Слава ЗСУ!

"Картковий борг " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 20.03.2022

Ця реальна та сумна історія відбулася у Києві у 90-ті роки і трапилася вона з однокласником моєї сестри. З метою дотримання конфіденційності та етичних норм я вирішив змінити імена героїв оповідання. Отже моя сестра вчилася в Києві в середній загальноосвітній школі №210 Оболонського району і разом з нею в десятому класі вчився хлопчик на ім'я Петя, який їй дуже подобався тим, що він був відмінник, дуже ерудований, любив вчитися і ставити вчителів на уроках у глухий кут своїми розумними запитаннями, за що багато вчителів у школі його не злюбили та побоювалися. Петя всім однокласникам казав, що він піде вчитися далі в інституті і стане відомим вченим. Петя практично нічого не зубрив, він вчився легко запам'ятовуючи навчальний матеріал над яким багато хто з його однокласників сиділи місяцями він вивчав його на льоту буквально за кілька днів. Бачачи успіхи Петі в точних і гуманітарних науках усі вчителі і навіть ті хто не любили його в один голос стверджували, що незважаючи на «складний характер» Петю безумовно чекає велике майбутнє в науці, бо в нього є бажання вчитися і талант від Бога. У Петі був близький друг Славік, який грав у карти на гроші і він познайомив Петю з картковими шулерами Вадимом та Ігорем, які збиралися вечорами грати підпільно в якійсь приватній квартирі на Подолі. Перші кілька днів Петі надзвичайно "щастило" і вдавалося вигравати невеликі суми грошей, але вже через тиждень фортуна повністю відвернулась від нього. Так програвшись у карти Петя пішов «в мінус». Петя був людиною азартною і вирішив «відігратися» і став грати «в кредит» на «позичені» йому картковими шулерами гроші. Коли ж Петя програв і ці гроші бандити поставили його на «лічильник» і запропонували Петі повернути картковий борг розмір якого на той момент вже перевищував вартість половини квартири в якій жив Петя та його батьки Валерій Іванович та Зінаїда Василівна. Розмірковуючи над тим де взяти гроші щоб розрахуватися з бандитами Петя вирішив інсценувати пограбування квартири батьків та віддати всі цінні речі у квартирі бандитам. Петя зробив дублікат ключів від квартири своїх батьків і передав дублікат ключів бандитам розповівши їм коли саме його батьків не буде вдома. В той день коли його батьків не було вдома, а сам Петя був у школі на заняттях прийшли бандити і винесли з квартири всі меблі, аудіо та відеотехніку і коли батьки Петі увечері повернулися додому їхньому погляду постала порожня розграбована квартира. Батьки Петі дуже засмутилися, адже вони мали намір найближчим часом продати свою квартиру з меблями і всім іншим і на виручені гроші поїхати всією сім'єю до Ізраїлю і залишитися там отримавши ізраїльське громадянство. Питання продажу квартири мало вирішуватися вже найближчими днями і тут раптом сталося квартирне пограбування. Хто ж на нас "навів" квартирних злодіїв дивувалася мати Петі Зінаїда Василівна. Ти точно нікого з друзів не запрошував додому останнім часом запитав батько Петі Валерій Іванович. Ні, нікого не приводив сховавши очі від сорому збрехав батькові Петя. А чому ж пограбували саме нашу квартиру, а квартиру сусідів не зачепили запитала Петю мати Зінаїда Василівна. Не знаю, відповів їй Петя. А ти нікому з друзів не казав що ми продаємо квартиру і переїжджаємо жити в Ізраїль запитав Петю Валерій Іванович. Та, ні ж тато чому ти мені не віриш? Чому ви обидва мені не вірите закричав Петя і втік у ванну кімнату і зачинив на клямку двері ванної. Петя не гнівайся будь-ласка відчини мені двері я погарячкувала сказала мати Петі Зінаїда Василівна тихо постукав у двері ванної. Через три хвилини Петя відчинив їй двері ванної. Вибач мені мама я просто сприйняв це квартирне пограбування близько до серця і ще те що ви з татом мені не довіряєте і вважаєте що я якось пов'язаний з цим пограбуванням мене дуже ображає відповів матері Зінаїді Василівні Петя. в
Вибач мені синок що я запідозрила тебе в негідному вчинку відповіла Петі його мати Зінаїда Василівна. Я прощаю тебе мамо відповів їй Петя і обійняв свою матір.
...через три дні бандити зустріли Петю біля школи після закінчення занять і сказали щоб він переконав своїх батьків Валерія Івановича та Зінаїду Василівну продати квартиру та виплатити картковий борг Петі, а інакше погрожували бандити ми викрадемо, вивеземо в ліс та вб'ємо твоїх батьків, але перед цим будемо їх довго катувати поки вони не підпишуть нам договір дарування на свою квартиру. Після розмови з бандитами Петя прийшов додому сам не свій від горя та відчаю. Страх перед бандитами у Петі був дуже сильний, але ще сильніше Петя боявся зізнатися своїм батькам що він винен величезну суму грошей за картковий борг і тепер щоб розрахуватися з бандитами батькам Петі доведеться продати квартиру, а значить грошей на поїздку до Ізраїлю, про яку так довго мріяли його батьки нічого очікувати. Це глухий кут, кінець, все скінчено, не буде ніякого Ізраїля, нічого взагалі не буде подумав Петя. Його батьків як завжди не було вдома і Петя пройшов у свою кімнату і написав передсмертну записку в якій було лише три рядки: «Мамо та тато я вас дуже люблю. Пробачте мене за все. Ваш негідний син Петя» Потім Петя пройшов у ванну кімнату і налив теплої води у ванну, він роздягнувся до нага, ліг голяка у ванну і гострою бритвою перерізав собі вени на обох зап'ястях.
Коли ввечері в квартиру прийшли батьки Петі Валерій Іванович та Зінаїда Василівна вони виявили на столі в Петіній кімнаті передсмертну записку з вибаченнями сина і проханням його пробачити, а згодом у ванній кімнаті вони знайшли мертве тіло Петі, що лежало у ванній повній води червоної від витікаючої з порізів на руках крові.

Кінець

---

Ваш коментар буде першим!