Слава ЗСУ!

"Родичі " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 03.06.2022

"Родичі"

     Ця кримінальна історія сталася у Києві 10 років тому за адресою вулиця Маршала Малиновського 3. З метою збереження конфіденційності імена героїв оповідання змінені автором. Після смерті від інфаркту 3 роки тому своєї дружини Ірини Петрівни, з якою Михайло Олександрович прожив у щасливому шлюбі 48 років він почав сильно пити. У нього залишилися від померлої дружини Ірини Петрівни троє дорослих дітей: двоє синів та донька. Старший син Костянтин жив у Німеччині, середній син Петро жив у Англії, донька Ксенія жила у Москві. Ніхто з дітей після смерті матері Ірини Петрівни жодного разу не приїжджав до свого батька Михайла Олександровича щоб відвідати його та допомогти йому морально та матеріально. Живучи один у трикімнатній квартирі з двома таксами, що залишилися йому у спадок від померлої дружини Ірини Петрівни на скромну пенсію в 2,5 тис гривень Михайло Олександрович не міг самостійно оплачувати комунальні послуги без допомоги дітей. Тому Михайло Олександрович вирішив, що зовсім не платитиме за квартиру, а свою пенсію повністю витрачатиме на їжу. Але насправді Михайло Олександрович лукавив, він витрачав майже всю свою пенсію на покупку горілки, щоб "заливати" нею горе від втрати коханої дружини Ірини Петрівни. Двох такс які залишилися у спадок від померлої дружини Михайло Олександрович тримав у "чорному тілі" і погано годував тому що більшу частину своїх грошей пропивав. Основну частину свого часу він проводив обстежуючи сміттєві баки в окрузі і приносячи у свою квартиру з різних помийок порожні пивні пляшки, пакувальний картон, мідний дріт, щоб потім накопичивши свої "багатства" відвезти їх на візку в пункт прийому вторинної сировини і "продати" і на виручені гроші купити собі пляшку горілки чи батон хліба. Випивши горілки Михайло Олександрович ставав дуже агресивним і тоді починав бити посуд та ламати всі речі у квартирі. Дуже часто він зганяв свою п'яну агресію на бідних таксах які не могли йому дати гідну відсіч. Такс своєї померлої дружини Михайло Олександрович годував залишками їжі зі смітників які приносив додому і сам часто їх їв за браком грошей. Такс померлої дружини Михайло Олександрович не вигулював на вулиці і тому вони "гадили" на підлогу просто у квартирі. Через агресивну вдачу, постійне пияцтво і смердючий запах, яким просочився наскрізь його брудний засмальцьований одяг Михайла Олександровича цуралися всі сусіди по під'їзду. Повз його квартиру всі сусіди пробігали затиснувши ніс рукою через нестерпний сморід суміші різних запахів: гнилих залишків їжі, брудного одягу, немитого людського тіла і собачих екскрементів. Якось сусіди відчули особливо сильний смердючий запах, що доносився з квартири Михайла Олександровича. Це здалося їм дивним з огляду на те, що ніхто з сусідів не бачив Михайла Олександровича на вулиці вже більше тижня. Його найближча сусідка Рима Федорівна поскаржилася на сильний смердючий запах із квартири Михайла Олександровича дільничному Сергію Тимофійовичу і той прийшов, щоб поговорити з Михайлом Олександровичем відносно скарг сусідів щодо смердючого запаху з його квартири. Дільничний Сергій Тимофійович постукав у двері Михайла Олександровича, але відповіді від нього так і не отримав. Поговоривши по мобільному телефону з головою кооперативу Тамарою Іванівною дільничний Сергій Тимофійович вирішив ламати двері до квартири Михайла Олександровича. Дільничний Сергій Тимофійович у присутності свідків із числа сусідів Михайла Олександровича та голови кооперативу Тамари Іванівни зламав двері до квартири Михайла Олександровича. Увійшовши до квартири Михайла Олександровича дільничному Сергію Тимофійовичу довелося затиснути рукою ніс від нестерпної суміші різних запахів: гнилого запаху їжі, собачих екскрементів та немитого людського тіла. Дільничний Сергій Тимофійович попросив свідків: сусідів та голову кооперативу Тамару Іванівну пройти у коридор і там чекати на нього. Сам же дільничний Сергій Тимофійович вийняв з кобури пістолет і тримаючи його на готові пройшов у вітальню де виявив мертвого Михайла Олександровича, що лежав на брудному дивані. Вся підлога біля дивана була в крові та собачих екскрементах. З роздертої шиї Михайла Олександровича стирчали порвані сухожилля. У Михайла Олександровича було дуже сильно обгризене обличчя, був відсутній ніс, губи, вуха. Кров із роздертої шиї Михайла Олександровича червоними патьоками засохла на оббивці дивана і на підлозі навколо дивана червоніла засохла калюжка крові. Дільничний Сергій Тимофійович почув якесь бурчання і сопіння за диваном і зайшов за диван подивитися, що там таке відбувається. У правому кутку за диваном дільничний Сергій Тимофійович виявив двох такс, які запекло щось гризли. Відігнавши собак убік та піднявши з підлоги річ яку гризли такси дільничний Сергій Тимофійович виявив що це було закривавлене людське вухо. О, Господи, мало не вирвавши на підлогу вміст свого шлунка сказав слабким голосом дільничний Сергій Тимофійович. Він розвернувся і голосно покликав увійти до кімнати свідків: сусідів Михайла Олександровича і голову кооперативу Тамару Іванівну. Свідки: сусіди Михайла Олександровича та голова кооперативу Тамара Іванівна увійшли до кімнати та завмерли в шоці від побаченого. Обережно, стійте на місці і нічого тут не чіпайте суворо сказав звертаючись до них дільничний Сергій Тимофійович. По своєму мобільному телефону дільничний Сергій Тимофійович викликав поліцейських криміналістів, швидку допомогу та службу вилову собак. Дільничний Сергій Тимофійович попросив свідків: сусідів та голову кооперативу Тамару Іванівну письмово засвідчити побачене у квартирі померлого Михайла Олександровича. Десь через п'ятнадцять хвилин до під'їзду будинку приїхала машина поліцейських криміналістів, машина швидкої допомоги, машина служби вилову собак. Медики зі швидкої допомоги встановили, що смерть Михайла Олександровича настала тиждень тому уві сні від пошкодження сонної артерії, яку перегризли собаки. Мабуть загиблий Михайло Олександрович був п'яний і міцно спав на дивані тому і не чинив опір сказав один з медиків швидкої допомоги дільничному Сергію Тимофійовичу. Криміналісти вивчивши ступінь розкладання мертвого тіла Михайла Олександровича підтвердили гіпотезу медиків зі швидкої допомоги про те, що смерть настала тиждень тому. Схоже, що собаки були дуже голодні, якщо з'їли обличчя свого господаря сказав вголос медик швидкої допомоги. Михайло Олександрович не годував як слід собак своєї покійної дружини Ірини Петрівни бо витрачав усі гроші на горілку і, будучи п'яним, часто бив їх відповіла йому голова кооперативу Тамара Іванівна. Такси виглядають дуже недоглянутими та виснаженими, тому не дивно що голодні та злі собаки загризли свого п'яного господаря уві сні відповів їй медик зі швидкої допомоги.  Після ретельного огляду місця виявлення тіла загиблого Михайла Олександровича криміналісти поїхали, медики швидкої допомоги поклавши тіло Михайла Олександровича на носилки повезли його до моргу, а співробітники служби вилову собак відвезли його такс у собачий притулок. Дільничний Сергій Тимофійович відпустив свідків та став дзвонити зі свого мобільного телефону дітям померлого Михайла Олександровича телефони яких він знайшов у списку контактів у мобільному телефоні Михайла Олександровича знайденому на тумбочці біля дивану. З третього гудку слухавку взяв старший син Костянтин, який жив у Німеччині разом із дружиною та дітьми. Дільничний Сергій Тимофійович розповів йому про смерть його батька Михайла Олександровича. Ну і що я маю зробити грубо запитав у дільничного Сергія Тимофійовича Костянтина. Ви маєте приїхати та поховати свого батька Михайла Олександровича відповів йому дільничний Сергій Тимофійович. У мене сім'я в Німеччині як ви собі це уявляєте? Я що кину своїх дружину та дітей та поїду в Україну щоб поховати батька з яким 3 роки не спілкувався став кричати на дільничного Сергія Тимофійовича Костянтин. Але це ж ваш батько і хоч ви з ним в останні роки його життя не спілкувалися, як син ви зобов'язані подбати про його гідне поховання відповів Костянтину дільничний Сергій Тимофійович. Крім того, як син ви успадкуєте частину майна вашого померлого батька Михайла Олександровича і я думаю що навіть з цих меркантильних міркувань ви повинні витратити гроші на похорон вашого батька Михайла Олександровича відповів Костянтину дільничний Сергій Васильович. Добре я прилечу до Києва через два дні різко відповів дільничному Сергію Тимофійовичу Костянтин і кинув слухавку. Через два дні Костянтин прилетів із Німеччини в Україну та організував похорон свого батька Михайла Олександровича на Північному кладовищі Києва. На похорон Михайла Олександровича, крім старшого сина Костянтина прийшло зовсім мало людей: кілька найближчих сусідів Михайла Олександровича та голова кооперативу Тамара Іванівна. Ні середній син Петро, ​​ні молодша донька Ксенія на похорон свого батька Михайла Олександровича не з'явилися. Проте потім коли старший син Костянтин став оформляти у нотаріуса документи на отримання спадщини його середній брат Петро та молодша сестра Ксенія прилетіли до Києва, щоб теж заявити свої права на спадкування частки квартири їхнього батька Михайла Олександровича.

Кінець

Ваш коментар буде першим!