Слава ЗСУ!

""Парі на слабо" останній виправленний варіант" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 28.03.2022

"Парі на слабо"

Ця кримінальна історія сталася з реальними людьми моїми знайомими у Києві двадцять вісім років тому. З етичних міркувань імена героїв оповідання змінені автором. Антон був дуже "залюблений" своїми батьками і особливо своєю мамою Лідією Сергіївною яка душі не чула у своєму синові "домашнім хлопчиком". Антону було вісімнадцять років і він навчався на другому курсі у Вищому професійному училищі №25, що знаходиться за адресою вул. Старосільська 2 на спеціальності "електрозварювальник ручного зварювання" У зв'язку з тим, що в дитинстві Антон часто хворів, він майже не відвідував школу і навчався і робив уроки вдома, а до школи приходив лише у певні дні щоб складати іспити вчителям. Мати Антона Лідія Сергіївна як могла оберігала сина від "шкідливого впливу вулиці" і не дозволяла своєму синові Антону після домашніх уроків спілкуватися та грати з "грубими хлопчиками" від яких її син міг навчитися пити, курити та лаятися матюками. Мати Антона Лідія Сергіївна наголошувала на важливості "книжкових знань" і "домашної освіти" і в результаті Антон виріс досить начитаним у плані читання різних "розумних книг", але при цьому абсолютно "незрілою" в галузі соціального спілкування особистістю. Антон сильно відрізнявся у своєму розвитку від однолітків у сфері побудови "соціальних комунікацій" оскільки був з дитинства огороджений від спілкування з однолітками. Коли нарешті Антону виповнилося сімнадцять років він закінчив середню загальноосвітню школу № 210 і вступив до
Вищого професійного училища №25 на спеціальність "електрозварювальник ручного зварювання". Його мати Лідія Сергіївна дуже переживала про те "як її син уживеться в чужому колективі", але його батько Петро Васильович заспокоював дружину кажучи їй "ти не можеш вічно ховати сина за свою жіночу спідницю, йому необхідно вчитися спілкуватися з чужими людьми щоб він міг жити самостійно коли ти і я помремо" і його дружина Лідія Сергіївна скріпивши серце погодилася з думкою свого чоловіка. За перший рік свого навчання Антон досяг деяких успіхів у розвитку "навичок соціального спілкування" з однолітками в училищі і в нього навіть з'явилося кілька друзів серед одногрупників. Друзями Антона в училищі були високий і худий рудий хлопець Олег, друг Олега міцний, середнього зросту брюнет Віктор та дівчина Віктора гарна висока блондинка Катя. На другому курсі навчання керівництво училища вирішило відправити ПТУшників другого курсу для проходження практики на завод. ПТУшникам, які проходять практику на заводі, обіцяли нарахування зарплати. Олега, Віктора, Катю та Антона відправили на практику на завод Державне підприємство «Дослідний завод зварювальних матеріалів Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України», де вони повинні були всі разом в одній бригаді під керівництвом літнього майстра Семена Євгеновича проходити навчання роботи з новими моделями зварювальних автоматів. Наприкінці першого місяця проходження практики практиканти отримали свою першу "чесно зароблену" зарплату. Пізно ввечері наші друзі Олег, Віктор, дівчина Віктора Катя та Антон отримавши свою "першу зарплату" йшли вулицею. Накупимо на всю зарплату алкоголю і просто проп'ємо ці гроші? Так, просто "на удачу" запропонував друзям Віктор. Так, це було б круто швидко погодилися з ним Олег і Катя. А ти що на це скажеш Антон запитав його Віктор. Я не знаю що на це сказати відповів йому Антон. Я взагалі то хотів би віднести свою зарплату мамі з татом, щоб вони пораділи моїм успіхам відповів Антон Віктору. Так що ти як маленький хлопчик насправді? Адже це тільки раз у житті буває "перша зарплата" і її треба "прокутити" щоб було "весело" і потім "було що згадати" відповіла Антону дівчина Віктора Катя. Катя довгонога красуня в коротеньких синіх джинсових шортиках, синій джинсовій курточці та чорних туфлях на високій шпильці з викликом подивилася в обличчя Антона. Антон у свою чергу глянув у великі карі очі Каті і йому стало дуже соромно перед нею за те, що вона вважає його "маленьким хлопчиком", який у всьому "слухається своїх батьків". Антон швидко відвів очі від Каті і раптом відчув якесь зростаюче сексуальне збудження внизу живота від її близької присутності. Катя йшла поряд з Антоном буквально на відстані витягнутої руки і за бажанням Антон міг би простягнути свою руку і доторкнутися до неї. Від Каті приємно пахло модною м'ятною жувальною гумкою Stimorol "морозна м'ята" яку вона безперервно жувала, а ще волосся у неї пахло ніжним запахом шампуню з конвалії і Антон злякався що зараз скінчить від збудження прямо в штани і осоромиться у всіх друзів на очах. Коли ж він нарешті зважився знову підняти очі на Катю, то побачив що вона з байдужим виглядом оглядається на всі боки в пошуках магазину де можна придбати алкогольні напої. Я згоден із загальним рішенням "прокутити першу зарплату" відповів їй Антон. Ти серйозно спитала його Катя і обернувшись з цікавістю подивилася на нього. Тоді ти Антон перший купуєш усім випивку заявила йому Катя і голосно розсміялася. А чому саме я перший усім маю купувати випивку скривдженим голосом запитав у Каті Антон. А тобі що шкода для своїх друзів купити випивку запитав Антона Віктор. Та ні, не шкода відповів йому Антон. Ну так ось спочатку ти нас почастуєш випивкою, а потім ми тебе почастуємо випивкою відповів Антону Олегу. Не бійся, все буде чесно сказав Антону Віктор. А я не боюся хоробро відповів Антон Віктору. Антон повів своїх друзів до найближчого магазину і купив кожному з них по кілька пляшок пива. Друзі вийшли з магазину та відкривши пляшки з пивом об металевий паркан продовжили свій шлях далі вулицею. Антон який ніколи до цього не вживав алкоголь випивши цілу пляшку пива на порожній шлунок швидко захмелів. Катя тепер йшла і відкрито обіймалася і цілувалася зі своїм хлопцем Віктором. Антон дивився на них з неприхованою заздрістю. Антон я давно хотів тебе запитати чому в тебе досі немає своєї дівчини запитав його Олег. Просто я ще не знайшов ту дівчину, яка мені сподобалася б відповів Олегу Антон. А я думав що тобі подобається дівчина Віктора Катя відповів йому Олег. Антон почервонів до кінчиків волосся. З чого це ти раптом вирішив спитав у нього збентежений Антон. Так ти ж невідривно стежиш за нею з того самого моменту як Катя почала цілуватися з Віктором відповів Антону Олег. Та нічого подібного я за нею не стежив відповів йому Антон червоніючи ще більше. Ага, не стежив, а як сильно почервонів передражнив Антона Олег. Хлопчики Олег, Антон не лайтеся між собою будь-ласка промуркотіла Катя переставши цілуватися зі своїм хлопцем Віктором і по черзі оглядаючи їх обох. Ого, який новий кіоск поставили, а ще вчора його не було на цьому місці сказав Віктор звертаючи увагу друзів на новенький кіоск, що торгував цигарками і стояв попереду них. Вже було пізно, на вулиці засвітилися білі ліхтарі і кіоск із цигарками був давно закритий, але у вітрині його було виставлено для ознайомлення покупців муляжі пачок цигарок. Віктор з Олегом підійшли до вітрини кіоску і стали уважно вивчати асортимент цигарок які продавалися у кіоску. Катя і Антон теж підійшли до вітрини кіоску, що торгував цигарками і теж стали розглядати вітрину кіоску. Ого, який гарний асортимент цигарок на будь-який смак: Marlboro, L&M, Bond, Camel, Chesterfield вигукнула Катя. Антон який ніколи в житті не курив, теж з цікавістю розглядав у вітрині кіоску муляжі пачок цигарок. А слабо тобі залізти на дах цього кіоску і станцювати на ньому спитав у Антона Олег. Але це ж неправильно і незаконно відповів Олегу вже порядком захмелілий від випитої на порожній шлунок пляшки пива Антон. Господи, ти ж не грабувати його збираєшся, а просто потанцювати на даху хвилин п'ять, а потім зістрибнеш з даху вниз і все відповів йому Олег. Ну що ти одразу лякаєшся як якесь сопливе дівчисько сказав Антону Віктор. А якщо раптом приїде міліція та заарештує мене запитав у Віктора Антон. За десять хвилин міліція не приїде, не встигне та й хто її викличе? Вже пізно і темно, і вулиця майже порожня відповів йому Віктор. Ну, я не знаю відповів йому Антон. Тут Катя підійшла і поклавши руки на шию Антону зазирнула йому прямо в очі. Губи Каті знаходилися всього за кілька сантиметрів від губ Антона і він подумав про те, як добре було б її зараз поцілувати в губи. Антон ще ні з ким із дівчат не цілувався і він боявся що здасться їй невмілим і незграбним і взагалі вона дівчина Віктора його друга, а значить це неправильно і непорядно по відношенню до Віктора цілуватися з його дівчиною на його очах. Цікаво як на це відреагує Віктор? Одразу полізе битися, або промовчить і вдасть що нічого не помітив подумав Антон. Цікаво які на смак її губи подумав Антон дивлячись на Катю, що присунула до нього своє обличчя майже впритул. Від випитої на порожній шлунок пляшки пива думки Антона плуталися в голові. Антон, Антон, Антон ти мене чуєш? Зроби це, будь ласка, заради мене. Я люблю тебе Антон сказала Катя і раптом поцілувала Антона прямо у губи. Антон відчув у себе в роті м'ятний смак її жувальної гумки Stimorol "морозна м'ята", яку вона перед цим жувала, її м'які теплі губи вимогливо шукали його губи і він весь розчинився в магії цього чарівного поцілунку, не бачачи нічого і нікого навколо ніби крім них двох нічого і нікого не було на світі. П'яні Олег та Віктор зі сміхом спостерігали за тим, що відбувається. Катя ти що ж таке робиш? Ти ж ніби то моя дівчина із удаваною образою в голосі запитав її Віктор. Катя швидко відсторонилася від Антона та прибрала руки з його шиї. Повернувшись обличчям до Віктора вона підморгнула йому, мовляв, усе гаразд. Ти готовий ризикнути і здійснити цей "подвиг" заради мене та нашого кохання запитала Антона Катя. А як же Віктор запитав у неї Антон, не вірячи у своє щастя. А до чого тут Віктор? Віктор уже в минулому, я зрозуміла, що люблю тільки тебе відповіла Катя Антону. О, горе мені, горе мене тільки що покинула моя дівчина і тепер мені залишилося тільки застрелитися із удаваною трагічною міною продекламував Віктор. Так, я готовий заради тебе на все відверто зізнався Каті Антон. Він попросив допомоги у Віктора та Олега і вони вдвох підсадили Антона і він поліз на дах кіоску, що торгував цигарками. Антон заліз на дах кіоску і захмелілий хитаючись від випитого на порожній шлунок пива почав незграбно танцювати смішно рухаючи ногами. Віктор, Олег та Катя відійшли подалі від кіоску до ліхтаря що освітлював вулицю і спостерігали звідти за незграбними смішними танцями Антона на даху кіоску. ...Раптом Антон проломив дах кіоску і провалився всередину кіоску торгуючого цигарками і тут же увімкнулась пронизлива сирена охоронної сигналізації. Олег, Катя та Віктор швидко зірвались з місця, побігли і зникли у темряві вулиці. Олег, Віктор, Катя на допомогу, допоможіть мені вибратися з кіоску назовні кричав їм Антон перебуваючи всередині кіоску торгуючого цигарками спійманий у пастку як муха, яка потрапила в компот і не може злетіти, тому що намочила крила солодкою рідиною і вони стали надто важкими для польоту. Антон спробував стати ногами на прилавок і підтягнувшись вилізти з кіоску на дах, але він був уже сильно п'яний і не міг підтягнутися на руках, щоб вилізти назад через дірку в даху на дах кіоску.
Залишалося тільки чекати на приїзд міліції, яка звільнить його і Антон став чекати...
Міліція приїхала за десять хвилин майже одночасно з господарем кіоску і зламавши двері кіоску звільнила Антона. Що ви тут робили суворо запитав один із міліціонерів на ім'я Борис Леонідович у Антона. Я танцював на даху кіоску для своїх друзів чесно відповів йому Антон. Яких друзів спитав у нього міліціонер Борис Леонідович. Для моїх друзів Олега, Віктора та Каті вони мене самі про це попросили і можуть підтвердити мої слова відповів міліціонеру Борису Леонідовичу Антон. Які друзі? Я не бачу тут жодних друзів, цей хлопець бреше, він заліз у мій кіоск щоб пограбувати мене і забрати мої цигарки закричав господар кіоску Сергій Петрович. Хлопець, якщо з тобою разом і були твої друзі, то вони вже втекли і твої слова не підтвердять, а ось тобі особисто загрожує реальний тюремний термін за спробу пограбування кіоску із цигарками відповів Антону міліціонер Борис Леонідович. Ну добре поїдеш з нами у відділок і там у всьому розберемося, і з цими словами міліціонер Борис Леонідович одягнувши на Антона кайданки разом із двома іншими міліціонерами посадив його в міліцейську машину і повіз у відділок.
У відділку в тісному кабінеті Антона допитував високий і худий слідчий Олександр Олегович, який страждав на виразку шлунка. Він не повірив свідченням Антона, але заради справедливості вирішив допитати також і друзів Антона Олега, Віктора та Катю. На допитах слідчого Олександра Олеговича "друзі" Антона всі в один голос заявляли, що дійсно того вечора разом з Антоном гуляли вулицею, заходили в магазин і він купив їм з нагоди "першої зарплати" по кілька пляшок пива кожному, але вони незабаром попрощалися з Антоном і розійшлися по своїм будинкам і не знають, як далі Антон провів свій вечір. Ніхто з них не бачив як Антон заліз на дах кіоску торгуючого цигарками і танцював на даху заявляли в один голос "друзі" Антона. Ось бачите ваші "друзі" не підтверджують вашу версію розвитку подій із кривою усмішкою на обличчі заявив Антону слідчий Олександр Олегович. Краще б вам хлопче чесно зізнатися у спробі пограбування кіоску із цигарками сказав слідчий Олександр Олегович Антону. Але, я ж нікого не грабував і нічого не вкрав відповів йому Антон. Всі спіймані на місці злочину грабіжники мені це кажуть, ви навіть не уявляєте скільки разів на день я чую ці слова "я нічого не крав" від досвідчених злодіїв-ведмежатників відповів Антону слідчий Олександр Олегович. Слідчий Олександр Олегович викликав своїх співробітників і попросив відвести Антона і посадити його в камеру Ідіть посидіть у камері, там ви подумаєте як слід, щиросердне визнання полегшує покарання сказав слідчий Олександр Олегович звертаючись до Антона.
... Через три місяці відбувся суд, який визнав Антона винним у спробі пограбування кіоску торгуючого цигарками і враховуючи той факт, що підсудний Антон був раніше не судимий, його хорошу особисту характеристику з місця навчання, а також враховуючи той факт, що в момент пограбування він перебував у стані алкогольного сп'яніння, що обтяжує вину присудив йому покарання згідно зі статтею 185 кримінального кодексу України у вигляді трьох років позбавлення волі із відбуванням покарання у колонії загального режиму. Я досі не знаю чому суддя вирішив застосувати саме такий термін покарання до підсудного незважаючи на те, що він раніше до кримінального покарання не притягався. В мене є лише припущення з цього приводу. Це були дев'яності роки коли починався бандитизм. Поганий адвокат у хлопця був, плюс те що він був спійманий у п'яному вигляді теж зіграло не на його користь, а крім того можливо мав місце випадок особистої неприязні до підсудного з боку судді який виносив вирок по справі.
За три роки відбування покарання за спробу пограбування кіоску з цигарками у колонії загального режиму у Антона було достатньо часу, щоб подумати про своє життя і переосмислити поняття справжньої дружби та справжнього кохання.

Кінець

---