знайди книгу для душі...
Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > Похід до дитячого садка
"Похід до дитячого садка"
Гуляючи сьогодні вранці зі своїм собакою "Басею" біля дитячого садка у дворі свого будинку, я з цікавістю спостерігав за тим, як чоловік середніх років одягнений у чорну нейлонову куртку з капюшоном і мішкуваті сині джинси швидко біжить через дорогу разом з маленьким 4-х річним хлопчиком, що сидить у нього на шиї, щоб встигнути здати дитину в дитячий садок. Перебігши дорогу і підбігши до хвіртки дитячого садка, чоловік зняв з себе свого маленького сина і обережно поставив його на землю, а потім подзвонив у дзвінок на хвиртці викликаючи виховательку дитячого садка.
Біля хвіртки дитячого садка розігралася маленька людська драма. Маленький хлопчик з розпачом вчепився своїми крихітними ручками в батькову куртку і нізащо не хотів його відпускати.
-Тату, я не хочу щоб ти йшов плакав від прикрості маленький хлопчик.
-Андрійку, я мушу йти на роботу відповів йому тато.
-Тату, я не хочу щоб ти йшов на роботу!
-Я хочу, щоб ти залишився зі мною і пограв разом зі мною в дитячому садку в машинки.
-Ні, Андрійку, я повинен піти на роботу.
-Якщо я не вийду на роботу, то мене звільнять і я тоді не зможу купувати тобі нові іграшки, які ти хочеш.
- Мені не потрібні нові іграшки!
-Не йди тату !!!
-Не кидай мене тут самого!
-Я не можу вчинити інакше синку.
-Якщо я не піду на роботу, то хто ж тоді зароблятиме гроші для сім'ї ?
-Я сам тату піду на роботу і зароблятиму гроші для сім'ї !
-Ти ще занадто малий Андрійку, щоб ходити на роботу і заробляти гроші.
-Тоді я тату продам всі свої іграшки і зароблю багато грошей для тебе з мамою!
-Андрійку, ніхто не купить у тебе твої іграшки.
-Тату, не йди плакав маленький хлопчик.
У цей момент пролунала сирена повітряної тривоги.
З дитячого садка вийшла вихователька і підійшла до хвіртки.
-Доброго ранку ввічливо привіталася вона з батьком хлопчика.
-Доброго ранку Алло Вікторівно, ввічливо відповів їй батько хлопчика.
-Хто забиратиме хлопчика запитала у нього вихователька Алла Вікторівна.
-Моя дружина відповів їй батько хлопчика.
-Добре, йдіть спокійно на роботу і ні про що не хвилюйтеся, а я подбаю про вашого сина сказала батькові хлопчика вихователька Алла Вікторівна.
-Дякую вам Алло Вікторівно подякував її батько хлопчика і розвернувшись пішов геть.
-Та-а-а-т-у-у-у-у, не-е-е-е-е йди-и-и-и-и захлинався сльозами від горя його маленький син Андрійко.
-Підемо Андрійку зі мною, я з тобою пограю в іграшки сказала йому лагідним голосом вихователька Алла Вікторівна беручи його за руку.
-Я хочу грати в іграшки з татом, а не з вами відповів їй різко Андрійко.
-Але тато пішов на роботу, а я є і я готова з тобою пограти в ту гру, в яку ти захочеш сказала йому лагідно вихователька Алла Вікторівна.
-Підемо Андрійку сказала йому лагідно вихователька Алла Вікторівна.
Вихователька Алла Вікторівна повела плачучого Андрійка до дитячого садка.
Напевно повела його в бомбосховище подумав я, тому що сирена повітряної тривоги продовжувала голосно ревти.
У цей момент повз мене проходив його батько з тривожним, насупленим обличчям. Я мигцем глянув на нього.
-Сволоти, щоб ви всі там здохли у своїй рашці сказав він піднявши голову і подивившись з тривогою на небо, немов вишукуючи там своїми очима невидимі іранські дрони-шахеди, що в цей час летіли бомбити Київ і сплюнувши собі під ноги швидко пішов геть...
Кінець