Слава ЗСУ!

"Наркокур'єр" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 01.02.2022

«Наркокур'єр»
Антон був звичайним учнем 10 класу у звичайній середній школі. Точніше, середня школа була звичайною, а сам Антон був незвичайним. Він підробляв поширюючи наркоту в школі серед своїх однокласників, щоб мати кишенькові гроші на посиденьки в кафе зі своєю дівчиною Вікою. Ні Віра Борисівна мама Антона ні його старша сестра Аня вже студентка першого курсу педуніверситету нічого не знали про його таємні заробітки. Справи в Антона останнім часом йшли не дуже добре. Він підсадив на голку половину своїх однокласників та ще дві третини старшокласників своєї школи. Але два місяці тому коли пізно ввечері Антона на вулиці ледь не затримав поліцейський патруль для перевірки документів він запанікував швидко скинув з кишені наркоту на землю щоб його не зловили на гарячому і втік, а потім коли він повернувся назад, то пакета з наркотою вже не було.. Очевидно, що хтось його підібрав. З того часу життя Антона перетворилося на кошмар, тому що його «поставили на лічильник» бандити дилери, у яких він брав на реалізацію наркоту, щоб поширювати її у своїй школі. Щодня після закінчення занять Антон боявся один йти додому тому що біля школи його незмінно чекав чорний джип Тайота Ленд Круїзер з тонованим склом. У джипі сидів бандит на прізвисько «Сиплий» він був дилером Антона і саме йому заборгував гроші Антон за викинутий пакет кокаїну. «Сиплий» був повний коротконогий мужик п'ятдесяти років із чорним рідким волоссям і злими зеленими очима. Цього разу «Сиплий» теж чекав на Антона після занять зі школи і коли Антон вийшов з воріт школи і пішов дорогою додому швидко під'їхав до нього і перегородив Антону дорогу. Антон зупинився в нерішучості, не знаючи, що йому робити. Тоді скло водія опустилося і на Антона поглянуло похмуре обличчя «Сиплого» сідай у машину, а то гірше буде сказав «Сиплий» Антону. Антон на якого «Сиплий» діяв як удав на кролика покірно йому підкорився і сів у машину на переднє сидіння поряд із водієм. Ну, ти гроші за кокаїн приніс звернувся до Антона «Сиплий». Я принесу, слово честі я телефон свій продав, годинник продав, але я ще не зібрав всієї суми благав Антон. А скільки ще чекати? Ти мені вже два місяці голову морочиш обіцяючи повернути гроші за кокаїн, сказав «Сиплий». Я вирішив оштрафувати тебе за несвоєчасне повернення боргу в подвійному розмірі, заявив «Сиплий» Антону. Але я не маю таких грошей заплакав Антон. Не мої проблеми відповів йому «Сиплий». Якщо через два дні ти не погасиш мені борг у подвійному розмірі, то я зґвалтую твою сестру Аню, яка навчається на першому курсі педуніверситету. Я до речі бачив її сьогодні, коли вона йшла вранці на пару в університет. Вона дуже молоденька, гарненька і, напевно, незаймана сказав «Сиплий». Вона ж незаймана запитав Антона «Сиплий». Якщо ти мразь хоч пальцем торкнеш мою сестру, то я… почав Антон. Тут у чоло Антона вперлося дуло пістолета «Сиплого» і Антон одразу знітився. Те, що ти мені зробиш, усміхнувся «Сиплий». Я б із задоволенням пристрелив би тебе прямо в цій машині і подивився б як твої мізки розлетяться на всі боки якби не борг за кокаїн який ти обіцяв мені повернути. А тепер забирайся геть із машини. І пам'ятай термін у тебе два дні прокричав «Сиплий» Антону услід коли той буквально вивалився на асфальт із машини. Антон підвівся, струснувся, озирнувся назад на чорний джип «Сиплого», що стояв посеред дороги і з переляку ледь тримаючись ногах, побрів додому. Вдома Антона чекала мама Віра Борисівна, яка до приходу сина підігріла борщ і спекла його улюблений яблучний пиріг. Антон насилу проковтнув розігріту йому матір'ю їжу, з ввічливості до кулінарного старання матері з'їв шматок яблучного пирога і пішов у свою кімнату «робити уроки». Антон зачинив свою кімнату на ключ і знеможено ліг на своє ліжко. Антон заплющив очі і спробував заспокоїтись і зібратися з думками. Але тільки де йому взяти майже 2 тис дол США, причому терміново? Навіть якби Антон пішов працювати в чоловіче ескорт агентство і супроводжував би багатих жінок на різні світські заходи, то навряд хтось із цих багатих жінок дав би йому в борг 2 тис дол США просто так під слово честі. Господи, які дурні думки лізуть мені на думку подумав Антон. Можна, звичайно, спробувати дати оголошення в інтернеті про продаж своєї нирки, але тільки хто її купить подумав Антон. Так стоп, знову дурні думки зупинив себе Антон. Треба подумати і знайти вихід із глухого кута. Антон жваво уявив собі як через два дні «Сиплий» не отримавши від Антона обіцяних грошей за втрачений кокаїн прямо посеред вулиці краде його сестру Аню студентку педінституту запихаючи її на сидіння джипа і везе на свою дачу під Києвом де тримає її зв'язаної у льоху б'ючи та гвалтуючі її. Від цих думок Антонові стало майже фізично погано. Звичайно можна було б піти до матері Віри Борисівни та чесно зізнатися їй у всьому та попросити її поради та допомоги. Але цього Антон боявся найбільше у світі. Він дуже боявся засмутити свою матір Віру Борисівну. Віра Борисівна виростила Антона без чоловіка, який рано помер до його народження, і завжди прагнула прприщепити Антону найкращі чоловічі якості: чесність, працелюбність, акуратність, відповідальність, пунктуальність. Віра Борисівна намагалася зліпити зі свого сина Антона образ кращого з чоловіків, який колись жив на землі. Саме її Антон найменше хотів засмучувати своїми бідами. Мої проблеми - це тільки мої справи твердо вирішив Антон. Останнім часом Антона все частіше відвідувала приємна думка про самогубство як спосіб втечі від проблем. І зараз лежачи із заплющеними очима на ліжку, прислухаючись до шуму вулиці за вікном Антон знаходив її особливо привабливою. Хоча більшість його однокласників вживали «важку» наркоту сам Антон балувався їй рідко і переважно вживав легкі наркотики типу травки. Подумати лише один укол наркоти і всі мої проблеми підуть. Не буде ніякого «Сиплого», не треба буде думати про повернення йому боргу за втрачений кокаїн, не треба буде переживати про матір Віру Борисівну та сестру студентку Аню. Як приємно буде піти в повне забуття і поринути потім у чорну порожнечу в якій нічого немає, ні думок, ні тривог тільки одна суцільна чорна порожнеча. З приємних думок про самогубство Антона вивів різкий звук смс-ки, що прийшла на його телефон. Антон не потягнувся щоб подивитись хто йому пише на телефон. Він і так чудово знав, хто це. Це знову «Сиплий» сидить у машині під вікнами його квартири, дивиться на вікна і пише йому смс-ки на телефон «мовляв пам'ятай час іде, годинник цокає і наближається час повернення боргу». Антон поліз у тумбочку поруч із ліжком і вийняв ящик із тумбочки. Там знизу до дна ящика скотчем було приліплено пакетик з кокаїном. Антон надірвав пакетик із кокаїном, зробив з паперу трубочку і глибоко вдихнув раз, другий, третій. Мозок Антона ніби вибухнув зсередини різнобарвними феєрверками червоного, помаранчевого, фіолетового, синього кольорів, перед очима Антона з'явилися кумедні клоуни з витягнутими, як у кривому дзеркалі фізіономіями. Клоуни в безглуздих каптанах і кумедних рудих перуках їздили на одноколісних уніциклах і жонглювали білими кеглями. Потім чомусь перед уявним внутрішнім поглядом Антона постало засмучене обличчя його мами Віри Борисівни і заплакане обличчя його сестри студентки Ані. А потім видіння Антона зникли, і Антона поглинула чорна порожнеча.
Кінець

---

Ваш коментар буде першим!