Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
"Переляк" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 09.09.2023
"Переляк"
Дмитро військовий, сержант 72 ОАБр йшов у своїх справах дорогою з дитячого садка, куди перед цим він завів свою маленьку дочку Кіру. Він йшов і думав про своє, прокручуючи в голові недавню телефонну розмову з командиром і машинально шукав у кишенях цигарки, які вже закінчилися. Назустріч йому по дорозі йшов молодий чоловік у чорній футболці, синіх шортах і чорних шкіряних сандалях на босу ногу, на вигляд і за невпевненою ходою типовий наркоман зі стажем і копирсався вказівним пальцем у носі.
—Молодий чоловіче, у вас випадково цигарка не знайдеться ввічливо звернувся до наркомана Дмитро порівнявшись з ним.
Але на його щирий подив наркоман скорчивши на обличчі перелякану гримасу підняв руки вгору над головою будиночком і відскочивши від Дмитра на два метри назад, різко розвернувся і з усіх ніг кинувся тікати від нього.
—Та, що це з ним таке подумав стоячи на місці Дмитро розгублено дивлячись услід наркоману, що щосили тікав від нього по дорозі.
—Напевно, в нього глюки від наркоти і він прийняв мене за якогось монстра з фільму жахів чи комп'ютерної гри вирішив Дмитро.
—Потім йому прийшла у голову думка, що наркоман, можливо, прийняв його за військкома і злякався вирішивши, що йому зараз на вулиці вручать повістку у військкомат.
—Так, цілком можливо, що він побачивши на мені військову форму подумав що я йому зараз вручу повістку у військкомат чи потягну туди силою подумав Дмитро.
—Що ж це таке відбувається в нашій країні з чоловіками, що молоді чоловіки, побачивши десь людей у військовій формі, кидаються від них тікати?
—Це ж ненормально.
—Так не повинно бути.
—Ця поведінка негідна справжнього чоловіка.
Похитавши несхвально головою, Дмитро продовжив йти по дорозі далі у своїх справах.
Кінець