Слава ЗСУ!

"Як швидко позбутися надокучливого співрозмовника" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 12.07.2022

"Як швидко позбутися надокучливого співрозмовника"

 Ця реальна історія дуже давно сталася у Києві з моїми добрими знайомими. З метою дотримання конфіденційності та щоб нікого не образити імена героїв оповідання змінені автором. Кандидат технічних наук, доцент Ігор Миколайович вже багато років знав доктора наук, професора кафедри вищої математики одного із столичних ВНЗ Петра Олександровича. Ще б пак, вони жили разом в одному під'їзді дев'ятиповерхового будинку за адресою вулиця Маршала Малиновського 11 тільки на різних поверхах. Доцент Ігор Миколайович мешкав на першому поверсі, а професор Петро Олександрович жив на шостому поверсі будинку. Професор Петро Олександрович дуже любив підстерігати на вулиці біля будинку доцента Ігоря Миколайовича і в прямому розумінні слова схопивши його рукою за комір сорочки довго виливати йому свою душу нарікаючи на неприємності, що відбувалися у нього в родині з дружиною Адою Сергіївною та сином Володею. При цьому як правило говорив увесь час лише один професор Петро Олександрович, а доценту Ігорю Миколайовичу говорити майже "не дозволялося", а він повинен був тільки стояти і мовчки кивати співрозмовнику головою на знак співчуття та розуміння показуючи, що він поділяє всі почуття співрозмовника. Темами для довгих розмов у Петра Олександровича з доцентом Ігорем Миколайовичем були його "вічно всім незадоволена" та "сварлива" дружина Ада Сергіївна та його "бовдур" і "тупий" син Володя. Завдяки цьому доцент Ігор Миколайович чудово знав усе, що відбувалося в родині у професора Петра Олександровича, так ніби сам при цьому був присутній. Професор Петро Олександрович головним чином скаржився доценту Ігорю Миколайовичу на свого "тупого" сина Володю, щиро дивуючись тому як у професора математики могла народитися настільки "тупа" дитина, бо з усіх шкільних предметів включаючи математику Володя отримував від вчителів одні лише "двійки" та "трійки" і кілька разів навіть залишався на другий рік навчання у четвертому, шостому та дев'ятому класах. При цьому сам професор математики Петро Олександрович категорично не хотів сидіти та займатися домашніми уроками зі своїм сином Володею. Навіщо такому "тупому" бовдуру вчиться в школі, все одно з нього нічого путнього не вийде говорив він своїй дружині Аді Сергіївні у відповідь на її наполегливі прохання позайматися з сином Володею математикою. Тому дружина Петра Олександровича Ада Сергіївна тишком-нишком від свого чоловіка бігала до доцента Ігоря Миколайовича і просила його безкоштовно позайматися з її сином математикою, хімією чи фізикою. Перебуваючи вдома, професор Петро Олександрович був "хронічно зайнятий" для спілкування зі своїм сином Володею і ховався від спілкування з ним і зі своєю дружиною Адою Сергіївною за написанням нескінченних статей, підручників та монографій. Заради справедливості варто відзначити, що Володя був добрим, сором'язливим, чуйним, добросовісним хлопчиком, але безхарактерним, непосидючим і без особливих талантів до наук. Під час навчання Володі в останньому класі середньої загальноосвітньої школи № 210 Ада Сергіївна порушила перед своїм чоловіком професором математики Петром Олександровичем питання про подальше майбутнє їхнього сина Володі. Мати Володі Ада Сергіївна дуже хотіла, щоб Володя здобув вищу освіту в університеті, але її чоловік професор Петро Олександрович не хотів про це і чути. Такому "тупому" бовдуру не місце в університеті відповідав професор Петро Олександрович своїй дружині Аді Сергіївні, коли вона стала наполягати на здобутті Володею вищої освіти. Але ж це наш син казала йому дружина Ада Сергіївна. Це "твій" син і ти його "таким бовдуром виховала" з роздратуванням відповідав їй професор Петро Олександрович. Не всі люди мають здібності навчатися у ВНЗ, комусь і технікуму буде достатньо відповідав дружині професор Петро Олександрович. У результаті абияк на "трійки" закінчивши середню загальноосвітню школу № 210 Володя вступив на навчання до Київського електромеханічного технікуму, де навчався за освітньою програмою "обслуговування та ремонт двигунів транспортних засобів" і закінчивши навчання отримав спеціальність "слюсар з ремонту колісних транспортних засобів 3-го розряду" . Під час навчання у технікумі Володя познайомився з іногородньою дівчиною Танею, яка дуже хотіла вийти заміж за хлопчика з "київською пропискою". Вона сама стала проявляти активний інтерес до сором'язливого і нерозбещеного жіночою увагою Володі і в результаті швидко "одружила" його на собі. Коли Володя одружившись привів свою дружину Таню жити у двокімнатну квартиру до своїх батьків Петра Олександровича та Ади Сергіївни, ті були відверто шоковані несподіванкою тому що Володя ні словом їм не обмовився про те, що зустрічається з Танею і хоче з нею одружитися. Але що робити, молодій сім'ї треба десь жити і тому порадившись батьки Володі виділили молодятам окрему кімнату у своїй двокімнатній квартирі. І ось тут почалися постійні сімейні сварки між молодою дружиною Володі Танею та літньою свекрухою Адою Сергіївною з приводу "правильності ведення домашнього господарства", "правильного витрачання грошей" та "підтримання чистоти в квартирі". Під час цих сімейних сварок зазвичай боязкий і сором'язливий Володя приймав бік своєї "ображеної" дружини Тані, а бік його матері Ади Сергіївни ніхто не приймав, тому що її чоловік професор Петро Олександрович вважав за краще в цей момент втекти з дому під приводом якоїсь "термінової роботи". У мене не сімейне родинне гніздо, а якась "Кайдашева родина" скаржився в таких випадках він доценту Ігорю Миколайовичу міцно тримаючи його в цей момент за комір сорочки, щоб той від нього не втік. От що мені зараз робити навіть не знаю, додому йти не хочеться, тому що там знову моя дружина Ада Сергіївна лає дружину Володі Таню за те, що та знову залишила свої брудні після менструації труси на загальний огляд у ванній і не випрала їх, а в результаті мій син Володя сам пере за своєю дружиною її брудну спідню білизну, щоб його мати Ада Сергіївна її за це не лаяла розповідав професор Петро Олександрович доценту Ігорю Миколайовичу. Господи, ж Боже мій, яку погану дружину привів у наш дім "бовдур" Володя негарна, ні шкіри, ні пики, ні цицьок, неохайна, готувати зовсім не вміє і не хоче цьому вчитися у моєї дружини Ади Сергіївни, гроші витрачає неправильно, зла, робиш їй якесь дрібне зауваження так вона відразу починає у відповідь на тебе голосно кричати і влаштовує великий скандал після якого всі члени родини один з одним сваряться і ще два дні потім ходять злі і не вітаються один з одним розповідав професор Петро Олександрович доценту Ігорю Миколайовичу. То можливо молодятам потрібно з'їхати з вашої двокімнатної квартири і жити окремо від вас "своїм розумом", а до вас приходити в гості на свята несміливо запитав у професора математики Петра Олександровича доцент Ігор Миколайович. Це було б добре, але ж оренда окремого житла зараз так дорого коштує, а Володя ще не знайшов собі роботи, тому все матеріальне забезпечення його сім'ї лежить на нас сумно зітхнувши відповів доценту Ігорю Миколайовичу професор математики Петро Олександрович. Через місяць після цього Володя таки влаштувався на роботу до місцевої СТО на Оболоні та отримавши свою першу зарплату зняв окрему кімнату та переїхав зі своєю дружиною Танею від своїх батьків. Володя ремонтував двигуни внутрішнього згоряння на СТО і брався за будь-які замовлення щоб тільки заробити гроші для утримання своєї сім'ї. Його дружина Таня на той час вже вагітна не працювала і сиділа вдома, але домашнім господарством не займалася. Володя з гордістю здобувача приносив і віддавав своїй дружині Тані всю свою зарплату і вона йшла до крамниці і купувала на половину його зарплати собі сто абсолютно однакових кофтинок, а Володі не купувала взагалі нічого з нових речей, і всі дні що залишалися до отримання нової зарплати Володі вони вдвох голодували харчуючись в основному манною кашею, локшиною швидкого приготування, варениками з магазину і чорним чаєм без цукру із сухарями. Коли Володя приходив з роботи пізно ввечері втомлений і голодний вона ставила перед ним пакет заморожених вареників куплених у магазині і казала йому, що вона "не для того виходила за нього заміж", щоб "весь час стояти біля плити", а якщо йому щось не подобається, то він може піти до своєї матері Ади Сергіївни і "у неї поїсти борщу". Володя зазвичай так і робив приходячи додому до своєї матері Ади Сергіївні коли його батька професора Петра Олександровича не було вдома, і вона з жалю годувала борщем свого схудлого сина, вислуховуючи від Володі жалісливі історії про його дружину Таню, яка знову купила йому вареники на вечерю. Незабаром після відходу сина Володі додому з роботи приходив його батько професор Петро Олександрович і його дружина Ада Сергіївна відразу починала йому розповідати про те, що їхній син Володя щойно приходив до неї поїсти борщу, бо його "погана і лінива" дружина Таня йому вдома не готує. Але ж Володя вже дорослий чоловік і сам собі таку дружину обрав і отже він чудово знав на що йшов відповідав своїй дружині Аді Сергіївні Петро Олександрович. Ні, це вона стерво його "захомутала" щоб отримати "київську прописку" відповідала Петру Олександровичу його дружина Ада Сергіївна і тоді вони починали довго між собою лаятись з цього приводу, і два дні після цього не розмовляли один з одним. Все це професор Петро Олександрович розповідав доценту Ігорю Миколайовичу якось спіймавши його біля будинку і тримаючи його рукою за комір сорочки, щоб той не втік від нього. А два тижні тому Таня народила дівчинку таку маленьку та зморщену почав розповідати доценту Ігореві Миколайовичу професор Петро Олександрович. Моя дружина Ада Сергіївна дуже зраділа народженню онучки розповів доценту Ігорю Миколайовичу професор Петро Олександрович. А як назвали дівчинку із ввічливості запитав у нього доцент Ігор Миколайович. Поки ще не вирішили, Володя та Таня наполягають на імені Віка, а моя дружина Ада Сергіївна хоче назвати дівчинку Марією відповів професор Петро Олександрович доценту Ігорю Миколайовичу тримаючи його рукою за комір сорочки, щоб той не втік від нього. Розповівши як завжди всі останні новини, що стосувалися його родини та родини Володі професор Петро Олександрович відпустив нарешті комір сорочки доцента Ігоря Миколайовича і той відразу ж пішов до себе додому. Доцент Ігор Миколайович дуже втомився від того, що його вуха нескінченно "гвалтують" розмовами про чужу родину і чужі проблеми та став думати як йому позбутися набридливого співрозмовника в особі професора Петра Олександровича, але так щоб не посваритися з ним назавжди, бо ж він сусід по під'їзду все-таки. В одній із статей з психології доцент Ігор Миколайович прочитав про так званий "метод зіпсованої платівки" і вирішив перевірити його ефективність на практиці. Через кілька днів професор Петро Олександрович знову впіймав його за комір сорочки біля будинку і приготувався довго "ґвалтувати" його вуха розмовами про свою родину та родину Володі. От уявляєте собі дружина Володі Таня виступає категорично проти того, щоб моя дружина Ада Сергіївна приходила до них додому, прала, прибирала, готувала їм їжу і доглядала маленьку онучку Віку почав розповідати доценту Ігорю Миколайовичу професор Петро Олександрович. Ну і що з того із байдужим виглядом відповів йому доцент Ігор Миколайович. Як це ну і що з того обурився на його слова професор Петро Олександрович. Дружина Володі Таня нічого вдома не робить, за дитиною не стежить, дівчинка весь час лежить голодна, в мокрих пелюшках і голосно репетує, а Таня тим часом серіал для домогосподарок дивиться по телевізору і на свою дівчинку "нуль уваги" з обуренням відповів професор Петро Олександрович доценту Ігорю Миколайовичу. Ну і що з того з байдужим виглядом запитав у нього доцент Ігор Миколайович. Як це ну і що з того, що ж це за мати така безсердечна, що зовсім не дбає про свою власну дитину, таким жінкам треба взагалі заборонити народжувати дітей з обуренням голосно вигукнув професор Петро Олександрович. Ну і що з того запитав у нього з байдужим виглядом доцент Ігор Миколайович. Та, що це ви весь час як папуга повторюєте одні й ті самі слова запитав у нього з роздратуванням професор Петро Олександрович. Ну і що з того відповів йому з байдужим виглядом доцент Ігор Миколайович. З вами зовсім неможливо розмовляти сказав йому вкрай роздратований професор Петро Олександрович. Ну і що з того з байдужим виглядом відповів йому доцент Ігор Миколайович. Все до побачення невдоволено пробурчав доценту Ігореві Миколайовичу роздратований професор Петро Олександрович і відпустивши комір його сорочки різко розвернувся і пішов додому. З тих пір професор Петро Олександрович більше не підстерігає на вулиці біля будинку доцента Ігоря Миколайовича, щоб схопивши його рукою за комір сорочки довго "ґвалтувати" його вуха своїми родинними проблемами.

Кінець

Ваш коментар буде першим!