Слава ЗСУ!

"Шантаж" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 23.03.2022

Отже я хочу поставити вам питання що ви робитимете якщо ви в когось сильно закохані, а та людина не відповідає вам взаємністю запитав студентів професор філософії Олексій Петрович. У відповідь на питання професора філософії Олексія Петровича у повітря піднявся цілий ліс рук. Професор оглянув аудиторію і побачив море юних очей, що горіли нетерпінням, і сказав кажіть, але тільки не всі відразу, а по черзі. Давайте спочатку ви сказав професор філософії Олексій Петрович зустрівшись поглядом з маленькою, худенькою блондинкою двадцяти років Ірмою. Я прийняла б все спокійно і постаралася б залишитися друзями відповіла професору худенька блондинка Ірма. Залишитися друзями передражнила її пухленька рудоволоса студентка Ксенія. За своє кохання треба боротися до кінця. У коханні як і на війні всі засоби згодяться, якщо вони ведуть до досягнення заповітної мети заявила студентка Ксенія професору філософії Олексію Петровичу. Це небезпечне твердження відповів Ксенії професор філософії Олексій Петрович. Я розповім вам одну історію, яку колись мені розповів друг, який працює слідчим у поліції, сказав професор філософії Олексій Петрович. Це історія про кохання запитала студентка Ксенія професора філософії Олексія Петровича. Так, про кохання відповів їй професор філософії Олексій Петрович. Ця ваша історія закінчилась добре запитала професора філософії Олексія Петровича студентка Ксенія. Самі зробите висновки коли почуєте мою історію відповів їй професор філософії Олексій Петрович. Отже, почав свою розповідь професор філософії Олексій Петрович жила собі одна розпещена дівчина Ірина із забезпеченої сім'ї, яка дуже хотіла вийти заміж за хлопця Віктора, але він її ігнорував, бо вона йому не подобалася. Тоді дівчина Ірина вигадала хитрий план і коли її батьки поїхали на дачу та лишили квартиру у її повне розпорядження вона запросила цього хлопця Віктора з його другом Ігорем у гості на свій день народження. Друг хлопця Віктора Ігор прийшов зі своєю дівчиною, а цей хлопець Віктор прийшов один через друга Ігоря. Ця підступна Ірина влучивши момент підпоїла Віктора вином і запросила до своєї кімнати нібито показати йому подарунки, які їй подарували батьки на день народження. Віктор нічого поганого не підозрюючи довірливо пішов за нею, коли його друг Ігор зі своєю дівчиною танцювали під голосну музику в сусідній кімнаті. Коли Віктор зайшов у кімнату Ірини вона раптом почала рвати на собі одяг, смикати на собі волосся і голосно кричати, що її намагаються згвалтувати. Віктор від несподіванки злякався, а потім кинувся до Ірини одягати її. На відчайдушні крики Ірини про те, що її нібито намагаються зґвалтувати із сусідньої кімнати прибіг друг Віктора Ігор зі своєю дівчиною і побачивши Ірину у порваній сукні та Віктора біля неї не повіривши своєму найкращому другу Вікторові почав захищати дівчину від «ґвалтівника». На прохання Ірини було викликано поліцію, яка забрала Віктора в дільницю. Ірина приїхала і дала свідчення в поліції проти «гвалтівника» Віктора, крім того, свідчення дав колишній ліпший друг Віктора Ігор, який застав його «на місці злочину» при недоведеній до кінця "спробі згвалтування". Пізніше Ірина зателефонувала Віктору обвинуваченому в «згвалтуванні» який сидів у СіЗО і заявила, що вона забере заяву про «згвалтування», якщо він з нею одружиться. Припертий до стіни Віктор розуміючи, що йому загрожує тюремне ув'язнення був змушений погодитися на такі умови свого звільнення, але коли потім Ірина прийшла в поліцію, щоб забрати назад свою заяву про зґвалтування, то слідчий сказав їй, що ми вже дали справі хід і закрити її не можемо, а за лжесвідчення ви самі можете піти за статтею. Заможні батьки Ірини використали свій вплив і зв'язки щоб суд над "гвалтівником" Віктором відбувся якнайшвидше. Через місяць був «справедливий» суд, який визнав Віктора винним у недоведеній до кінця "спробі зґвалтування" на підставі показань потерпілої Ірини та колишнього друга Віктора з його дівчинкою. Віктора незаконно звинуваченого у « спробі згвалтування» таки посадили до в'язниці на 3 роки. Бідний Віктор потрапив у в'язницю у спільну камеру з бандитами і зазнав всіх мук та знущань, які тільки можна було пережити, але у в'язниці він не здався, бо мріяв вийти з в'язниці живим і помститися Ірині, яка його обмовила. Вийшовши через 3 роки із в'язниці Віктор цілеспрямовано приймається за пошуки Ірини, щоб їй помститися. Віктор приходить на місце її колишнього проживання і дізнається від її колишніх сусідів, що вона вже 3 роки як живе в іншому місці. Віктор бездумно бродить вулицями Києва і випадково в центрі Києва бачить Ірину яка сидить у дорогому кафе на літній терасі в плетеному кріслі з маленькою дочкою Оленою на руках і з чоловіком Дмитром. Віктор дивиться на Ірину сховавшись за деревом. Ірина вже давно одружена і мабуть щаслива у шлюбі і у неї є чарівна дочка 3-х років від іншого чоловіка. Побачивши благополучне життя Ірини Віктора починає розбирати сліпа злість та жага помсти за своє зіпсоване життя. Віктор розуміє, що після в'язниці ніхто його на нормальну роботу не візьме і ніяка нормальна жінка не захоче вийти за нього заміж, а значить його життя безповоротно зламане і в нього залишається лише один вихід це помститися своїй кривдниці за будь-яку ціну. Віктор вирішує простежити за поверненням Ірини з дочкою та чоловіком додому та дізнається про її нову адресу проживання, номер під'їзду та номер квартири в якій вона живе. Віктор перевдягається листоношою і приходить до неї в квартиру, коли її чоловіка Дмитра немає вдома. Ірина не впізнає Віктора якого завдяки її лжесвідоцтву посадили у в'язницю оскільки роки проведені у в'язниці змінили його зовнішність і пускає його до квартири, а він вирішує вбити її дочку Олену у неї на очах, щоб помститися за роки проведені у в'язниці, але потім вирішує вбити Ірину та забрати її дочку Олену примусивши таким чином страждати її чоловіка Дмитра хоча той взагалі ні до чого. Чоловік Ірини Дмитро наприкінці дня приходить із роботи додому і знайшовши труп Ірини та виявивши зникнення дочки Олени звертається до поліції. Поліція протягом 15 хвилин приїжджає на місце злочину з криміналістами та кінологами з собаками. Поліцейські проводять поквартирне опитування сусідів по під'їзду, питаючи їх чи не бачили вони в під'їзді в день вбивства підозрілих незнайомих людей. Одна літня жінка з собакою каже поліцейським, що в день вбивства перед під'їздом довго гуляв незнайомий, неголений, худорлявий погано одягнений молодик. Поліцейські беруть відео з камер спостереження у під'їзді та впізнають на відео колишнього ув'язненого Віктора який мабуть і викрав дочку Ірини Олену. Слідчий поліції Іван Єгоров піднімає стару кримінальну справу і з'ясовує, що цей Віктор має стару хату в селі під Києвом, яка йому залишилася від померлої бабусі у спадок і зараз вона стоїть порожня. Поліція приїжджає до села з групою захоплення та з чоловіком убитої Ірини Дмитром та ведуть довгі переговори з Віктором щоб він відпустив дочку Ірини Олену та здався поліції. Тим часом, група захоплення обходить сільський будинок і шукає спосіб непомітно проникнути в нього з боку заднього ходу. Віктор відмовляється вести переговори з поліцією та погрожує зарізати доньку Ірини, якщо поліція спробує штурмувати будинок. Тим часом зламавши відмичкою задні двері будинку група захоплення штурмує сільський будинок і звільняє доньку Ірини Олену, а Віктора знову садять у в'язницю, де він через півроку помирає від туберкульозу. Ну як вам моя історія про кохання запитав професор філософії Олексій Петрович, оглядаючи притихлу аудиторію та бліді серйозні обличчя студентів. Погляд професора філософії Олексія Петровича зупинився на блідому, враженому обличчі рудоволосої студентки Ксенії. Що ви тепер мені скажете спитав її професор філософії Олексій Петрович. Ви, як і раніше вважаєте, що у коханні як і на війні всі засоби гарні спитав професор філософії Олексій Петрович студентку Ксенію. А яке ж це кохання якщо ця Ірина жодного разу не провідала Віктора у тюрмі спитала студентка Ксенія професора філософії Олексія Петровича. Це ж просто була примха багатої дівчини яка бажала собі мати живу іграшку у вигляді чоловіка відповіла студентка Ксенія професору філософії Олексію Петровичу. Ірина насправді спробувала один раз таємно від своїх батьків провідати Віктора у тюрмі, але Віктор дізнавшись хто саме прийшов до нього на побачення категорично відмовився зустрітися з Іриною і більше вона не приходила відповів Ксенії професор філософії Олексій Петрович. До речі, ви самі мені казали нещодавно, що у коханні як і на війні усі засоби згодяться сказав Ксенії професор філософії Олексій Петрович. Ви і досі так думаєте, чи ви вже змінили свою думку після моєї історії спитав студентку Ксенію професор філософії Олексій Петрович. Ні, тепер я вже так не вважаю відповіла йому студентка Ксенія.
Кінець

---

Ваш коментар буде першим!