Слава ЗСУ!

"Ігри з друзями на дитячому майданчику " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 08.07.2023

"Ігри з друзями на дитячому майданчику"

  Якось мої 8-ми річні племінники Діма та Галя пішли зі мною у вихідний день після обіду на вулицю гуляти. "Йти гуляти" їхньою мовою означає йти на дитячий майданчик де грають їхні друзі. Я погодився з ними піти, куди вони захочуть. Ми прийшли на дитячий майданчик на вул. Героїв Полку Азов 25 і я сів на лавку поруч з дитячим майданчиком, а мої племінники Діма та Галя побігли на дитячий майданчик гратися зі своїми друзями.

Я дістав з кишені джинсів смартфон і почав читати новини.

Через півгодини до мене прибіг заплаканий Діма і сів поруч зі мною на лавку. Я запитав його, чому він плаче.

—Моїх друзів з якими я граю зараз немає, а "Галини" подруги мене до себе в гру не беруть.

—Чому?

—"Галина" подруга Єва сказала що "у мене поганий запах з рота" і тому "вона не хоче зі мною грати".

—Що означає "не хоче грати"?

—Єва назвала мене "смердючкою" і прогнала мене.

—А ця Єва як вона виглядає запитав я у Діми.

—Ось, вона бігає разом з Галею по дитячому майданчику відповів мені Діма вказавши вказівним пальцем правої руки на невелику чорняву дівчинку приблизно 6-ти років на вигляд у синій сукні з двома тонкими кісками на голові.

—Але ж вона зовсім маленька?

—Скільки їй років?

—Їй 6 років.

—Ось, їй навіть 7-ми років немає, а тобі Дімо, вже 9-й рік пішов.

—Навіщо тобі Дімо, гратися з цією "малявкою"?

—Але Галя з нею грає.

—Галю, йди сюди.

Я покликав до себе Галю, яка швидко бігала за Євою граючи в "квача".

—Іду відгукнулася на мій голос Галя.

Галя підійшла до мене червона від швидкого бігу.

—Ти мене кликав?

—Так, Галю, я тебе кликав.

—Чи можна мені випити води?

—Так, звичайно.

Я дістав з сумки пляшку 0,5 л з кип'яченою водою і відкривши кришку простягнув її Галі.

—Спасибі подякувала мені Галя і почала жадібними ковтками пити воду з шийки пляшки.

—Галю, не облизуй шийку пляшки крикнув їй Діма.

—Я не облизую відповіла йому різким тоном Галя.

—Я не хочу пити воду з твоєю слиною крикнув їй Діма.

—Ти теж хочеш пити, запитав я у Діми.

—Так, відповів мені він.

—У мене є друга пляшка з водою спеціально для тебе відповів я йому.

Я дістав з сумки другу пляшку 0,5 л з кип'яченою водою і відкривши кришку простягнув її Дімі.

Діма взяв з моїх рук пляшку і зробивши кілька великих ковтків повернув мені її назад. Я закрутив "Діміну" пляшку з водою кришкою і поклав назад у сумку.

—Спасибі сказала мені Галя, повертаючи мені назад пляшку з водою. Я закрутив "Галину" пляшку з водою і поклав її назад у сумку поруч до "Діміної" пляшки.

—Галю, чому ти граєш з Євою у "квача" коли вона обзиває твого брата Діму "смердючкою"?

—Тому що Єва моя найкраща подруга.

—А як ти можеш дружити з дівчинкою, яка погано ставитися до твого брата Діми?

—Ну той що.

—До мене Єва ставиться добре.

—Галю, не грайся з нею тому що вона ображає твого брата Діму.

—А з ким мені тоді грати в "квача"?

—Грай в "квача" з Дімою.

—Я не хочу грати в "квача" з Дімою.

—Чому?

—Бо він мене вдома стукнув.

—Дімо, чому ти вдома стукнув свою сестру Галю?

—Вона без дозволу брала пограти мої машинки.

—Ось, бачиш Галю, ти сама винна в тому, що Діма тебе стукнув, тому що брала без дозволу його машинки.

—Діма не мав права мене вдарити, сказала мені Галя.

—А ти не мала права брати мої машинки без мого дозволу сказав їй Діма.

—Так, все миріться одне з одним сказав я їм обом.

—Пробач мене будь-ласка Дімо, за те, що я брала погратися без дозволу твої машинки сказала Дімі Галя.

—Галю, пробач мене будь-ласка за те, що я тебе за це вдома вдарив відповів їй Діма.

—Ну, весь мир запитав я в них.

—Мир відповіли мені хором Галя з Дімою.

—А тепер йдіть і пограйте в "квача" одне з одним сказав я їм.

—Але, я все одно не хочу грати в "квача" з Дімою сказала мені Галя.

—Тоді пограй зі своїм братом Дімою в якусь іншу гру відповів я їй.

—Галю, йди сюди швидше гратися зі мною в "квача" покликала її з дитячого майданчика її подруга Єва гойдаючись на гойдалці.

—Вже йду Єво, голосно закричала їй у відповідь Галя і швидко побігла до неї на дитячий майданчик, а Діма сидячи поруч зі мною на лавці знову заплакав від образи.

Кінець

Ваш коментар буде першим!