Слава ЗСУ!

"Розлучення в суді" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 27.03.2024

"Розлучення в суді"

—Подумайте добре перед тим, як розлучатися з чоловіком, у вас же є спільні неповнолітні діти,— сказав суддя 45-річній Вероніці Петрівні.

—Я вже добре подумала,— відповіла судді Вероніка Петрівна.

—Ви вважаєте, що я маю зберегти сім'ю заради майбутнього наших спільних дітей, але я не можу так більше жити як зараз.

—Я не можу жити далі однією сім'єю з людиною якої боюсь,— заплакавши, сказала судді Вероніка Петрівна.

—Мій чоловік Сергій змінився після повернення з фронту додому.

—Він вже не той веселий та добрий хлопець, який пішов добровольцем на фронт воювати проти рашистів 24 лютого 2022 року.

—Сергій дуже змінився і зовні, і внутрішньо,— сказала судді Вероніка Петрівна.

—Це природно, війна всіх нас змінила,— відповів їй розсудливо суддя.

—Мій чоловік Сергій став жорстоким та агресивним,— сказала судді Вероніка Петрівна.

—Складно залишатися м'яким, пройшовши криваву м'ясорубку війни,— відповів їй філософськи суддя.

—Ви бачите в ньому Героя, який захищав Україну від рашистів і частково ви маєте рацію, але вдома мій чоловік Сергій поводиться як справжній домашній тиран стосовно мене,— сказала судді Вероніка Петрівна.

—У чому це полягає?

—Він систематично бив мене коли я на його думку поводилася "неправильно".

—Що ти суко брешеш?

—Я тебе суко й пальцем не торкнувся,— закричав на неї чоловік Сергій.

—Ваша честь, вона все бреше,— закричав Сергій.

—Чоловіче, якщо ви кричатимете, то я змушений буду вивести вас з зали суду,— сказав суворим голосом Сергію суддя.

—Вам це зрозуміло?,— запитав у нього суддя.

—Так, Ваша честь,— відповів йому Сергій.

—Ваша честь, я вам не брешу,— сказала Вероніка Петрівна закочуючи рукави білої сорочки і демонструючи судді синці на руках. 

—Такі ж самі синці в мене по усьому тулубу,— сказала судді Вероніка Петрівна.

—За що саме ваш чоловік Сергій бив вас?

—За різні "провини". За погано підігрітий борщ, брудну тарілку випадково залишену в раковині, невипрану чоловічу сорочку, за те, що пізно прийшла додому з роботи.

—Коли Сергій побив вас востаннє?

—Останній раз мій чоловік побив мене тиждень тому, бо я не встигла вчасно після роботи забрати нашого молодшого сина Єгора з дитячого садка.

—А чому ви не забрали сина з дитячого садка вчасно?

—Тому що цього дня мене затримав на роботі мій безпосередній керівник Петро Васильович, щоб я терміново переробила фінансовий звіт, і я зателефонувала з роботи своєму чоловікові Сергію, щоб він забрав молодшого сина Єгора з дитячого садка замість мене.

—Ваш чоловік Сергій забрав сина з дитячого садка замість вас?

—Так.

—А що було далі?

—Коли я втомлена прийшла додому після роботи, мій чоловік Сергій, будучи в устілку п'яний, відкрив мені двері і накинувся на мене з кулаками, і сильно побив мене прямо в коридорі на сходовій клітці біля квартири на очах у переляканих дітей.

—При цьому він кричав на весь під'їзд, що я "безвідповідальна сука" і зраджую йому на роботі зі своїм керівником Петром Васильовичем, — сказала судді Вероніка Петрівна.

—Що було далі?

—На його гучні крики прибігли наші сусіди, відтягли від мене п'яного Сергія і хотіли викликати поліцію, але я слізно попросила їх не викликати поліцію.

—Чому?

—Я не хотіла, щоб Сергія посадили до в'язниці.

—Ви його все-таки любите?

—Наразі вже ні, а раніше дуже любила.

—А зараз?

—Зараз я його боюся.

—Зрозуміло.

—І що ви зробили потім?

—Я зібрала речі і пішла з дому забравши з собою дітей.

—Ти суко, весь час зраджувала мені на роботі зі своїм керівником Петром Васильовичем, — закричав їй Сергій.

—Думаєш я зовсім дурний і не здогадуюся чому ти суко так пізно вертаєшся з роботи додому,—закричав їй Сергій.

—Сергію, я багато працюю щоб прогодувати сім'ю і заробляю вдвічі більше ніж ти,— відповіла йому Вероніка Петрівна.

—Знаю я як ти суко багато "працюєш" на дивані в кабінеті у свого керівника,—закричав їй Сергій.

—Чоловіче, негайно ж припиніть кричати. Це неповага до суду,— зробив йому зауваження суворим голосом суддя, з усієї сили стукнувши дерев'яним молотком по столу.

Сергій проігнорував адресоване йому зауваження судді і продовжив далі голосно кричати, і лаяти свою дружину брудними матюками обзиваючи її сукою, стервом, бляддю, шльондрою, і тоді суддя остаточно втративши терпіння наказав охороні негайно вивести Сергія з зали суду.

—Я тобі суко, дітей не залишу, — кричав своїй дружині Вероніці Петрівні Сергій, коли охоронці вчотирьох силою витягували його під руки із зали суду.

—От бачите Ваша честь, я не можу більше жити під одним дахом із цим чоловіком,— сказала судді Вероніка Петрівна, витираючи сльози з очей носовою хусткою.

—Так, я вас розумію,— відповів їй співчутливо кивнувши головою суддя.

Врешті-решт вони таки розлучилися за рішенням суду.

Дітей залишили Вероніці Петрівні.

Кінець

Ваш коментар буде першим!