знайди книгу для душі...
Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > Ідолопоклоніння росіянки
Ця історія реальна, але схожа на вигадку. :(
"Ідолопоклоніння росіянки"
...Мамо, я ж гола вигукнула з обуренням 16-ти річна Інна, коли до неї у ванну кімнату увірвалася як вихор її розлючена 39-річна мати Галина Петрівна.
...Ти... ти... ти тишком-нишком листуєшся в Telegram з "хохлом" з Києва закричала на неї Галина Петрівна.
Звідки ти це знаєш із подивом запитала в неї Інна зніяковіло прикриваючись від матері жовтим, банним рушником. На твій смартфон щойно надійшло якесь повідомлення і я подивилася хто тобі пише відповіла їй Галина Петрівна. Мамо, як ти могла брати без дозволу мій смартфон сказала їй з докором Інна. Ти, купалася в душі і мені стало цікаво, з ким ти спілкуєшся у вільний від навчання час, різко відповіла їй Галина Петрівна. Ти не маєш права брати мої речі без дозволу, обурилася безцеремонною поведінкою матері Інна. Ти неповнолітня, живеш у моїй квартирі на повному утриманні і я за тебе несу відповідальність перед державою до твого повноліття відповіла їй Галина Петрівна. Це все одно непорядно мамо, брати без дозволу чужі речі, сказала їй закутана в банний рушник Інна вилазячи з ванної. Цей смартфон був куплений на твій шістнадцятий день народження за мої гроші, як і всі твої речі, різко відповіла їй Галина Петрівна. Я хочу знати як давно ти листуєшся в Telegram із цим "хохлом" сказала різким тоном Інні Галина Петрівна.
Я проти того, щоб ти брала мої речі без дозволу, відповіла їй Інна. Не змінюй тему розмови жорстко перервала її матір. Інно, відповідай мені негайно, хто він і звідки ти його знаєш, суворо наказала їй Галина Петрівна.
Його звуть Віктор і я познайомилася з ним в Instagram відповіла матері Інна стоячи біля дзеркала і витираючи мокре волосся рушником. І як давно ти з ним листуєшся в Telegram, запитала у неї різко Галина Петрівна. Приблизно два місяці відповіла Інна. Віктор - мій добрий друг, сказала Інна матері. "Хохол" не може бути другом росіянину, тому що "хохол" - це "кровожерливий вбивця", "нацист" і "бандерівець" переконаним тоном заперечила дочці Галина Петрівна. Віктор - він не такий відповіла їй Інна. А який? Віктор каже що він захищає свою батьківщину та свою родину на Донбасі від "орків", які віроломно вторглися в Україну 24 лютого 2022 року. Від "орків" перепитала у неї з подивом Галина Петрівна. Так, "орками" він іронічно називає "російських окупантів", відповіла Інна своїй матері.
Я бачу, що він уже встиг добре "промити мізки" тобі своїми розмовами сказала Інні Галина Петрівна. Що ще він тобі розповідав у листуванні, запитала в неї з нетерпінням у голосі Галина Петрівна. Він відверто розповів мені про те, які криваві звірства здійснювали "орки" під Києвом: у Бучі, в Ірпені, у Бородянці, у Гостомелі та показав мені кадри з супутника розстріляних "орками" мирних мешканців Бучі почала розповідати їй Інна. Інно, це все брехня, це все "постановка", цього ніколи не було насправді розсердилася на її слова Галина Петрівна. Мамо, це не була "постановка" і все було по-справжньому заперечила їй Інна. Це все справжні вбивства та справжня кров мирних українців на руках наших солдат сказала з сумом Інна матері.
Наш Соловйов сказав нам, що це все фейк спеціально створений "українською пропагандою", щоб скомпрометувати благородну мету "СВО", скомпрометувати нашу доблесну російську армію і кинути тінь на роботу нашого шановного президента Володимира Путіна сказала їй переконаним тоном мати. Мамо, мені соромно за нашу країну відповіла Інна. Замовчи доню, крикнула на неї Галина Петрівна. Я не хочу мовчати відповіла Інна. Інно, замовчи негайно, закричала на неї мати.
Ні, мамо я все скажу, заперечила матері Інна. Якщо почують наші сусіди і донесуть у ФСБ, то нас обох за такі розмови посадять до в'язниці, сказала їй мати. А мені начхати заперечила їй різким тоном Інна. Я все скажу, що я думаю з приводу цієї імперської війни. Я вважаю цю війну загарбницькою та несправедливою, нашу "доблесну" російську армію вважаю армією ґвалтівників, мародерів та вбивць, а нашого президента РФ Володимира Путіна вважаю кривавим тираном і душогубом сказала гучним голосом Інна.
Не смій нічого поганого казати на нашого шанованого президента РФ Володимира Путіна закричала на дочку Галина Петрівна. А я буду відповіла їй сміливо Інна. Я вважаю що він знищує нашу країну, наш народ як терорист сказала Інна матері.
Я зараз тебе задушу за ці слова накинулася на неї з кулаками розлючена матір. Вона повалила свою дочку на підлогу ванної кімнати, сіла на неї зверху і зімкнувши в неї руки на шиї почала душити Інну. Інна, хрипіла і хапала свою матір за руки намагаючись відірвати її руки від свого горла, відчайдушно згиналася всім тілом, намагаючись скинути з себе свою матір, але та була сильніша і на двадцять кілограмів важча за Інну. Від нестачі кисню Інна почала задихатися, перед очима у неї попливли зелені кола і вона знепритомніла. Ну, от і все скінчено, сказала Галина Петрівна насилу встаючи на ноги і витираючи рушником своє червоне й спітніле від напруження обличчя. Вона з жалем подивилася на нерухоме тіло своєї "мертвої" дочки і вийшла з ванної кімнати. Подумавши трохи, Галина Петрівна вирішила інсценувати самогубство своєї доньки Інни, повісивши її на мотузці за шию на гаку для люстри у вітальні, а потім викликати додому поліцію. Поліцейським Галина Петрівна збиралася розповісти сумну історію про те, як вона щойно прийшла додому і побачила свою дочку Інну, що висіла на мотузці у вітальні без ознак життя. На її думку причиною для самогубства дочки могло бути нещасливе кохання чи неприємності у школі. Ні, вона не знає з ким зустрічалася перед смертю її дочка Інна. Інна, їй нічого не розповідала про те, з ким вона зустрічається поза школою. Адже підлітки у її віці всі такі потайливі і ретельно зберігають свої "таємниці" від нудних і набридливих дорослих, які їх "не розуміють".
Листування Інни з Віктором у Telegram Галина Петрівна збиралася видалити зі смартфона дочки, щоб його ненароком не прочитала поліція.
Щоб повісити мотузку на гак для люстри, Галина Петрівна пішла на кухню за табуреткою. Вона взяла на кухні табуретку і віднесла її до вітальні.
Потім вийшовши на балкон Галина Петрівна знайшла там на полиці шафи міцну мотузку і повернулася з нею у вітальню. Ставши ногами на табуретку Галина Петрівна накинула мотузку на гак для люстри і затягла вузол, а потім відмірявши потрібну довжину мотузки затягла на іншому кінці мотузки міцний зашморг. Спустившись з табуретки на підлогу, Галина Петрівна пішла у ванну кімнату де лежала непритомна її дочка Інна. Інна як і раніше лежала на підлозі ванної кімнати як "мертва" в тій самій позі, в якій її залишила мати. Взявши її під пахви Галина Петрівна потягла по підлозі тіло своєї дочки Інни до вітальні. У вітальні Галина Петрівна одягла на шию Інні мотузковий зашморг і збиралася вже затягнути його тугіше, але тут у вхідні двері її квартири подзвонили. Кого це чорт приніс вилаялася Галина Петрівна. Галина Петрівна вирішила не відчиняти двері, але тут їй ще раз подзвонили у дзвінок.
Та що ж це таке чорт забирай діється, вилаялася Галина Петрівна.
Залишивши Інну лежати на підлозі у вітальні з незатягнутим мотузковим зашморгом на шиї, Галина Петрівна пішла подивитись хто ж це їй настирливо так дзвонить у вхідні двері квартири. Подивившись у дверне вічко Галина Петрівна побачила на сходовій клітці біля своєї квартири сусідку Любу. Та стояла і настирливо дзвонила у дверний дзвінок квартири Галини Петрівни. Чого тобі треба Любо, грубо спитала у сусідки Люби через двері Галина Петрівна. Можно Галю, у тебе солі позичити спитала в неї Люба. Я зараз Любо не можу тобі допомогти, я дуже зайнята, відповіла їй через двері Галина Петрівна. Мені дуже потрібна сіль для того, щоб капусту квасити відповіла їй Люба. Я купила в магазині недорого білокачанну капусту і хотіла її зараз заквасити, кинулася, а вдома нема ні грама солі сказала Люба. Ну гаразд, повагавшись відповіла їй Галина Петрівна. Вона пішла на кухню і знайшовши в кухонній шафі сіль, відчинила вхідні двері і простягла через поріг пачку солі сусідці Любі. Дякую Галю, подякувала їй Люба. У цей самий момент Інна у вітальні прийшла до тями і почувши розмову матері з сусідкою Любою закричала щосили. На допомогу люди добрі голосно закричала Інна. О Господи, Галю, хто це там так у тебе кричить, злякалася Люба. Це у мене телевізор працює, відповіла їй Галина Петрівна і спробувала зачинити вхідні двері квартири перед носом у сусідки Люби. Тітко Любо, допоможіть мені будь-ласка голосно закричала Інна. Ні, це в тебе Галю, не телевізор працює сказала Люба і різко смикнувши на себе ручку дверей відштовхнула Галину Петрівну і рішуче увійшла всередину квартири. Люба швидким кроком пройшла коридором і зупинилася біля дверей вітальні вражена побаченим видовищем. На табуретці з мотузкою на шиї сиділа бліда Інна і вся тремтіла від страху. Що таке Інно, підбігла до неї сусідка Люба. Моя мати Галина Петрівна, намагалася мене задушити руками у ванній, а потім хотіла повісити за шию в кімнаті на гаку від люстри відповіла їй тремтячи від страху Інна. Тітко Любо, викличте, будь-ласка, поліцію, я вас благаю попросила її Інна. Так, як же так Галю, та за що ти хотіла вбити свою рідну дочку сказала звертаючись до неї сусідка Люба. Вражена сусідка Люба повернулася назад щоб побачити вираз обличчя Галини Петрівні, але Галини Петрівни поруч не було. Схоже, що твоя матір втекла з квартири після скоєння злочину сказала Інні сусідка Люба. Не бійся Інно, я зараз звільню тебе від зашморгу на шиї і викличу поліцію сказала їй заспокійливо сусідка Люба.
Люба допомогла Інні розв'язати мотузковий зашморг на шиї і зняти мотузку з шиї, а потім викликала по телефону поліцію.
Кінець