Слава ЗСУ!

"Квартиранти" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 22.08.2023

"Квартиранти"

  За три роки до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну киянка Олена Іванівна здала свою двокімнатну квартиру на Оболоні молодій сім'ї з маленькою дитиною шести років. Чоловік Сергій із дружиною Іриною працювали у Києві рятувальниками в МНС. Квартирантами вони були непоганими. Вчасно платили господині орендну плату, у квартирі не смітили, галасливі вечірки з друзями пізно увечері у квартирі не влаштовували, із сусідами по під'їзду не конфліктували. Жили собі тихо як усі люди живуть. Але ось 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, а за їхньою термінологією "спеціальну військову операцію" зі "звільнення" України від "нацистів".

Дізнавшись про це о п'ятій годині ранку 24 лютого 2022 року, квартирант Сергій відразу ж прийняв рішення відвести на машині свою дружину Ірину і маленького сина Даню на Західну Україну, а самому залишитися в Києві.

Відвізши вранці дружину з сином на машині до Західної України і повернувшись назад до Києва він замкнувся в орендованій квартирі і три дні пив не просихаючи від депресії та відчуття безнадійності ситуації, в якій він опинився.

На четвертий день російського повномасштабного вторгнення в Україну він сяк-так протверезів та вирішив вийти на роботу.

На роботі Сергій долучився до бригади рятувальників МНС, які гасили по Києву пожежі, що виникли в результаті ворожих ракетних обстрілів.

На другий місяц після російського повномасштабного вторгнення в Україну квартирант Сергій звернувся до господині квартири Олени Іванівни з проханням знизити вартість місячної орендної плати за квартиру.

—Я і так з вас беру 6 тис. грн на місяць без урахування вартості щомісячної комуналки відповіла йому господиня квартири Олена Іванівна.

—Але ж зараз війна і багато людей взагалі винаймають житло, сплачуючи господарям лише вартість щомісячної комуналки відповів їй Сергій.

—Це у вас не єдине житло. У вас є ще одна квартира сказав їй Сергій.

—Так, але я в ній зараз живу і мені потрібно щомісяця оплачувати за неї комуналку не кажучи вже про те, що мені потрібно щомісяця купувати продукти та ліки відповіла йому Олена Іванівна.

—Ви мене Олено Іванівно, не розумієте, відповів їй різким тоном Сергій.

—Я розумію вас Сергію, але мені ж треба за щось жити відповіла йому Олена Іванівна.

—Я зараз плачу за оренду квартири на Західній Україні 20 тис грн на місяць за проживання в ній дружини та сина закричав на Олену Іванівну Сергій.

—Я вам Сергію, щиро співчуваю, але я не можу вам здавати квартиру безкоштовно відповіла йому Олена Іванівна.

—Не безкоштовно, а за вартість щомісячної комуналки відповів їй Сергій.

—А за що я житиму, запитала в нього Олена Іванівна.

—Де мій дохід?

—У країні війна і у людей горе, а у вас на думці дохід?

—Так, я здаю квартиру щоб мати дохід.

—Ви страшна людина Олено Іванівно.

—Чому ж це я страшна людина?

—Ви Сергію, винаймаєте квартиру для своєї дружини та сина на Західній Україні за 20 тис грн на місяць, а на мене тиснете, щоб я здавала вам квартиру за вартість щомісячної комуналки?

—Чому ви Сергію, не хочете натиснути на господарів квартири на Західній Україні, щоб знімати у них для дружини та сина квартиру дешевше?

—Я пробував Олено Іванівно, але вони не поступаються відповів їй різким тоном Сергій.

—Я пропоную вам Сергію, шукати собі дешевше житло в іншому районі Києва сказала йому Олена Іванівна.

—Вам Сергію, одному не потрібна зараз велика двокімнатна квартира сказала йому Олена Іванівна.

—Гаразд, Олено Іванівно, я з'їду з вашої квартири через кілька днів відповів їй різким тоном Сергій.

Через тиждень знайшовши собі нову дешевшу квартиру в іншому районі Києва Сергій зібрав усі речі, викликав бортову машину "Газель" з вантажниками та з'їхав із квартири Олени Іванівни повернувши їй ключі від квартири.

Кінець

Ваш коментар буде першим!