Слава ЗСУ!

"Самовпевненість" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 28.09.2024

"Самовпевність"

  Коли моїй мамі Галині Григорівні було 18 років, вона приїхала з Новоросійська до Києва вступати на навчання до КІБІ (зараз він називається КНУБА). То був приблизно 1967 рік.

Маму поселили до студентського гуртожитку і там вона познайомилася з Любою.

Люба була на кілька років старша і досвідченіша за маму.

Вона працювала бригадиром і була білявою, красивою, статною дівчиною з пишними грудьми, і користувалася великою увагою у молодих хлопців.

Якось теплим сонячним осіннім днем моя мама з Любою вбралися в гарні сукні, одягли панчохи, туфлі-човники на високих підборах і пішли разом гуляти.

Вийшовши з гуртожитку вони натрапили на групу студентів, що стояли на ганку і безтурботно курили цигарки.

—Гей, Любо, привіт,— гукнув Любу один з хлопців.

Люба вдала що не помітила його і продовжила з моєю мамою йти далі вулицею.

—Любо, почекай!,— закричав їй услід хлопець.

Хлопець з друзями швидко наздогнали Любу і перегородили їй дорогу. 

—Любо, ходімо в кіно,— сказав він узявши її за руку.

—З тобою чи що?

—Зі мною.

—А ти себе у дзеркалі бачив?

—Бачив.

—Пішли в кіно Любо...

—Нікуди я з тобою не піду і не мрій про це навіть,— відповіла йому Люба з гордо піднятою головою і змірявши хлопця зневажливим поглядом з голови до ніг самовдоволено хмикнула.

В цей момент у неї з носа витекла велика зелена сопля. Люба в той час хворіла на застуду.

—Ой, братці, я не можу,— вигукнув сміючись хлопець і разом зі своїми друзями пішов геть.

—Галю, чому він посміявся з мене і пішов разом зі своїми друзями?,— з подивом запитала у моєї мами подруга Люба, яка не звикла до такого ставлення до себе хлопців.

—Любо, у тебе під носом висить велика сопля.

—Галю, ти чому мені про це не сказала?

—Яка ж ти мені подруга?

—Я хотіла Любо, тобі сказати про це, але не встигла...

—Та, ну тебе Галю, — ображено надулася Люба витираючи соплю під носом білосніжною носовою хусткою з сумочки.

Гарний настрій був безнадійно зіпсований і моя мама ввічливо попрощавшись з подругою Любою повернулася назад до гуртожитку готуватися до занять.

Кінець

Ваш коментар буде першим!