Слава ЗСУ!

"Бла-бла-кратія " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 02.08.2023

"Бла-бла- кратія"

—Йди Тетяно, сюди мерщій зараз президент України Володимир Зеленский буде виступати по телевізору з вечірньою промовою закричав своїй дружині Петро.

Його дружина Тетяна кинула мити брудний посуд на кухні залишений в раковині після вечері і швидко витерши мокрі руки об кухонний рушник прибігла у вітальню де біля працюючого телевізора в очікуванні вечірньої промови президента України Володимира Зеленського вже сиділи на чорному шкіряному дивані її чоловік Петро, бабуся Любов Іванівна, їх діти-підлітки Сергій і Оля.

Вона вмостилася в чорному шкіряному кріслі біля дивану і витріщилась в екран телевізора в очікуванні вечірньої промови президента України Володимира Зеленського.

До вечірньої промови президента України Володимира Зеленського залишалося ще кілька хвилин і на екрані телевізора була реклама питного йогурту.

Тетяна з нетерпінням чекала побачити президента України Володимира Зеленського на екрані телевізора і від хвилювання смикала пасмо волосся правою рукою.

Як і мільйони українців вона покладала на президента України Володимира Зеленського надії щодо Перемоги України над російськими загарбниками.

Так само як Тетяна, мільйони українців по всій країні сиділи зараз перед блакитними екранами своїх телевізорів і з нетерпінням чекали на вечірню промову президента України Володимира Зеленського.

Майже так само як багато років тому мільйони українців чекали перед екранами телевізорів на вечірню промову генсека СРСР Леоніда Брежнєва, а потім генсека СРСР Юрія Андропова, а потім генсека СРСР Костянтина Черненка, а потім президента СРСР Михайла Горбачова вони зараз чекали на вечірню промову президента України Володимира Зеленського.

Часи йдуть, а нічого у відносинах між владою і людьми не змінюється.

Вже давно немає СРСР, але стара радянська бюрократична система продовжує жити в незалежній Україні щоденно отруюючи радість життя простим пересічним українцям своїми недолугими заборонами. Люди бояться, ненавидять, критикують владу і захоплюються своєю недемократичною владою одночасно. Багато хто з людей хоче бачити на чолі України "ефективного" і "харизматичного" лідера який вирішить за них долю країни, а вони натомість будуть його критикувати з диванів, ненавидіти і обожнювати і нічого не робити для своєї країни.

Це дивно, але це так!

Реклама питного йогурту закінчилася і на екрані телевізора з'явився втомлений президент України Володимир Зеленский з доглянутою і підстриженою борідкою, як завжди одягнений у тактичні зелені військові штани і зелену футболку з вишитим на ній Гербом України.

Дивлячись у камеру прямо перед собою він почав свою вечірню промову для українського народу.

"Сьогодні був важливий і хороший день. Уранці з нагоди Дня Державності мав честь привітати й відзначити нагородами наших захисників і захисниць. «Золоті Зірки» Героям України, «Хрести бойових заслуг», ордени Богдана Хмельницького, ордени «За мужність».

(Народ України сидячи перед екранами телевізорів гучно плескає в долоні від захоплення президентом України Володимиром Зеленським).

Бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла.

Вручив і паспорти громадянина України нашим юним хлопцям та дівчатам. 

Бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла.

Держава може й повинна відкрити для них абсолютно всі можливості жити гідно, цивілізовано, безпечно. Жити вільно!

(Народ України сидячи перед екранами телевізорів гучно аплодує президенту України Володимиру Зеленському).

Бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла.

Дуже вірю в ці нові покоління, у наших дітей. І вдячний їм за віру в Україну. 

(Народ України сидячи перед екранами телевізорів гучно аплодує президенту України Володимиру Зеленському).

Бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла-бла.

Дякую кожному й кожній, хто зараз у бою! 

Слава Україні!"

Вечірня промова президента України Володимира Зеленського закінчилася і народ розходиться від екранів телевізорів щоб займатися своїми щоденними буденними справами.

Президент України Володимир Зеленский витирає грим нанесений йому гримерами перед зйомкою і питає у Михайла Подоляка як все пройшло.

—Все пройшло чудово Володимире Олександровичу, відповідає йому Михайло Подоляк.

—Я гарно прочитав текст з папірця?

—Ніде не помилився?

—Не сказав ніякої дурниці?

—Ні, Володимире Олександровичу, Ви все прочитали правильно відповів йому Михайло Подоляк.

—"Ах, "який великий актор помирає"",- сказав з апломбом президент України Володимир Зеленский театрально піднімаючи очі до стелі і роблячи трагічний вираз обличчя.

—Ну як Михайле, гарно я сказав?

—Це сказали не Ви, Володимире Олександровичу.

—А хто тоді?

—"Ці слова сказав помираючи римський імператор Нерон - останній з династії Юліїв-Клавдіїв",- сказав йому Михайло Подоляк.

Президент України Володимир Зеленский декілька хвилин мовчав обдумуючи слова Михайла Подоляка, а потім гучно зареготав.

—Що сталося Володимире Олександровичу, спитав у нього стурбований Михайло Подоляк.

—Гарно ти ж мене Михайле, надурив відповів йому давлячись від нападу сміху президент України Володимир Зеленский.

—У чому ж я Вас Володимире Олександровичу, надурив спитав у нього збентежений Михайло Подоляк.

—Не існувало ніякого Нерона. Зізнайся Михайле, що ти сам його щойно вигадав, щоб мене "розіграти". А я вже тобі майже повірив відповів йому президент України Володимир Зеленский.

Кінець

Ваш коментар буде першим!