Слава ЗСУ!

"Гроші синові" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 21.12.2023

"Гроші синові"

  Жила-була в селі одна самотня мати-одиначка на ім'я Галина і були у неї двоє маленьких дітей-погодок 12 і 14 років. Старший хлопчик на ім'я Коля та молодша дівчинка на ім'я Віра.

Дівчинка Віра була дуже працьовита, сумлінна та акуратна. Що її мама не попросить, те вона все миттю виконає. Вона і город скопає, і грядки прополе від бур'янів, і корову підоїть, і посуд брудний помиє, і в магазин за хлібом збігає.

Старший брат Коля був повною протилежністю своїй працьовитій сестрі Вірі.

Хлопець він був безініціативний, лінивий, неакуратний.

Щоб якось змусити свого лінивого сина Колю працювати, Галина вирішила давати йому дрібні гроші як заохочення за виконання роботи.

Це подіяло.

Коля справді став старанніше працювати по домашньому господарству, щоразу отримуючи від матері дрібні гроші за виконану ним роботу.

Якось Галині на кухні під час приготування обіду стало погано з серцем і вона покликала до себе сина Колю на допомогу.

—Чого тобі мамо? — запитав у неї Коля, безтурботно лежачи на дивані у сусідній кімнаті і граючи в гру "Bomb Squad" на смартфоні.

—Принеси мені синку, будь-ласка "корвалол". Він стоїть на столі у моїй кімнаті поруч з моєю чашкою з водою попросила його з кухні Галина.

—А Віра що не може? — запитав Коля у матері.

—Віра пішла в магазин за хлібом,— відповіла йому Галина.

—Колю, мені дуже погано з серцем сказала Колі мати.

—А що мені за це буде? — цинічно спитав Коля у матері.

—У мене зараз немає грошей для тебе синку,— відповіла йому Галина.

—Будь-ласка, принеси мені "корвалол" Колю,— попросила його Галина.

—Я принесу мамо, ну ось тільки "пройду" третій рівень гри "Bomb Squad" і принесу відповів матері з кімнати Коля.

Коля продовжив грати на смартфоні в гру "Bomb Squad" аж поки до будинку не повернулася з магазину його сестра Віра.

—Мамо, я купила хліба,— покликала її з порога Віра.

—Мамо, ти вдома?, — покликала її Віра знімаючи верхнє взуття і одягаючи на ноги домашні капці.

—Мамо, що з тобою?— несамовито закричала Віра заходячи на кухню і бачачи матір, що лежала на підлозі біля плити без ознак життя.

Віра присівши навпочіпки помацала пульс на шиї у матері.

Пульсу не було. Але тіло матері було ще теплим.

—Ко-о-л-я-я-я-я, Ко-о-л-я-я-я-я, йди сюди паразит ти такий,— закричала йому з кухні несамовитим голосом Віра.

—Чого ти кричиш Віро наче божевільна? — спокійним голосом спитав у неї з кімнати Коля.

—Мати... мати наша померла, — закричала йому з кухні Віра.

—От бляха-муха, так невчасно, я ще не встиг третій рівень гри "Bomb Squad" "пройти" і вже сьогодні не пограю, — подумки вилаявся про себе Коля вимикаючи гру на смартфоні і кладучи його на диван.

—Вже йду Віро,— сказав він їй і ліниво потягуючись, розминаючи правою рукою м'язи спини, які затекли від довгого лежання на дивані, встав з дивана і неквапливо пішов на кухню до своєї сестри.

Кінець

Ваш коментар буде першим!