Слава ЗСУ!

"Зла дівчинка" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 24.07.2023

"Зла дівчинка"

     Одного разу коли мені було чотири роки я поїхав разом з батьками та старшою сестрою у потязі.

—Я вже не пам'ятаю, куди саме ми їхали і навіщо.

У сусідньому купе їхала молода сім'я з гарно одягненою і дуже злою та примхливою дівчинкою приблизно мого віку.

Вона мені дуже сподобалася і я щосили намагався з нею подружитися.

Але їхній дівчинці я чомусь дуже не сподобався.

—Не знаю чому.

—Може, тому що я тоді невиразно розмовляв і погано ходив.

—А може, їй не сподобався мій скромний одяг.

В результаті розлютившись і голосно закричавши на мене вона боляче вдарила мене рукою по обличчю.

Її мати обурилася зухвалою поведінкою своєї доньки і запропонувала мені дати їй здачі.

Але я не став давати дівчинці здачі у відповідь.

Замість цього я уважно подивився їй в обличчя і побажав їй здоров'я та щастя і пішов до своєї сім'ї, чим ледве не довів її бідну матір до сліз.

Коли я прийшов у своє купе, то моя мати Галина Григорівна стала наполегливо запитувати у мене: "чому я не дав чужій дівчинці здачі, або не сказав їй щось різке у відповідь на її хамство".

А я нічого не відповідав і мовчав.

—Що я міг сказати матері ?

—Я і сам не розумів мотивів свого вчинку.

—Можливо, я вважав, що битися з дівчатами це не по-чоловічому?

—А може бути незважаючи ні на що, вона мені все таки подобалася і я не хотів її ображати?

—Вірите мені?

—Скільки років минуло з того часу, я вже давно виріс, а я й досі повністю не розумію мотивів свого тодішнього вчинку.

Кінець

Ваш коментар буде першим!