Слава ЗСУ!

"На медогляді" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 22.06.2023

"На медогляді"

    Батьки моєї матері Галини Григорівни з дитинства привчали її та її молодших сестер Наталку та Риту до праці. Хоча дитячу працю в СРСР було офіційно заборонено мамин батько Григорій Юрійович знайшов "оригінальний" спосіб, як обійти закон. Після третього класу на літніх канікулах моя мати Галина Григорівна працювала на паперово-картонному комбінаті клеючи конверти та картонні коробки та виконуючи за день "дорослу норму" виготовлення виробів. Туди її на роботу влаштував її батько Григорій Юрійович, який офіційно влаштувався працювати на комбінат сам, а неофіційно замість нього працювала моя маленька мати Галина Григорівна.

Потім Григорій Юрійович влаштував мою маленьку матір Галину Григорівну та її молодших сестер Наталку та Риту замість себе працювати на виноградниках у Новоросійську.

Цілими днями вони на канікулах ходили горами під палючим сонцем, тягали з собою важку корзину з виноградом і збирали виноград в корзину виконуючи денну "норму збору" дорослої людини. Незважаючи на важку працю, робота на виноградниках подобалася моїй маленькій матері Галині Григорівні більше, ніж робота на паперово-картонному комбінаті, бо вона могла вдосталь наїстися стиглого винограду і щось навіть принести поїсти додому.

Пізно ввечері на виноградник на велосипеді як завжди приїжджав Григорій Юрійович і забирав мою маленьку матір Галину Григорівну та її молодших сестер Наталку та Риту додому.

Батьки моєї матері Галини Григорівни дідусь Григорій Юрійович та бабуся Любов Федорівна не вважали за потрібне давати своїм дітям університетську освіту і тим більше вчити їх в університеті на стаціонарі.

—"Нехай діти навчаються в технікумі та отримують робочу спеціальність та заробляють гроші самостійно, а не сидять на шиї у власних батьків" так вважали дідусь Григорій Юрійович та бабуся Любов Федорівна.

Тому моя мати Галина Григорівна після закінчення дев'ятого класу школи відразу ж вступила на навчання до будівельного технікуму в Новоросійську.

У школі батьки одягали мою матір Галину Григорівну та її молодших сестер Наталку та Риту дуже скромно. У школі вони носили нову шкільну форму, а вдома доношували свою стару запрану шкільну форму, з якої вже виросли. Взуття для своїх дітей дідусь Григорій Юрійович завжди купував у комісійці зі знижкою.

Коли в моді у дівчаток були елегантні та вузьконосі чорні "туфлі-човники" на підборах "економний" Григорій Юрійович купував для своїх доньок у комісійці зі знижкою дешеві та страшні тканеві черевики на високій підошві з тупими носами. Щоб хоч якось надати їм привабливого зовнішнього вигляду його доньки перед тим як вийти з дому і йти на заняття до школи густо мазали своє страшне тканеве взуття чорним кремом і потім йшли ґрунтовою дорогою до школи, але через це на черевики налипав сірий дорожній пил, і від цього страшні тканеві черевики ставали ще страшнішими. Через страшне та несучасне взуття та скромну шкільну форму дівчата у школі цуралися моєї матері Галини Григорівни та її молодших сестер Наталки та Рити. А агресивні та злі хлопці в школі через це дуже дражнили і били мою сором'язливу матір Галину Григорівну. Наталка як найсміливіша з сестер завжди захищала в школі мою матір Галину Григорівну від агресивних витівок хлопців. 

Коли моя мати Галина Григорівна після закінчення 9 класу пішла вчитися в будівельному технікумі її мати, а моя бабуся Любов Федорівна віддала їй свої старі сукні, в які вона вже "не могла влізти" і моя мати Галина Григорівна почала ушивати і перешивати їх під свою струнку фігуру.

Взуття їй як і раніше купував її батько Григорій Юрійович у комісійці зі знижкою. А ось нижню білизну він своїм донькам не купував, а приносив з роботи чоловічу — списані маленьких розмірів армійські майки та труси. Тому моя мати Галина Григорівна та її молодші сестри Наталка та Рита носили замість жіночої білизни армійські майки та грубі армійські чоловічі труси маленьких розмірів.

Так і ходила моя мати Галина Григорівна під час навчання в технікумі в перешитих старих сукнях бабусі Любові Федорівни та в дешевому взутті з комісійки купленим їй дідусем Григорієм Юрійовичем.

Якось перед закінченням технікуму перед самим захистом диплома мою матір Галину Григорівну та її одногрупниць погнали на медогляд.

Моя мати Галина Григорівна дуже не хотіла йти на медогляд, але їй пригрозили, що інакше не допустять до захисту диплома і вона згнітивши серце пішла на медогляд.

Коли мою матір Галину Григорівну разом з одногрупницями завели до кабінету і змусили роздягнутися перед лікарем, то всі побачили, що на ній замість гарної жіночої спідньої білизни — страшна запрана армійська майка та грубі армійські чоловічі труси.

Моя мати Галина Григорівна дуже засмутилася з цього приводу і прийшовши додому відверто розповіла бабусі Любові Федорівні про свою ганьбу на медогляді.

—Ти мамо, могла мені купити хоча б пару гарних мереживних трусиків і одну гарну мереживну комбінацію сказала їй з докором моя мати Галина Григорівна.

—У мене немає грошей на "марнотратство" відповіла їй бабуся Любов Федорівна.

—Але ж я мамо працюю з третього класу, а на цих літніх канікулах я підробляла носячи важкі чавунні каналізаційні коліна в підвалі разом з робітниками водоканалу замість проходження навчальної практики в проектному інституті, як мої одногрупниці з технікуму, сказала їй моя мати Галина Григорівна.

—Що ти Галю від мене хочеш з роздратуванням запитала у моєї матері Галини Григорівни бабуся Любов Федорівна.

—Мамо, ти могла купити мені хоча б одні гарні мереживні трусики і одну гарну мереживну комбінацію з тих грошей, що я заробляю на канікулах, сказала їй з докором моя мати Галина Григорівна.

—Ці гроші Галю йдуть на твоє харчування відповіла їй бабуся Любов Федорівна.

—Але ж ти ж мати!

—Коли ти мамо народжувала дітей, ти мала би подумати про те, як забезпечити їх усім необхідним, бо діти це не цуценята яким дав їсти і все сказала бабусі Любові Федорівні моя мати Галина Григорівна.

У відповідь дуже розсердившись бабуся Любов Федорівна з розмаху вдарила мою матір Галину Григорівну по обличчю рукою.

—Не смій Галю, мені дорікати тим, що я не купила тобі гарну спідню білизну, закричала вона моїй матері Галині Григорівні.

—Ти повинна бути мені вдячна вже за те, що я тебе народила, закричала вона моїй матері Галині Григорівні.

Вже багато років минуло з того часу, а сильна образа моєї матері Галини Григорівни на покійну бабусю Любов Федорівну за той випадок досі залишилася.

Кінець

Ваш коментар буде першим!