Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > Мрія, що не здійснилася

"Мрія, що не здійснилася " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 16.06.2023

"Мрія, що не здійснилася"


   Мамина сестра Наталка коли була маленька разом з моєю матір'ю Галиною Григорівною співала у дитячому хорі. У неї був дуже гарний і низький тембр голосу, як у знаменитої радянської естрадної співачки Едіти П'єхи.

Коли маминій сестрі Наталці було 12 років, вчителька співу запропонувала її матері Любові Федорівні відправити її до Болгарії для участі у міжнародному дитячому пісенному конкурсі.

Але Любов Федорівна навідріз відмовилася від цієї пропозиції вчительки співу, тому що за поїздку до Болгарії батькам потрібно було платити гроші, а також їм потрібно було витратитися на новий одяг і взуття для Наталки. На думку батьків бабусі Любові Федорівни та дідуся Григорія Юрійовича купувати новий одяг та взуття для дітей це було невиправданим "марнотратством".

Тому вони ніколи не витрачалися на новий одяг та нове взуття для моєї маленької матері Галини Григорівни та її молодших сестер Наталки та Рити.

У дитинстві моя мати Галина Григорівна та її молодші сестри Наталка та Рита до школи носили нову шкільну форму куплену їм батьками, а вдома доношували свою стару запрану шкільну форму, з якої вже виросли. Взуття для моєї матері Галини Григорівни та її молодших сестер Наталки та Рити їхній батько військовий, інженер ескадрильї Григорій Юрійович попри гарну зарплату військового завжди купував у комісійці з пристойною знижкою. Коли в моді у дівчаток були елегантні та вузьконосі чорні "туфлі-човники" на підборах "економний" Григорій Юрійович купував для своїх доньок у комісійці зі знижкою дешеві та страшні тканеві черевики на високій підошві з тупими носами. Щоб хоч якось надати їм привабливого зовнішнього вигляду його доньки перед тим як вийти з дому і йти на заняття до школи густо мазали своє страшне тканеве взуття чорним кремом і потім йшли по грунтовій дорозі до школи, але через це на черевики налипав сірий дорожній пил і від цього страшні тканеві черевики ставали ще страшнішими. Через страшне та несучасне взуття і скромну шкільну форму дівчата в школі цуралися моєї матері Галини Григорівни та її молодших сестер Наталки та Рити. А агресивні і злі хлопці у школі через це дуже дражнили і били мою сором'язливу матір Галину Григорівну. Наталка як найсміливіша з сестер завжди захищала в школі мою матір Галину Григорівну від агресивних витівок хлопців.

Наталка в дитинстві була дуже талановитою і красивою дівчинкою, добре вчилася в школі та захоплювалася співом та грою на різних музичних інструментах і всі вчителі хором пророкували їй "велике майбутнє" на естраді. Коли Наталка дізналася від вчительки співу про можливість своєї участі у міжнародному дитячому пісенному конкурсі в Болгарії, вона дуже цьому зраділа. Вона думала що її мати Любов Федорівна купить їй новий одяг і взуття і дасть грошей на поїздку до Болгарії.

Тому для неї стала справжнім потрясінням новина про те, що її мати Любов Федорівна навідріз відмовилася заплатити гроші за її поїздку на конкурс до Болгарії.

Вона дуже сильно образилася на свою матір Любов Федорівну за те, що та не дала їй можливість здійснити свою давню мрію стати відомою естрадною співачкою як Едіта П'єха. Можливо, поїдь Наталка тоді на цей міжнародний дитячий пісенний конкурс до Болгарії подальша доля у неї склалася б інакше і вона стала б другою Едітою П'єхою і виступала б на сцені радуючи мільйони шанувальників по всій країні, а не працювала б після закінчення школи і інституту рядовим бухгалтером на підприємстві.

Через два роки після цього ображена на свою матір Наталка написала у своєму таємному щоденнику в якому записувала свої власні вірші, свою власну музику, свої враження і свої найпотаємніші бажання наступні слова: "Наша мати Любов Федорівна — зозуля. Вона нікого з нас по справжньому не любить. Вона народила дітей просто для того щоб бути "як усі" в очах оточуючих і народивши одразу ж кинула нас напризволяще. Ми ростемо без батьківського кохання предоставлені самим собі як дика трава на лузі і нікому з батьків немає до нас ніякого діла.” Наталка зберігала свій таємний щоденник під матрацом щоб він не потрапив на очі батькам і одного разу Любов Федорівна роблячи прибирання в кімнаті у дітей знайшла його, прочитала і дуже розсердилася.

—Так, як же ж вона посміла критикувати мене розсердилася на свою доньку Наталку Любов Федорівна.

У авторитарній родині в якій виросла моя мати Галина Григорівна та її молодші сестри Наталка та Рита авторитет батьків був непорушним для дітей. І раптом молодша сестра Наталка зазіхнула на свята святих на авторитет матері. Це було немислимо в ті часи коли батьки були як величезні кам'яні ідоли яким мали поклонятися маленькі діти і брати з них живий приклад для наслідування.

З тих самих пір Любов Федорівна відверто не взлюбила свою доньку Наталку і ставилася до неї з підозрою упереджено вороже.



Кінець

Підтримати автора:

Ваш коментар буде першим!