Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > Викрадення сина

"Викрадення сина" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 12.05.2022

"Викрадення сина"

   Ця історія сталася у Києві у бандитські 90-ті роки. З метою дотримання конфіденційності імена героїв оповідання змінені автором. У сім'ї технолога Київського молокозаводу №1 Дмитра Миколайовича та директора середньої школи №217 Ніни Геннадіївни сталося нещастя. В них зник єдиний 13-річний син Костя. Костя мав прийти додому після уроків, але так і не прийшов. Першою виявила зникнення сина Кості його мати Ніна Геннадіївна. Вона повернулася додому після роботи і виявила, що її син-підліток Костя так і не прийшов додому зі школи. В паніці бігала Ніна Геннадіївна порожньою квартирою намагаючись зібратися з думками і вирішити як їй правильно вчинити. Оскільки мобільного зв'язку тоді ще не було, вона насамперед зателефонувала на стаціонарний телефон на роботу своєму чоловікові Дмитру Миколайовичу, щоб повідомити йому про зникнення сина Кості. Слухавку телефону довго не брали, а потім охоронець повідомив засмученій жінці, що робочий день на заводі вже закінчився і її чоловік давно вже пішов додому. Ну де ж тебе носить коли ти мені так потрібен вибухнула прокльонами Ніна Геннадіївна на адресу свого відсутнього чоловіка Дмитра Миколайовича. Потім Ніна Геннадіївна згадала, що її зниклий син Костя дружив з кількома хлопчиками однокласниками з 7-а класу Ванею, Петею та Сергієм. Вона кинулася шукати свій записник з телефонними номерами та іменами батьків друзів її сина Кості. Через 15 хвилин безладних пошуків Ніна Геннадіївна знайшла в шафі записник і відкривши свої записи на потрібній сторінці стала обдзвонювати всіх друзів Кості рухаючись в алфавітному порядку. Першим вона зателефонувала батькам Вані, які дізнавшись у чому справа, відразу ж передали телефонну слухавку своєму синові Вані. Ваня повідомив Ніні Геннадіївні що як завжди попрощався з Костею після школи і той пішов. Я думав, що Костя після школи пішов додому щиро здивувався Ваня. Ні, він додому не прийшов відповіла йому Ніна Геннадіївна. А як виглядав Костя? Чи був Костя чимось засмучений запитала у Вані Ніна Геннадіївна. Так, ні виглядав як звичайно, хоча ні був трохи напруженим відповів їй Ваня. А ти не знаєш, куди Костя міг піти після уроків запитала у Вані Ніна Геннадіївна. Ні, не знаю, а ви зателефонуйте його другові Петі він з ним більше спілкується може він знає де Костя відповів їй Ваня. Подякувавши Вані за допомогу, Ніна Геннадіївна натиснула відбій і стала набирати номер телефону батьків Петі. З батьками Петі відбулася та сама ситуація. Дізнавшись у чому справа, батьки Петі передали телефонну слухавку своєму синові Петі. Петя теж нічого нового не повідомив матері Кості. Петя розповів Ніні Геннадіївні що грав із Костею у м'яч на перерві після уроку історії, а ось куди Костя пішов після закінчення уроків у школі він не знає. Запитайте краще у Сергія він із Костею більше спілкується ніж зі мною сказав їй Петя. Подякувавши Петі за допомогу Ніна Геннадіївна натиснула відбій і почала набирати номер телефону батьків Сергія. Але й батьки Сергія і сам Сергій не змогли відповісти на запитання Ніни Геннадіївни, де знаходиться її зниклий син Костя. Від безсилля Ніна Геннадіївна поклала телефонну слухавку, сіла на табуретку та заплакала. Тут у двірному замку зі скрипом став повертатися ключ. Ніна Геннадіївна сподіваючись, що це нарешті повернувся додому її зниклий син Костя вискочила в коридор. Але на Ніну Геннадіївну чекало гірке розчарування це був не її син Костя, а повернувся додому її п'яний чоловік Дмитро Миколайович. Де тебе чорти носили накинулася на нього Ніна Геннадіївна. А що ти так на мене кричиш? Що трапилося запитав у неї ледь ворушачи язиком п'яний Дмитро Миколайович намагаючись притулитися до стіни щоб мати точку опори і не впасти знімаючи з ноги туфлі. Де ти був коли ти мені так потрібен закричала на Дмитра Миколайовича Ніна Геннадіївна. Ну я зайшов у гості до свого друга Ігоря, посиділи з ним трохи, згадали університетську молодість, випили на двох пляшку горілки, що тут такого відповів їй Дмитро Миколайович. У нас син пропав, я телефонувала тобі на роботу, а на роботі мені охоронець сказав, що ти вже годину як пішов додому, закричала на нього Ніна Геннадіївна. Як син пропав тупо втупився в неї каламутними очима Дмитро Миколайович. А ось так узяв і не прийшов додому після уроків відповіла йому Ніна Геннадіївна. Постривай, а ти батькам його шкільних друзів подзвонила запитав у неї Дмитро Миколайович. Так, звичайно зателефонувала і ніхто з них не знає де може знаходитися наш Костя відповіла йому Ніна Геннадіївна. Постривай, дай мені подумати трохи сказав їй Дмитро Миколайович, знімаючи з себе пальто і вішаючи його на вішалку в шафу. Це далося йому непросто. Він із третьої спроби повісив пальто в шафу, хитаючись пройшов у вітальню і сів на диван. Ех, перебрав я за столом у Ігоря голова болить потираючи скроні рукою поскаржився дружині Дмитро Миколайович. А хто тобі винен? Пити треба було менше, різко відповіла йому Ніна Геннадіївна. Які будуть пропозиції запитала у чоловіка Ніна Геннадіївна. Треба зателефонувати до міліції та повідомити їх про зникнення Кості відповів їй Дмитро Миколайович. Ти ще не дзвонила до міліції запитав у Ніни Геннадіївни Дмитро Миколайович. Ні, не дзвонила на тебе чекала коли ти додому прийдеш, а ти в цей час пиячив разом зі своїм другом Ігорем відповіла чоловікові Ніна Геннадіївна. Я ж не знав, що у нас син пропав, став виправдовуватися перед дружиною Дмитро Миколайович. Так, тебе нічого більше не цікавить крім твоєї роботи відповіла йому Ніна Геннадіївна. Дмитро Миколайович хотів відповісти дружині, що він заробляє гроші для сім'ї, але мудро вирішив не продовжувати цю суперечку. Коли мав повернутися додому наш син запитав у неї Дмитро Миколайович. Костя мав повернутися додому 5 годин тому відповіла йому Ніна Геннадіївна. Знявши слухавку телефону Ніна Геннадіївна зателефонувала до міліції, щоб повідомити про зникнення сина Кості. Слухавку телефону зняв якийсь сердитий втомлений міліціонер, який не дослухавши Ніну Геннадіївну до кінця відповів їй, що її зниклий син Костя десь напевно вештається вулицями з компанією друзів, а вранці п'яний прийде додому. Яке вештається хлопчику не 17, а лише 13 років відповіла міліціонеру Ніна Геннадіївна. Тоді якщо за ніч ваш син сам не з'явиться, приходьте завтра вранці до нас у відділення і напишіть заяву про зникнення сина різко відповів їй міліціонер і кинув слухавку телефону. На 9 ранку Ніна Геннадіївна була у відділенні міліції і сидячи на стільці писала заяву про зникнення сина Кості в той час, як її чоловік Дмитро Миколайович був на роботі та приймав співчутливі погляди та слова підтримки від своїх колег з приводу зниклого сина. Ніна Геннадіївна написала заяву про зникнення сина Кості та подала її міліціонеру Івану Семеновичу. Іван Семенович швидко прочитав заяву і повернув її Ніні Геннадіївні щоб вона розписалася на ній. Міліціонер Іван Семенович попросив у Ніни Геннадіївни домашні телефони та адреси батьків шкільних друзів Кості, адресу школи в якій навчався Костя та фотографію Кості найостаннішу. Ніна Геннадіївна дала останню фотографію Кості та написала на папері номери телефонів та адреси батьків шкільних друзів Кості, адресу школи та простягла папір Івану Семеновичу. А тепер що мені робити запитала у міліціонера Івана Семеновича Ніна Геннадіївна. А тепер йдіть додому до чоловіка і надайте нам можливість розслідувати цю справу відповів їй міліціонер Іван Семенович. А що ви взагалі думаєте з приводу зникнення Кості запитала у нього Ніна Геннадіївна. У мене є дві версії: перша версія ваш син сам вирішив чомусь піти з дому і друга версія вашого сина викрали бандити відповів їй міліціонер Іван Семенович. Почувши слова бандити Ніна Геннадіївна схопилася рукою за серце. Не варто так хвилюватися це лише версія відповів їй міліціонер Іван Семенович. З метою об'єктивності я розглядаю одночасно обидві версії, але сам я вважаю, що потрібно ще почекати, щоб зібрати більше вихідних даних та визначити, яка з цих версій більш пріоритетна для слідства відповів Ніні Геннадіївні міліціонер Іван Семенович. А якщо це таки бандити викрали мого сина блідніючи від хвилювання запитала у нього Ніна Геннадіївна. Тоді вони обов'язково вийдуть з вами на зв'язок і вимагатимуть викуп за вашого сина відповів їй міліціонер Іван Семенович. А тепер йдіть додому і постарайтеся займатися своїми звичайними справами, надавши нам можливість шукати вашого сина відповів Ніні Геннадіївні міліціонер Іван Семенович. Ніна Геннадіївна встала зі стільця та пішла додому. Прийшовши додому, вона зняла верхній одяг повісивши його в шафу і зайшла в кімнату зниклого сина. Ніна Геннадіївна сіла на ліжко Кості і озирнулася на всі боки. Кімната Кості була звичайною кімнатою підлітка його віку. На стінах фотографії Арнольда Шварценеггера в образі Термінатора, постери американських гуртів Metallica та Nirvana. Кімната виглядала недоторканою також як раніше, ніби її син Костя нікуди і не пропадав. Ніна Геннадіївна заплакала так гнітюче на її психіку подіяла обстановка цієї кімнати, де кожна річ нагадувала їй про зниклого сина. Звичайно Ніна Геннадіївна повинна була бути на роботі, але вона взяла собі відгул тому що була не в змозі думати про що-небудь крім зниклого сина. Ніна Геннадіївна сиділа на ліжку Кості, а потім лягла на спину і заплющивши очі спробувала уявити де знаходиться її син Костя і що зараз робить. Так непомітно для себе вона заснула. Прокинулася Ніна Геннадіївна вже пізно ввечері, коли стемніло. Вона підвелася з ліжка сина і пішла на кухню. Діставши з холодильника борщ, вона поставила його грітися на плиту. Через 10 хвилин у квартиру подзвонили і Ніна Геннадіївна пішла відчиняти вхідні двері. Дмитро Миколайович знову напідпитку хитаючись зайшов у квартиру і сильно нахилившись вперед став знімати з себе пальто. Ти що знову напився стала його докоряти Ніна Геннадіївна. Погано мені розумієш, відповів їй чоловік. Проблеми у мене на роботі та й син Костя зник відповів дружині Дмитро Миколайовичу. Ніна Геннадіївна хотіла різко відповісти чоловікові що їй теж важко, але вона не напивається до чортиків як він тому, що несе відповідальність за сім'ю, але розсудливість змусила її прикусити язика. Натомість Ніна Геннадіївна простягла руку і взяла у чоловіка з рук пальто і повісила його на вішалку в шафу. Їсти будеш запитала вона у Дмитра Миколайовича. Так, звичайно відповів він Ніні Геннадіївні. Дмитро Миколайович зняв взуття і одягнувши домашні капці пішов у ванну мити руки. ...Ну як у міліції заяву написала запитав він у своєї дружини сідаючи до столу. Так, я написала шкода що ти не пішов зі мною разом щоб морально підтримати мене відповіла йому Ніна Геннадіївна. Я не можу в мене робота відповів їй Дмитро Миколайович. У мене теж є робота, але я, проте, пішла і написала заяву в міліцію про зникнення сина відповіла йому Ніна Геннадіївна. Ти хочеш мене звинуватити в тому, що мені байдужа доля нашого сина Кості, але це не так я, як і ти його люблю, але крім цього я ще повинен ходити на роботу і заробляти гроші на утримання сім'ї відповів Ніні Геннадіївні Дмитро Миколайович. Знову Ніні Геннадіївні захотілося якось різко відповісти чоловікові, але вона величезним зусиллям волі стрималася і не наговорила чоловікові різких і образливих слів про те, що для нього робота важливіша за сім'ю. Ну, що сказав міліціонер запитав у неї Дмитро Миколайович. Міліціонер Іван Семенович попросив мене йти додому і займатися своїми звичайними справами, надавши йому можливість займатися розслідуванням зникнення нашого Кості відповіла чоловікові Ніна Геннадіївна. А є якійсь версії у Івана Семеновича запитав у дружини Дмитро Миколайович. Так, цілих дві версії є: одна з них, що наш син сам втік з дому, бо йому було погано в сім'ї, а інша версія, що нашого сина викрали бандити, щоб вимагати з нас викуп відповіла Дмитру Миколайовичу Ніна Геннадіївна. А яку версію визначив для себе як пріоритетну міліціонер Іван Семенович запитав у неї Дмитро Миколайович. Він зараз розробляє обидві версії паралельно, але йому потрібен час, щоб зібрати більше вихідних даних для визначення пріоритетної версії відповіла чоловікові Ніна Геннадіївна. Ну добре значить будемо чекати відповів їй Дмитро Миколайович і вставши з-за столу, пішов спати, бо йому треба було рано вставати завтра вранці збиратися на роботу. Помивши за ним посуд Ніна Геннадіївна наслідувала приклад чоловіка і теж лягла спати. ... Наступного ранку перевіривши поштову скриньку перед виходом на роботу Дмитро Миколайович виявив у поштовій скриньці непідписаний конверт розірвавши який він виявив листа від бандитів, які викрали його сина Костю. Лист був складений із газетних літер наклеєних клеєм ПВА на чистий аркуш білого паперу. Текст листа викрадачів Кості був такий: "Ваш син у нас. Готуйте гроші 10 тис доларів США, інакше ми уб'ємо вашого сина. Даємо вам термін три дні до четверга. Коли зберете всю суму грошей, то в четвер о 13 год. принесіть їх у портфелі в промзону на Теличці і покладіть портфель у сміттєвий бак, наша людина їх забере і через годину ви отримаєте назад свого сина цілого та неушкодженого... Дивіться якщо ви повідомите про це в міліцію ми неодмінно дізнаємося і тоді ваш син точно помре"... Дмитро Миколайович приніс конверт із листом викрадачів дружині і запитав у неї що ми робитимемо. Потрібно збирати гроші для викупу нашого сина відповіла йому Ніна Геннадіївна. Це всі наші заощадження, які ми накопичували для покупки квартири відповів їй Дмитро Миколайович. Якщо для порятунку життя Кості необхідно буде відрубати собі праву руку, я це зроблю без вагань відповіла Дмитру Миколайовичу Ніна Геннадіївна. Добре, а далі що нам робити повідомляти до міліції чи ні запитав у неї Дмитро Миколайович. Я думаю ми повинні віддати цей лист викрадачів міліціонеру Івану Семеновичу і повідомити його про те, що нашого сина викрали і щодо вимог викрадачів відповіла йому Ніна Геннадіївна. А раптом нашого сина уб'ють запитав у неї Дмитро Миколайович. Вони і так можуть це зробити забравши викуп, але з міліцією у нас більше шансів упіймати викрадачів і повернути сина Костю живим відповіла Дмитру Миколайовичу Ніна Геннадіївна. За півгодини вони вдвох сиділи в кабінеті міліціонера Івана Семеновича. Іван Семенович прочитав листа і відклав його убік. Що ви про це думаєте запитав у нього Дмитро Миколайович. Я думаю, вам слід негайно зайнятися підготовкою викупу для викрадачів вашого сина Кості відповів йому Іван Семенович. А потім спитав у Івана Семеновича Дмитро Миколайович. А потім ви принесете ці гроші нам ми помітимо їх фарбою, яка не змивається, ви покладете їх у портфель і віднесете їх у четвер на зустріч з викрадачами відповів йому міліціонер Іван Семенович. Ми сховаємось і спостерігатимемо за процесом передачі грошей викрадачам і як тільки гроші будуть передані викрадачам ми заарештуємо викрадачів так би мовити "на гарячому" і допитаємо відповів Дмитру Миколайовичу міліціонер Іван Семенович. На цьому розмова між батьками Кості та міліціонером Іваном Семеновичем закінчилася. На 9 ранку в четвер Дмитро Миколайович приніс у відділення міліції 10 тисяч доларів США і міліціонери помітили всі банкноти фарбою, яка не змивається, з написом "викуп". Потім Дмитро Миколайович помістив ці гроші в портфель і поїхав з ними додому. Заради передачі грошей викрадачам сина Дмитро Миколайович взяв відгул на роботі та сидів удома разом із дружиною Ніною Геннадіївною на дивані з портфелем із грошима весь на нервах чекаючи телефонного дзвінка від викрадачів або від міліції. О 12 год. 10 хвилин Дмитро Миколайович одягнувся, взяв портфель із грошима під пахву та поїхав на зустріч із викрадачами. О 12 год. 50 хвилин Дмитро Миколайович був у зазначеному місці і поклавши портфель з грошима в сміттєвий бак тупцював поруч, переступаючи з ноги на ногу. Негайно йдіть звідси геть інакше ви злякаєте викрадачів прокричав Дмитру Миколайовичу у спеціально виданий йому навушник міліціонер Іван Семенович. Дмитро Миколайович розвернувся і пішов від сміттєвого баку у бік шосе. Через 10 хвилин до сміттєвого бака метнувся якийсь невисокого зросту суб'єкт у джинсах та в кенгурушці з капюшоном на голові та сонцезахисних окулярах. Низькорослий суб'єкт озирнувся на всі боки і переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, витяг зі сміттєвого бака портфель з грошима.... Стояти, руки нагору, міліція вискочили з укриття в канаві співробітники міліції. Низькорослий суб'єкт кинув на землю портфель із грошима і кинувся тікати, але його оточили міліціонери та повалили на землю обличчям униз. Міліціонер Іван Семенович підійшов і зняв із голови низькорослого суб'єкта капюшон та сонцезахисні окуляри. Ну впізнаєте викрадача запитав він у Дмитра Миколайовича. Так, це ж однокласник мого сина Кості Ваня його звуть відповів Івану Семеновичу здивований Дмитро Миколайович. Я нічого не розумію, а де ж викрадений бандитами Костя запитав у міліціонера Івана Семеновича Дмитро Миколайович. А це ви в однокласника вашого сина Вані запитайте відповів йому міліціонер Іван Семенович. Ну, відповідай де Костя суворо запитав у однокласника Кості Вані Дмитро Миколайович. Я вам нічого не розповім відповів йому Ваня спльовуючи слину разом із брудом. Тоді я вам розповім відповів міліціонер Іван Семенович Дмитру Миколайовичу. Ваш син Костя та його однокласник Ваня домовилися "розіграти викрадення" Кості щоб виманити у батьків Кості 10 тисяч доларів США і купити відеоприставку Sony яку ви відмовилися йому купити відповів Дмитру Миколайовичу міліціонер Іван Семенович. Ви нічого не доведете закричав однокласник Кості Ваня міліціонеру Івану Семеновичу. А де ж все таки мій син Костя спитав у міліціонера Івана Семеновича Дмитро Миколайович. Він у нас у відділку міліції відповів йому міліціонер Іван Семенович. Як у відділку міліції здивувався Дмитро Миколайович. Я перевірив лист викрадачів який ви мені принесли на наявність відбитків пальців і виявив на ньому відбитки пальців вашого сина Кості та його однокласника Вані відповів Дмитру Миколайовичу міліціонер Іван Семенович. Це здалося мені дивним і я встановив за Ванею приховане спостереження. І ось сьогодні вранці я бачив як однокласник вашого сина Ваня піднявся на горище свого будинку і пробув там десь з півгодини. Як тільки він звідти пішов, наш співробітник міліції піднявся на горище і виявив там на горищі вашого сина Костю живого та неушкодженого відповів Дмитру Миколайовичу міліціонер Іван Семенович. Виявляється всі ці дні поки ви його шукали ваш син Костя спокійно ховався на горищі будинку його однокласника Вані, а Ваня таємно носив йому на горище їжу відповів Дмитру Миколайовичу міліціонер Іван Семенович. Наш співробітник міліції затримав вашого сина Костю та відвіз у відділення міліції, де він у всьому зізнався відповів Дмитру Миколайовичу міліціонер Іван Семенович. Так що відмовлятися немає сенсу відповів Вані міліціонер Іван Семенович. Підніміть його на ноги і посадіть у міліцейську машину вказуючи рукою на Ваню сказав своїм колегам міліціонерам Іван Семенович. На Ваню одягли кайданки та супроводили до міліцейської машини. Іван Семенович запросив Дмитра Миколайовича поїхати з ним у відділок міліції на його особистому автомобілі. ... Через півгодини у відділку міліції Дмитро Миколайович та Ніна Геннадіївна побачили свого "врятованого" з полону сина Костю. Костя сидів у кабінеті міліціонера Івана Семеновича згорбившись, нахиливши голову і ховаючи очі, щоб не зустрічатися поглядом зі своїми батьками. Ну як же так Костя ти додумався до такого запитав у нього Дмитро Миколайович. Навіщо ти змусив мене з твоєю матір'ю так нервувати запитав Дмитро Миколайович у Кості. Я дуже хотів купити цю відеоприставку "Sony", а ви її мені не купували казали, що у вас грошей немає, а у вас у шафі лежали долари США я сам бачив відповів батькові Костя. Тоді я дуже образився на вас і домовившись зі своїм однокласником Ванею вирішив "розіграти своє викрадення" і написати вам листа нібито від бандитів щоб виманити у вас ці гроші на викуп і купити цю відеоприставку "Sony" відповів Дмитру Миколайовичу Костя. А хіба ця відеоприставка "Sony" варта того що ми пережили коли отримали цей лист викрадачів запитала у Кості Ніна Геннадіївна. Вибачте мене, будь-ласка, заплакавши і шморгнувши носом відповів Ніні Геннадіївні Костя. Забирайте додому вашого сина сказав звертаючись до батьків Кості міліціонер Іван Семенович. Іван Семенович що буде тепер із нашим сином Костею запитала його Ніна Геннадіївна. По малолітству оскільки йому ще немає 14 років, то ми обмежимося тим, що поставимо його на облік як малолітнього злочинця, а далі видно буде відповів їй міліціонер Іван Семенович. Іван Семенович дякую вам за допомогу відповіла йому Ніна Геннадіївна. Це моя робота за яку мені держава гроші платить відповів їй міліціонер Іван Семенович. Стежте краще за вихованням вашого сина Кості сказав Ніні Геннадіївні міліціонер Іван Семенович. А ти Костя коли підростеш і наступного разу зробиш подібну безрозсудну дурість, то опинишся в дитячій колонії для неповнолітніх сказав Кості міліціонер Іван Семенович. Я, більше не буду слово честі плаксивим голосом відповів йому розмазуючи соплі по обличчю Костя. Подивимося, я не дуже вірю подібним обіцянкам відповів йому міліціонер Іван Семенович. А зараз йдіть додому вам багато потрібно обговорити щоб вирішити як жити далі сказав звертаючись до батьків Кості міліціонер Іван Семенович. Батьки Кості і Костя всі разом вийшли з міліції і пішли додому.


Кінець

Підтримати автора:

Ваш коментар буде першим!