Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > ПТСР та війна

"ПТСР та війна" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 10.04.2024

"ПТСР та війна"



 Того дня Валентина Семенівна разом з маленькою донькою Оленою поверталися на метро додому з ринку "Даринок". На станції "Майдан Незалежності" у вагон зайшов чоловік середнього віку у військовій формі з протезом замість правої ноги. Люди у переповненому вагоні метро стали наскільки це було можливо делікатно розступатися навколо чоловіка у військовій формі з протезом ноги і біля нього незабаром утворився деякий вільний простір.

Валентина Семенівна разом з донькою Оленою тихо пошептавшись між собою чемно встали, щоб звільнити йому місце для сидіння. Чоловік у військовій формі сів на місце, яке звільнилося, і пильно спідлоба глянувши на Валентину Семенівну з Оленою несхвально хмикнув.

—Чого ви мене лякаєтесь?

—Я лякаюся?

—Так, ви.

—І ще й маленьку доньку свою налаштовуєте проти мене?

—Я не налаштовую проти вас свою доньку.

—Я бачив, як ви удвох про щось тихо пошепотілися, а потім відсунулися від мене і встали з сидіння.

—Я вам не подобаюся?

—Звичайно, я тепер нікому непотрібний інвалід і на мене всім начхати.

—Моя дружина та донька тепер мають тата інваліда.

—Кому ж потрібен виродок?

—Людський обрубок?

—За що мені та моїй родині це Боже покарання?

—Мовчите?

—Ми... ми просто хотіли поступитися вам місцем...,— розгубившись почала говорити Валентина Семенівна, але чоловік у військовій формі з протезом ноги її різко перебив, не давши домовити почату фразу до кінця.

—Добренькими хочете виглядати у своїх очах?

—Пожаліли бідного інваліда?

—Я хочу, щоб її батько теж воював на Донбасі як я, і як я втратив на війні ногу.

—Я хочу, щоб він став таким же нікому непотрібним людським обрубком як я, і щоб ви сповна відчули той самий нестерпний пекельний душевний біль, який щодня відчуваю я і моя родина,— сказав їй чоловік у військовій формі з протезом ноги.

Не в силах цього більше витримати, Валентина Семенівна разом з донькою Оленою прожогом вибігли з вагона метро на перон на наступній зупинці, а поїзд поїхав собі далі.



Кінець

Підтримати автора:

Ваш коментар буде першим!