Слава ЗСУ!

"Чия це бідолашна дитина?" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 02.08.2023

"Чия це бідолашна дитина?"

  Коли моїй старшій сестрі Ірині Іванівні було лише шість років, моя мати Галина Григорівна повела її до дитячого садка на урочисте свято "Новорічної ялинки" з виступом Діда Мороза та Снігуроньки.

В юності моя мати Галина Григорівна захоплювалася російською поезією та багато читала. Їй подобалися вірші Пушкіна, Лермонтова, Тютчева, Фета, Баратинського, Анненського, Єсеніна, Блока, Пастернака, Ахматової, Цвєтаєвої, Ахмадуліної.

Моя мати Галина Григорівна часто читала їх вірші моїй старшій сестрі Ірині Іванівні коли вона була зовсім маленькою.

Разом з матір'ю моя сестра Ірина Іванівна спеціально вдома вивчила напам'ять дитячий вірш "На захист Діда Мороза" Агнії Барто, щоб прочитати його Діду Морозу на святі "Новорічної ялинки" у дитячому садку.

Соромлячись виступати на сцені перед великою кількістю людей, моя сестра Ірина Іванівна пішла читати вірші Діду Морозу останньої з дітей.

Дівчинка перед нею прочитала Діду Морозу дитячий вірш "Сніжок" Зінаїди Олександрової та отримавши від нього новорічний подарунок пішла до своєї матері.

Настала черга моєї старшої сестри Ірини Іванівни читати вірші Діду Морозу.

Вона підійшла до Діда Мороза і раптом замість дитячого вірша Агнії Барто "На захист Діда Мороза" стала голосно читати йому вірш Олександра Сергійовича Пушкіна "Я пережил свои желания".

"Я пережил свои желанья,

Я разлюбил свои мечты;

Остались мне одни страданья,

Плоды сердечной пустоты.

Под бурями судьбы жестокой

Увял цветущий мой венец —

Живу печальный, одинокой,

И жду: придет ли мой конец?

Так, поздним хладом пораженный,

Как бури слышен зимний свист,

Один — на ветке обнаженной

Трепещет запоздалый лист!.."

Почувши такі дорослі вірші від шестирічної дитини Дід Мороз відкрив рот від подиву, що межував з відвертим шоком.

А Снігуронька, вже доросла жінка навіть взагалі розплакалася як маленька дитина.

—Чия це бідолашна дитина схопивши мою старшу сестру Ірину Іванівну за руку закричав Дід Мороз звертаючись до натовпу людей, що стояли в залі.

Ніхто з них йому не відповів.

—Я ще раз питаю у вас, де батьки цієї нещасної дитини закричав він.

Люди в натовпі почали озиратися одне на одного.

Тоді з натовпу людей вийшла вперед дуже збентежена моя мати Галина Григорівна і підійшла до моєї старшої сестри Ірини Іванівни.

—Ви мати цієї нещасної дівчинки запитав у неї Дід Мороз.

—Так, я мати цієї дівчинки відповіла йому червона від збентеження моя мати Галина Григорівна.

—Вона щойно прочитала мені дуже дорослі та сумні вірші. Напевно, їй дуже сумно і самотньо сказав Дід Мороз.

—Дитинко, я дарую тобі ось цей новорічний подарунок, але ти тільки більше не сумуй сказав Дід Мороз лагідним голосом, звертаючись до моєї старшої сестри.

—Обіцяєш дитинко, Діду Морозу більше не сумувати?

—Обіцяю відповіла йому моя старша сестра Ірина Іванівна беручи за руку матір.

—Ну от і добре сказав їй посміхнувшись Дід Мороз.

—У вас чудова донька сказав він звертаючись до моїй матері Галини Григорівні.

—Дякую відповіла йому моя мати Галина Григорівна.

Йдучи додому моя мати Галина Григорівна запитала у моєї старшої сестри Ірини Іванівни, чому вона замість вивченого вдома напам'ять дитячого вірша Агнії Барто "На захист Діда Мороза" почала читати Діду Морозу вірш Олександра Сергійовича Пушкіна "Я пережил свои желания".

—Мамо, від сильного хвилювання перед виступом я зовсім забула слова віршу Агнії Барто "На захист Діда Мороза" і дуже засмутилася з цього приводу, але потім я раптом згадала цей вірш "Я пережил свои желания" Олександра Сергійовича Пушкіна, який ти колись мені читала і прочитала його Діду Морозу, відповіла їй моя старша сестра Ірина Іванівна.

Кінець

Ваш коментар буде першим!