Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > Зоряне небо

"Зоряне небо" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 30.06.2023

"Зоряне небо"


   Я втомився грати у хованки зі смертю.

Я втомився лягати ввечері спати під звуки повітряної тривоги і думати прокинуся я завтра вранці чи ні.

Нехай все буде так, як буде.

А я хочу жити зовсім інакше.

Тому я переїхав жити на дачу і тепер живу у єдності та гармонії з природою.

Щовечора коли стемніє та на синьому небі з'являються яскраві зірки, я відкриваю вікно та дивлюсь задерши голову вгору на зірки.

Вони такі яскраві та такі далекі від нас.

Я бачу неозброєним оком на синьому зоряному небі сузір'я Козерога, Водолія, Риб, Овна, Тельця, Близнюків, Рака, Лева, Діви, Терезів, Скорпіона, Стрільця. А всього на небі існує понад 13 різних сузір'їв найяскравішим з яких є сузір'я Південного Хреста. З них 12 використовуються для астрології.

Шкода що у мене немає телескопа в який я міг би на них дивитися зі збільшенням. Мав таки рацію знаменитий філософ Фрідріх Ніцше коли написав про безодню, адже зоряне небо над нами це справжнісінька синя безодня.

«Хто бореться із чудовиськами, тому слід остерігатися, щоб самому при цьому не стати чудовиськом. І якщо ти довго дивишся у безодню, то безодня теж дивиться в тебе» —«По той бік добра і зла» 1886 рік Фрідріх Ніцше (1844-1900 рр.).

За хороших умов спостереження (на безхмарному небі) можна побачити до 800 зірок до 5-ї зіркової величини і до 2,5 тисяч зірок до 6-ї зіркової величини, більшість яких розташована поблизу смуги Чумацького Шляху. А загальна кількість зірок лише у нашій Галактиці перевищує 100 мільярдів.

Є на небі жовті, помаранчеві, червоні, блакитні, білі, чорні, коричневі та субкоричневі зірки-карлики з різною масою та інтенсивністю світіння, а є зірки-гіганти масою більше нашого Сонця, що мають радіуси від 10 до 100 сонячних радіусів і світіння до 100 світимостей Сонця. Є живі, а є давно згаслі "мертві" зірки, світло від яких йде до нас на Землю мільйони світлових років і ми помилково думаємо що вони ще живі, а вони вже давно померли, розпалися і перетворилися на пил, а світ від них до сих пір йде до нас.

Є планети що мають сидеричні періоди обертання десятки діб як наприклад Місяць 27,322 діб і Меркурій 87,97 діб, а є планети що мають приблизно такі самі сидеричні періоди обертання як Земля 365,256 363 діб, як наприклад Венера 224,7 діб. А є планети, що мають сидеричні періоди обертання, що обчислюються роками, як наприклад Юпітер 11,86 років, Сатурн 29,46 років, Уран 84,02 років, Нептун 164,78 років, Плутон 248,09 років, Макемаке 309,88 років, Еріда 557 років, Сєдна 12 059 років.

Подумати тільки для когось 84 роки це ціле прожите життя, а для Урана це один сидеричний період обертання по своїй орбіті.

Порівняно з віком Всесвіту 13,799 ± 0,021 мільярда років, що таке окреме прожите людське життя?

Навіть 100 років прожитого людського життя здаються 

0,00000000000000000000000000000 00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000001 частинкою піщинки в пісочному годиннику вічності.

Дивлячись з вікна вночі на синє зоряне небо я думаю про вічне. Думаю про те, якими дрібними і несуттєвими проблемами зайняті люди все своє свідоме життя. Бігають люди сюди-туди все своє життя як мурахи в пошуках шматка хліба.

Немає навіть часу на те, щоб підняти голову вгору і помилуватися прекрасним видом зоряного неба. Перед вічністю всі наші нерозв'язні проблеми, гіркі образи, жорсткі біди, криваві війни і військові конфлікти здаються короткою миттю що триває не більше 0,0000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000001 секунди. 

Безглуздо вважати Землю своєю власністю! Нам необхідно зрозуміти, що Земля нам не належить. Ми тимчасові гості на Землі, а не її господарі і повинні поводитися відповідно гостям дбайливо бережучи природу, до якої ми самі належимо як частина "харчового ланцюга". Коли ми в гонитві за прибутком геть-чисто забуваємо про це, то Земля нагадує нам про це виверженнями вулканів, землетрусами, тайфунами і цунамі жорстоко караючи жадібне і нерозумне людство.

Вік Землі становить 4,54 мільярда років (з похибкою в ±1%), а вік людства лише 2,8 мільйона років. Земля існувала до виникнення людства і існуватиме і після зникнення людства, коли воно в боротьбі за владу та ресурси саме себе знищить у глобальній ядерній катастрофі. Схоже, що все повільно і неухильно до цього йде. :( 

"Чи знайдеться ще на світі істота, що шукає загибелі для свого роду? І тільки людина при зручному випадку охоче завдасть шкоди собі подібним" — написав у своїх віршах у XVI столітті відомий французький поет П'єр де Ронсар (1524 — 1585 рр.).

Але я на превеликий мій жаль нічого не можу з цим зробити, а можу лише дивитися як сторонній спостерігач за тим як людство наполегливо і цілеспрямовано рухається до своєї загибелі.

Але це зовсім не означає, що коли людство зникне, то розумного життя у Всесвіті взагалі ніде більше не буде. Згідно з підрахунками сучасних астрономів, у Всесвіті знаходиться близько 2 000 000 000 000 Галактик - це 2 трильйони. Цілком можливо, що в одній з цих Галактик може існувати розумне життя. Може бути навіть що в одній з них живуть зовнішньо схожі чи зовсім не схожі на людей розумні істоти зі схожим чи навіть вищим рівнем розвитку цивілізації та схожими на людей нагальними життєвими проблемами. Все може бути... 



Кінець


Підтримати автора:

Ваш коментар буде першим!