Слава ЗСУ!

"Ольга Василюк на Коронації Слова" - оповідання від Admin опубліковано 05.09.2011

Ольга Василюк на Коронації Слова

Цього року автор пісень та композитор Ольга Василюк показала себе у новому амплуа, наважившись нарешті представити широкому загалу не лише свої пісні, але й інші таланти. Ольга надіслала свій третій роман «Мій друг - Янгол» на конкурс романів та кіносценаріїв.

Цікаво, що дану роботу одразу ж позитивно оцінило високоповажне журі найпрестижніших українських конкурсів - «Смолоскип» та «Коронація слова», надавши авторці премії у номінації «За найкращий роман для дітей».

Ми зустріли Ольгу на нагородженні «Коронації слова» на червоній доріжці, де нам вдалося поспілкуватися з нею та задати їй декілька питань стосовно того, як воно, бути автором найкращого роману в Україні та й взагалі, як живеться українській інтелігенції в нашій державі.

Ольга Василюк: Насправді, авторам в Україні дуже важко. Видати книжку – не так просто, як здається на перший погляд. І перш за все – на це необхідні немалі кошти. Залучення спонсорської допомоги для видання книги практично неможливо, адже продати друковану продукцію та окупити внесок спонсора просто нереально через величезну кількість низькоякісної дешевої літератури, якою закидані книжкові магазини, та безперешкодного піратства в Інтернеті. Я власноруч знаходила свої романи на тих сайтах, де ніколи їх не розміщувала. На одному з таких сайтів рейтинг скачування моїх книг сягав більше тисячі екземплярів. Якщо вважати, що я продала б кожен з цих екземплярів хоча б по 20 гривень – я мала б отримати 20 000 гривень. Та не отримала жодної копійки. Який же сенс автору видавати свою книгу, якщо всі хто завгодно можуть безкоштовно скачати її в Інтернеті.

Журналіст: Мабуть у тому, що видається низькоякісна продукція винні самі читачі, які активно її розкуповують. Якби піратські копії ігнорувалися б – українським авторам було би набагато простіше видавати та продавати свої книги.

Ольга Василюк: Я би ні в якому разі не звинувачувала людей у тому, що вони не купують якісної друкованої продукції. Багато хто купує книжки не для яскравих домашніх колекцій, а для читання у тому ж транспорті, чи вдома на дивані. Хіба є різниця, в якій обгортці книжка. Головне суть книги, а не колір картинок. Щодо ажіотажу в Інтернеті – то це зрозуміло. Хіба купували б ви наприклад білети у кіно, якби їх можна було просто скачати в Інтернеті та роздрукувати?

Журналіст: Мабуть в тому є правда. І що ж ви порадите авторам?

Ольга Василюк: Що порадити? (сміється). Насправді немає чого порадити. Я втратила надію на справедливість. Чесно. Давно уже. Я пишу для людей… В Інтернеті бачу якісь рейтинги скачувань своїх робіт, помічаю піратські копіювання. Нехай… Я рада, що люди скачують, читають. Повірте, ці рейтинги – то єдине, що примушує мене творити. Тому що отримувати винагороду за свій талант в нашій країні практично неможливо.

Журналіст: Тобто ви хочете сказати, що у вас немає жодної пропозиції про видавництво книг?

Ольга Василюк: Не вірите? Немає… Щирої пропозиції дійсно немає. Є пропозиції видати книгу, але трохи глибше копнути і вже видно, що це лише гарний спосіб відмивання грошей для якогось підприємця. А зовсім не благодійна підтримка української книги. А я так не хочу… Мої книги – то не комерція. І нехай вже тоді краще будуть опубліковані в Інтернеті…

Журналіст: Чому всі книги такі сумні?

Ольга Василюк: Не знаю… (сміється). Не знаю. Не задавайте таких запитань.

Журналіст: Про що останній роман?

Ольга Василюк: Про хлопчика… Не хочу усе розповідати.

Журналіст: Коли роман «Мій друг - Янгол» буде видано?

Ольга Василюк: Я маю обіцянки щодо видання цієї книги від двох видавництв. Але, чесно сказати, поки що нічого не зрушило з місця. Поки що лише самі обіцянки.

Нагадуємо про можливість розміщувати свої новини та статті на сайті. Надсилайте ваші тексти на емейл fireprogramm[at]gmail.com

Ваш коментар буде першим!