Слава ЗСУ!

"Невипрана пелюшка" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 14.06.2023

"Невипрана пелюшка"

   Колись давно коли моїй матері Галині Григорівні було лише дев'ять років її покійна мати, а моя бабуся Любов Федорівна як завжди залишила її вдома "на господарстві" разом із молодшою сестрою Наталкою та ще зовсім маленькою сестрою Ритою. Моя бабуся Любов Федорівна часто так робила, залишаючи своїх маленьких дітей самих вдома "на господарстві", а сама йшла на роботу на цілий день. Вона закінчила будівельний технікум і була будівельником за освітою та здійснювала технічний нагляд за дотриманням технічних норм та правил техніки безпеки на будівельних об'єктах у Новоросійську. Весь день Любов Федорівна бігала по будівельних об'єктах перевіряючи якість виконання робіт. Вона мала дев'ятнадцять будівельних об'єктів для контролю. Приходила вона додому лише надвечір втомлена і нервова від спілкування з грубими робітниками на будівництві і нашвидкуруч приготувавши вечерю і подивившись телевізор разом із чоловіком інженером ескадрильї військових літаків покійним Григорієм Юрійовичем рано лягала спати, щоб наступного дня рано вставши і приготувавши сніданок для родини знову бігти на роботу працювати. Цього дня Любов Федорівна знову пішла на роботу, залишивши мою 9-ти річну матір Галину Григорівну "за старшу". "Ти старша і відповідаєш за своїх молодших сестер і порядок у домі", сказала вона суворим голосом моїй матері Галині Григорівні йдучи з дому на роботу.

Поки Любові Федорівни не було вдома моя мати Галина Григорівна помила холодною водою брудний посуд залишений після сніданку в раковині, встала на табуретку і протерла ганчіркою пил на шафах де змогла дістати рукою і вимила ганчіркою підлогу по всій квартирі, щоразу споліскуючи ганчірку для підлоги у відрі з холодною водою і виливаючи брудну воду в туалет, а потім заново набираючи нову холодну воду у відро.

Решту часу, що залишився від миття брудного посуду і прибирання квартири, моя мати Галина Григорівна весело грала зі своєю молодшою сестрою Наталкою в принцес переодягаючись в одяг Любові Федорівни.

У цей час її маленька сестра Рита, яка лежала в дитячому ліжечку, закакалася і лежачи в закаканій пелюшці почала голосно плакати. Щоб вона не плакала моя мати Галина Григорівна взяла її на руки і загорнула в іншу чисту пелюшку, яку знайшла на полиці в шафі, а закакану пелюшку віднесла і поклала на підлогу у ванній кімнаті. Вода в крані була холодною і моїй матері Галині Григорівні не хотілося зайвий раз возитися в холодній воді, відмиваючи від дитячих какашок пелюшку своєї маленької сестри Рити. Поклавши брудну закакану пелюшку на підлогу ванної кімнати, вона знову побігла гратися зі своєю молодшою сестрою Наталкою в принцес.

В цей час прийшов на обід з військового аеродрому її батько Григорій Юрійович. Якщо приходу матері Любові Федорівни з роботи діти чекали з нетерпінням, то свого батька Григорія Юрійовича вони боялися і не любили. Тому що він часто фізично карав дітей, якщо вони балувалися вдома, а не займалися якоюсь на його погляд "корисною справою".

Тому щойно почувши його важкі кроки на сходовій клітці і скрип ключа в замку вхідних дверей квартири, вони миттєво перестали гратися в принцес і побігли мерщій займатися "корисною справою". Моя мати Галина Григорівна швидко схопила лежачі на підлозі в кімнаті старі діряві шкарпетки батька і витягнувши голку з нитками зі швейної машинки стала вдавати, що старанно зашиває у шкарпетках дірки на п'ятах. А її молодша сестра Наталка схопила у ванній кімнаті ганчірку і стала вдавати, що ретельно витирає дзеркала в шафі, що стояла у коридорі. Їхній батько Григорій Юрійович увійшов до квартири і зачинив за собою замок вхідних дверей. Моя мати Галина Григорівна кинула зашивати діряву шкарпетку і принесла батькові домашні капці.

—Галино, дірки в шкарпетках зашиваєш?

—Так, тату.

—Це добре.

—А ти Наталко, дзеркало в шафі протираєш?

—Так, тату.

—Це добре.

—Матері вдома немає?

—Ні, тату.

—Гаразд.

—А їсти вдома приготовлено?

—Так, тату. Мамо перед тим, як піти на роботу, залишила тобі на плиті суп у каструлі на обід. Його потрібно лише підігріти на плиті.

—Це добре.

Григорій Юрійович переодягнувшись у домашній одяг і повісивши верхній одяг у шафу в коридорі, пішов у ванну кімнату помити руки перед їжею і побачив лежачу у ванній кімнаті на підлозі закакану пелюшку Рити.

—Що це таке Галино?

—Чому це у ванній кімнаті лежить брудна дитяча пелюшка твоєї сестри Рити?

—Татку, я не встигла її випрати від какашок відповіла йому заїкаючись від страху моя мати Галина Григорівна.

—Ти була "за старшу" вдома і в тебе не було часу, щоб випрати дитячу пелюшку, закричав на мою матір Галину Григорівну її батько Григорій Юрійович.

—Чим ти взагалі займалася вдома?

—Татку, вода в крані холодна відповіла йому заїкаючись від страху моя мати Галина Григорівна.

Він вийшов з ванною кімнати, пішов у коридор і відчинивши дверцята шафи витяг з висячих у шафі на вішалці штанів широкий шкіряний армійський ремінь.

Стоячи в коридорі зі шкіряним армійським ременем у руці великий і грізний, він покликав суворим голосом до себе мою матір Галину Григорівну.

—Галино йди сюди!

—Татку, миленький не треба!

—Іди сюди Галино!

—Татку, миленький, рідненький не треба!

—Якщо ти сама не прийдеш до мене зараз, то тобі буде гірше!

—Розуміючи, що їй буде гірше якщо вона не підкориться наказу батька, моя мати Галина Григорівна підійшла до нього зігнувши спину і заруливши вперед плечі.

—А тепер Галино ставай на коліна і знімай штани!

—Татку, миленький, рідненький не треба!

—Галино, ставай на коліна і знімай штани я сказав!

По щоках її лилися у два струмка гіркі сльози, але моя мати Галина Григорівна підкорилася своєму батькові і вставши перед ним на коліна зняла штани.

—За те, що ти не випрала брудну пелюшку своєї маленької сестри Рити, я відлупцюю тебе ременем як «сидорову козу» сказав суворим голосом моїй матері Галині Григорівні її батько Григорій Юрійович.

—Татку, миленький, рідненький не треба!

—Це Галино, тобі буде наука на майбутнє!

З цими словами він розмахнувся і сильно стебнув ременем мою матір Галину Григорівну по дупі залишивши на шкірі широку червону смугу.

Моя мати Галина Григорівна закричала від болю, але її батько Григорій Юрійович ще раз розмахнувся ременем і вдарив її по дупі в тому самому місці, примусивши її підскочити від болю.

Григорій Юрійович методично лупцював мою матір Галину Григорівну ременем півгодини, а її молодша сестра Наталка стояла поряд і з жахом спостерігала за тим, що відбувається, не в силах втрутитися зі страху самій потрапити під гарячу руку батька.

Від болю моя мати Галина Григорівна обкакалася.

—Звідки це смердить какашками запитав раптом Григорій Юрійович переставши лупити її ременем по дупі.

—Це від тебе Галино смердить какашками?

—Іди Галино у ванну обмийся, а то від тебе какашками смердить за версту сказав він гидливо і переступивши через мою плачучу матір пішов на кухню гріти на плиті суп залишений йому на обід дружиною Любов'ю Федорівною.

Кінець

Ваш коментар буде першим!