знайди книгу для душі...
Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > Моє перше кохання
"Моє перше кохання"
Коли мені було шість років я вперше закохався в дівчинку, яка разом зі мною ходила в дитячий садок. Здається, її звали Танею. Я вже не дуже добре пам'ятаю як вона виглядала. Вона була не дуже гарною. Але я пам'ятаю, що вона носила гарну рожеву імпортну сукню з оборочками, а у вухах у неї були золоті сережки. Її батько був шахтарем і добре заробляв.
— Може, я закохався не в неї, а в її гарну імпортну сукню та золоті сережки?
—Я досі не знаю чесної відповіді на це питання.
—Мені завжди подобалися гарно одягнені дівчатка.
Я написав їй любовну записку наступного змісту: "Таню, я тебе кохаю і хочу з тобою одружитися коли виросту".
Написавши цю дурну любовну записку я попросив свою матір Галину Григорівну передати цю записку дівчинці Тані, яка мені сподобалася.
Моя мати Галина Григорівна нишком розгорнувши і прочитавши мою любовну записку дуже зніяковіла і стиснувши її в кулаку підійшла до дівчинки Тані і вдала що віддає їй мою записку, а сама упіймавши момент коли я на неї не дивлюся, засунула мою записку собі в дамську сумку.
Я тоді перебував у повній впевненості, що моя мати Галина Григорівна передала мою любовну записку дівчинці Тані і я з нетерпінням чекав на її відповідь, але вона мені так і не відповіла.
—Я не знав чому вона мені тоді не відповіла, а сам підійти до неї і спитати я не здогадався.
Дванадцять років по тому, коли мені вже виповнилося вісімнадцять років, я розбираючи старі речі на дачі випадково знайшов цю любовну записку в старій маминій дамській сумці, яка припадала пилом у нас на дачі на горищі.
Тоді моя мати Галина Григорівна, мені все і розповіла, що сховала цю записку в свою дамську сумку, коли я відвернувся, щоб не віддавати її дівчинці Тані.
—Я тоді жартома сказав матері:" Що ж ти наробила мамо? Це ж могла бути твоя невістка, а ти все зіпсувала!". Ми потім разом посміялися з мого жарту.
—Дивна річ, я в міру свого дорослішання багато разів поспіль закохувався в різних дівчаток і дівчат, але такого яскравого почуття закоханості як у шість років я вже більше ні до кого з них не відчував, любовних записок з обіцянкою одружитися нікому з них не писав, а згодом і бажання одружитися з кимось у мене зникло.
—А навіщо взагалі мені одружуватися з кимось і терпіти "притирання характерів" і різні побутові незручності спільного співжиття, якщо так класно жити самому згодом вирішив я.
Кінець