Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > Розмова двох друзів у гей-клубі "Lift" за коктейлем

"Розмова двох друзів у гей-клубі "Lift" за коктейлем" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 20.08.2023

"Розмова двох друзів у гей-клубі "Lift" за коктейлем"


—Дивне у мене відчуття Сергію, сказав йому його друг Микола, сидячи поряд з ним на високому стільці біля барної стійки і потягуючи коктейль.

—Ти це про що Миколо, запитав у нього спантеличений Сергій.

—Коли дивлюся Телемарофон, то здається, що у нас у країні все гаразд, а коли вимикаю телевізор і виходжу з дому на вулицю, то бачу, що навколо "суцільна дупа" сказав йому Микола зробивши ковток з келиха.

—Не в одного тебе таке відчуття виникає відповів йому Сергій.

—Я до речі Телемарофон не дивлюсь, бо там йде одна ура-патріотична пропаганда і жодної цікавої серьозної аналітики сказав йому Сергій.

—А що ти дивишся, запитав у нього з цікавістю Микола.

—Я дивлюся на YouTube ефіри журналістів Богдана Буткевича, Євгена Плінського, Юрія Ніколова, Олени Курбанової відповів йому Сергій.

—Зрозуміло.

—У мене таке відчуття Сергію, що наша влада старанно готувалася до здачі України 24 лютого минулого року розмінувавши Чонгар, закривши всі військові програми і натомість активно будуючи дороги незважаючи на неодноразові попередження американської розвідки про підготовку вторгнення російських військ в Україну сказав йому Микола.

—Але наша влада не врахувала прагнення нашого народу жити у вільній країні і коли волелюбний український народ став масово підніматися на захист своєї Батьківщини від російських військ, наша влада дуже злякалася, що все пішло не за "планом", але потім швидко прийшла до тями, "перевзулась на ходу" і стала грати роль"щирих патріотів" та "захисників країни" сказав йому Микола зробивши ковток з келиха.

—Поза всяким сумнівом Миколо, все так і було відповів йому Сергій.

—Як ти думаєш Сергію, президент України Володимир Зеленский —один з нас?

—Я не знаю Миколо, на рахунок цього, але от веде він себе по відношенню до народу України як справжній "3,14д@рас".

—Ну ти мене зрозумів.

—Так.

—Як ти думаєш Сергію, якби ми тоді у 2019 році на президентських виборах обрали президентом України Петра Порошенка — вторгнення російських військ в Україну 24 лютого минулого року не було б?

—Можливо Миколо, Петро Порошенко будучи на посаді президента України зміг би домовитися з президентом росії путіним і підписав би чергові "мінські угоди" і війна обмежувалася б окупованими росією територіями невизнаних республік "ЛНР" і "ДНР" сказав йому Сергій.

—Але це Миколо, тільки мої припущення, а як там було б насправді ми ніколи не дізнаємось, сказав йому Сергій.

—Прогнозувати вчинки ідіота дуже важко сказав йому Сергій.

—А ти думаєш Сергію, що путін ідіот?

—Без сумніву Миколо, він ідіот.

—Тільки ідіот міг вирішити напасти на сусідню країну, бо йому не подобався її зовнішньополітичний курс до ЄС та НАТО.

—Так Сергію, це було безглуздо з його боку.

—Він Миколо, ставив собі за мету захопити всю Україну "за три дні", але в результаті російські війська надовго "загрузли" в Україні зазнаючи нищівної поразки від ЗСУ.

—На мою думку Сергію, він майже досяг своєї мети, адже поки в Україні йде кровопролитна жорстока війна на виживання, нас не візьмуть до ЄС і НАТО сказав йому Микола зробивши великий ковток з келиха і допиваючи свій коктейль.

—Час все покаже відповів йому дипломатично Сергій не бажаючи сперечатися з другом.

—Гей, ви двоє не могли б перестати голосно балакати про політику, бо люди взагалі сюди прийшли після роботи відпочити від політики і розслабитися звернувся до них з-за стійки бара вкрай роздратований бармен.

—Може Сергію, підемо звідси звернувся Микола до Сергія ставлячи пустий келих з-під коктейлю на стійку бара.

—Куди Миколо підемо?

—До тебе чи до мене запитав у нього Сергій.

—Давай Сергію підемо до тебе додому відповів йому Микола.

І двоє друзів обнявшись вийшли з гей-клубу "Lift" на освітлену електричними ліхтарями вечірню вулицю.

—Яка приємна і тиха ніч сказав Микола Сергію.

—Здається що скоро буде дощ глянувши на хмари на небі відповів йому Сергій.

—От халепа, а я парасольки з собою не взяв сказав йому Микола.

—Я теж не взяв з собою парасольки відповів йому Сергій.

Раптом на небі яскраво блиснула блискавка, потім через кілька секунд гримнув грім і пішов сильний дощ.

—Біжимо Миколо, швидше до мого будинку, бо я не хочу промокнути до нитки під дощем і захворіти на грип сказав йому Сергій.

І вони кинулися бігти вперед по мокрому асфальту смішно підіймаючи ноги вгору і безглуздо закриваючи голову руками рятуючись від дощу.

—Я уявляю як важко зараз нашим захисникам воювати з російськими окупантами лежачи в окопах під дощем під шквальним вогнем ворожої артилерії сказав Микола Сергію біжучи за ним.

—Так, там зараз справжнє пекло відповів йому Сергій на бігу.

—Слава Богу, що я зараз не на фронті десь під Бахмутом подумав Микола, а вголос сказав: "Слава ЗСУ!".

—"Героям Слава!",- відповів йому на бігу Сергій закриваючи голову руками від дощу.

А в цей самий момент в 666 км від Києва під Бахмутом повітря гуділо, але не від грому, а від розривів ворожих снарядів і металевий дощ з уламків снарядів падав на землю і гинули люди в окопах.



Кінець

Підтримати автора:

Ваш коментар буде першим!