Слава ЗСУ!

"Смертельний поцілунок " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 13.06.2022

"Смертельний поцілунок"

    Я знаю Ліда що ти вдома візьми будь-ласка слухавку говорив на автовідповідач літній надтріснутий голос. Ліда знала хто це дзвонить і навмисно не брала слухавку домашнього телефону. Цей чоловік Віктор Петрович колишній компаньйон її загиблого батька Миколи Івановича, а після його смерті повноправний власник його будівельної компанії ТОВ "Іпсилонбуд" перетворив життя Ліди на справжній жах. Віктор Петрович активно домагався Ліди та виказував їй знаки уваги вже дуже давно, ще коли її батько Микола Іванович голова компанії ТОВ "Іпсилонбуд" був живий. Проте Ліді він ніколи не подобався і справа була не тільки у великій різниці у віці майже 20 років, а й у тому, що Ліда відчувала в ньому підлу вовчу натуру, яку він старанно приховував за фасадом гарних манер і напускного красномовства. Коли її батько Микола Іванович загинув у своєму автомобілі від руки невідомого кілера 2 роки тому Ліда разом із матір'ю Мариною Іванівною дуже сумувала з цього приводу. Тоді Віктор Петрович запропонував убитій горем вдові Марині Іванівні допомогу з організацією похорону її чоловіка Миколи Івановича. Я візьму на себе всі витрати, пов'язані з похороном мого близького друга і партнера по бізнесу сказав тоді вдові Марині Іванівні Віктор Петрович. Він справді все організував і провів похорон на високому рівні, і вдова Марина Іванівна та її донька Ліда були йому дуже вдячні за участь у їхній долі. Через місяць після похорону свого бізнес-партнера Миколи Івановича Віктор Петрович порадив його вдові Марині Іванівні продати йому частку бізнесу померлого чоловіка, бо вона не знає "специфіки" цього бізнесу, а він щедро заплатить їй і обіцяє надалі допомагати її сім'ї. Успадкувавши частку бізнесу свого покійного чоловіка Миколи Івановича Марина Іванівна так і зробила продала її Віктору Петровичу, зробивши його власником контрольного пакету акцій компанії ТОВ "Іпсилонбуд". Ліда не схвалювала рішення своєї матері Марини Іванівни продати успадковану від чоловіка частку акцій Віктору Петровичу, але вона розуміла також, що її мати не зможе брати участь в управлінні бізнесом свого покійного чоловіка з психологічних причин. Після смерті свого чоловіка Марина Іванівна довго лікувалась від затяжної депресії у лікаря і тому погодилася на пропозицію Віктора Петровича продати йому успадковану частку бізнесу померлого чоловіка. Тоді Ліда ще не підозрювала Віктора Петровича у вбивстві її батька. Вона думала, що це справа рук конкурентів батька по бізнесу, як про це Ліді неодноразово натякав Віктор Петрович. А нещодавно Ліда дізналася моторошну правду про те, що Віктор Петрович друг та бізнес-партнер її батька виявився причетним до його смерті. Цю страшну таємницю Ліді відкрив закоханий у неї особистий секретар Віктора Петровича Ігор, який випадково підслухав його телефонну розмову між ним та співробітником відділу безпеки компанії ТОВ "Іпсилонбуд" Євгеном Леонідовичем з приводу того, що було б непогано "усунути" кілера Сергія аби його не знайшли поліцейські, і він не видав ім'я замовника вбивства Миколи Івановича. З того часу, як Ліді відкрилася вся страшна правда про загибель її батька, вона не спала ні вдень, ні вночі і весь час думала, як їй помститися за смерть свого батька Миколи Івановича його колишньому бізнес-партнеру Віктору Петровичу. Вона попросила у закоханого в неї особистого секретаря Віктора Петровича Ігоря дізнатися конфіденційну медичну інформацію про стан здоров'я Віктора Петровича. Ігор зміг у приватній бесіді розговорити лікаря Віктора Петровича Олега Дмитровича і дізнався від нього що Віктор Петрович страждає алергією на полуницю і не їсть її тому що може померти від задухи навіть від невеликого шматочка ягоди. Ліда щиро подякувала Ігореві за інформацію і стала думати як їй використати отримані відомості про хворобу Віктора Петровича проти нього самого. Вона думала цілий тиждень і нарешті вигадала план своїх дій. ...Після четвертого дзвінка Ліда підняла телефонну слухавку і грубо запитала у Віктора Петровича, що йому треба. Лідочка, я хочу щоб ви приїхали до мене на дачу, я так хочу вас побачити воркував вкрадливим голосом Віктор Петрович. А я не хочу вас бачити Віктор Петрович, різко відповіла йому Ліда. Лідочка, я прошу вас не будьте такою жорстокою приїздить до мене на дачу елейним голосом просив її Віктор Петрович. Навіщо я вам потрібна різким тоном запитала його Ліда. Ліда ні на хвилину не сумнівалася в тому, що Віктору Петровичу потрібна не вона сама, а її 10% акцій компанії ТОВ "Іпсилонбуд", які їй на повноліття колись подарував її покійний батько Микола Іванович. Лідочка, я ж вас кохаю відповів їй Віктор Петрович. А я думала що вам Віктор Петрович, більше подобаються гроші мого покійного батька Миколи Івановича, адже після його смерті ви стали власником контрольного пакету акцій компанії ТОВ "Іпсилонбуд" відповіла йому Ліда. Лідочка, смерть вашого батька Миколи Івановича на совісті його конкурентів по бізнесу і слідство поліцією ведеться, так що скоро винні у вбивстві вашого батька будуть знайдені і покарані по закону відповів їй Віктор Петрович. Я сама знайшла і покараю вбивцю свого батька, тихо сказала сама собі Ліда. Ви щось сказали із занепокоєнням запитав у неї Віктор Петрович. Ні, нічого такого важливого для вас відповіла йому Ліда. Лідочка, приїжджайте до мене, я влаштував у себе на дачі романтичну вечерю при свічках тільки для нас двох воркував Віктор Петрович. Я приїду до вас Віктор Петрович, на дачу тільки один раз за умови, що ви після цього від мене назавжди відчепитися жорстко відповіла йому Ліда. Ох, жорстоке дівчисько, але я не шукаю легких шляхів, я згоден на твою умову відповів Віктор Петрович. Він не збирався так легко здаватися і мав намір одружитися на Ліді, щоб відтяпати у неї 10% акцій ТОВ "Іпсилонбуд" подарованих їй покійним батьком Миколою Івановичем. Лідочка, приїжджайте до мене я чекатиму на вас відповів їй Віктор Петрович. Ну добре я приїду до вас відповіла йому Ліда і кинула телефонну слухавку. Ліда приїхала до воріт дачі Віктора Петровича в Кончі Заспі на своєму червоному джипі Porsche Cayenne і, вийшовши з машини, підійшла до воріт і дивлячись на відеокамеру подзвонила у дзвінок на воротах. Через дві хвилини автоматичні ворота відчинилися і Ліда сівши в машину заїхала у внутрішній двір. Ліда проїхала повз будку охоронця на хвилину зупинившись і спустивши вниз тоноване скло, щоб охоронець побачив її обличчя. Охоронець її впізнав і кивнув їй, щоб вона проїжджала далі. Ліда під'їхала до великого сучасного триповерхового будинку збудованого у вікторіанському стилі і, вийшовши з машини, піднялася по сходах і подзвонила у вхідні двері. Після другого дзвінка двері їй відкрив вишколений дворецький у костюмі, який провів її у велику вітальню, обставлену розкішними антикварними меблями. У Віктора Петровича явно манія величі подумала Ліда, розглядаючи його портрети в образі середньовічних королів зроблені сучасними українськими художниками. Лідочка, я так боявся що ви не приїдете до мене, а ось ви всеодно приїхали сказав їй Віктор Петрович підходячи до неї. Виглядаєте ви дуже гарно сказав їй Віктор Петрович. Ліда дійсно виглядала дуже гарною у чорній вечірній сукні від Chanel, з ниткою натуральних перлів на шиї та туфлях Christian Louboutin на високій шпильці. Віктор Петрович сам був одягнений з такої урочистої нагоди в темний костюм від Hugo Boss і червону сорочку від George Armani. Віктор Петрович підійшов до Ліди, щоб обійняти її, але вона різко відсунулася від нього. Я прийшла до вас Віктор Петрович, тільки один раз з умовою, щоб ви більше ніколи мене надалі не турбували сказала Віктору Петровичу Ліда. Ви Лідочка, вимагаєте від мене неможливого, адже я безнадійно у вас закоханий відповів їй Віктор Петрович. Якщо ви не згодні на мою умову, то тоді я негайно йду сказала йому Ліда розгортаючись і вдаючи що дійсно йде. Стривайте Лідочка, я згоден на вашу умову квапливо заговорив з нею Віктор Петрович прагнучи в будь-що її затримати. Один раз і більше ви мене ніколи не потурбуєте жорстко відповіла йому Ліда. Лідочка, я на все згоден, витираючи піт з чола що виступив від хвилювання промовив до неї Віктор Петрович. Бачити вас Лідочка, у себе на дачі це вже неймовірне щастя, адже ви так довго уникали будь-яких зустрічей зі мною промовив до неї Віктор Петрович. Сідайте Лідочка, за стіл промовив він галантно посуваючи їй стілець. Тут усі страви французької кухні, все що ви любите: французьке вино, суп "Буйабес", Конфі із кролика зі спеціями, салат "Нісуаз", сирне фондю, Клафуті, еклери із заварним кремом. Бачу ви добре підготувалися до зустрічі зі мною відповіла йому Ліда. Все дуже смачно, готував мій особистий кухар Міхаель, якого я переманив з відомого французького ресторану в Москві відповів їй Віктор Петрович. Ліда сіла до столу і Віктор Петрович покликав слуг, які почали накладати їжу на тарілки. Ліда спробувала суп "Буйабес", з'їла Конфі із кролика зі спеціями та сирне фондю. Віктор Петрович сидів за столом навпроти неї і дивився, як Ліда їсть. Лідочка, мені так подобається дивитися як ви їсте, це так сексуально виглядає зі сторони сказав їй Віктор Петрович. Це було справді смачно, ваш кухар Міхаель і справді молодець сказала йому Ліда. Я радий, що вам Лідочка сподобалося посміхаючись відповів їй Віктор Петрович. Я тільки одного не розумію навіщо вам все це треба запитала його Ліда поклавши виделку на свою тарілку. Як навіщо здивувався Віктор Петрович. Я ж кохаю вас і хочу з вами одружитися відповів їй він. Я вам не вірю відповіла йому Ліда. Невже ці 10% акцій якими я володію такі важливі для вас, що ви готові бігати за мною як хлопчик запитала у Віктора Петровича Ліда. Та, навіщо мені ваші 10% акцій, я ж власник контрольного пакету акцій компанії ТОВ "Іпсилонбуд" відповів їй Віктор Петрович. Так, я чудово пам'ятаю, що після загибелі мого батька Миколи Івановича ви вмовили мою матір Марину Іванівну продати вам успадковану частку акцій мого покійного батька жорстко відповіла Віктору Петровичу Ліда. Я зробив це для добра вашої матері Марини Іванівни, чи ви пам'ятаєте у якій депресії вона була? Марина Іванівна була не в тому стані, щоб думати про благо компанії ТОВ "Іпсилонбуд" і я вирішив їй допомогти і взяв її частину турбот на себе відповів Ліді Віктор Петрович. Так, і ви стали повноправним власником контрольного пакету акцій компанії ТОВ "Іпсилонбуд" різко відповіла йому Ліда. Мені довелося так чинити, щоб врятувати компанію відповів їй Віктор Петрович. Лідочка, можна я запрошу вас на танець спитав у неї Віктор Петрович. Він підвівся і включив на музичному центрі пісню "Une histoire d'amour" легендарної французької співачки Mireille Mathieu. Це моя улюблена пісня сказала йому Ліда. Я знаю Лідочка сказав їй Віктор Петрович. Він запросив Ліду на танець і повільно кружляв з нею по кімнаті, притискаючи її до себе за талію і заглядаючи їй в обличчя. Ліда ледве стримувалась від огиди і намагалася відвернутися від нього в інший бік. В середині пісні у Віктора Петровича в кишені раптово задзвонив мобільний телефон і він лаючись поліз за телефоном в кишеню піджака щоб вимкнути його, але побачивши номер абонента, що дзвонив йому, пославшись на невідкладні справи і швидко вибачившись перед Лідою пішов до себе в кабінет і зачинив двері щоб поговорити наодинці. Ліда вмираючи від цікавості тихенько підкралася під двері його кабінету, щоб почути про що буде розмова. Абонент, що дзвонив виявився співробітником служби безпеки компанії ТОВ "Іпсилонбуд" Євгеном Леонідовичем, який повідомив Віктора Петровича про те, що його хлопці півгодини тому "ліквідували" кілера Сергія котрий вбив 2 роки тому її батька Миколу Івановича влаштувавши йому нещасний випадок із вибухом газу в квартирі. Ось тепер ніхто нічого не запідозрить радісно повідомляв по мобільному телефону Віктору Петровичу співробітник служби безпеки компанії ТОВ "Іпсилонбуд" Євген Леонідович. Це чудова новина подякував йому Віктор Петрович і закінчив розмову. Віктор Петрович так швидко вийшов зі свого кабінету, що Ліда ледве встигла втекти з-під дверей його кабінету, щоб не бути застигнутою зненацька за підслуховуванням секретної розмови. Коли Віктор Петрович зайшов у вітальню, Ліда стояла біля музичного центру і розглядала компакт-диск з піснями Mireille Mathieu. Вибачте мене Лідочка, але це був дуже важливий діловий дзвінок, я не міг на нього не відповісти виправдовуючись сказав їй Віктор Петрович. Та, нічого відповіла йому Ліда. Ліда вже переконалася у повній винуватості Віктора Петровича у вбивстві її батька колишнього власника компанії ТОВ "Іпсилонбуд" та у правильності своїх намірів покарати вбивцю свого батька своїми руками не розраховуючи на поліцію. Я вже повинна йти додому, вже пізно і на мене вдома чекає мати Марина Іванівна відповіла йому Ліда. Але будь-ласка Лідочка, лише один танець попросив її хапаючи за руку Віктор Петрович. Ні, мені справді вже час йти відповіла йому Ліда. Крім того, пам'ятайте мою умову і що ви мені пообіцяли, що це наше перше і останнє побачення відповіла йому Ліда. Так, Лідочка я все пам'ятаю, ну так подаруйте мені хоча б один поцілунок не зникайте так просто розігруючи із себе палкого закоханого попросив у неї Віктор Петрович. Ну добре після короткої паузи відповіла йому Ліда. Це буде ваш останній поцілунок відповіла Віктору Петровичу Ліда. Не давши йому можливості запитати, що це все означає, вона потяглася до нього і поцілувала його в губи. Що це схопившись рукою за горло прохрипів Віктор Петрович. Це моя нова губна помада Uoga Passionate Strawberry №616 із натуральним екстрактом полуниці відповіла йому Ліда. У мене алергія на полуницю я задихаюся прохрипів Віктор Петрович падаючи на підлогу. Так вам і треба вбивця мого батька відповіла йому Ліда. Ліда постояла ще дві хвилини спостерігаючи за судомами Віктора Петровича, а коли він остаточно затих без руху переступила через нього і пішла до виходу з будинку. Біля вхідних дверей Ліда сказала дворецькому там вашому господареві погано він схоже вмирає або вже помер і вийшла з будинку. Ліда повернулася додому до своєї матері Марини Іванівни. Де ти була зустріла її мати Марина Іванівна. На найкошмарнішому побаченні у своєму житті, яке на щастя закінчилося відповіла їй Ліда. Через тиждень після цього Ліда вийшла заміж за закоханого в неї особистого секретаря Віктора Петровича Ігоря та подала заяву до поліції про участь покійного Віктора Петровича у вбивстві її батька Миколи Івановича. Поліцейські заарештували співробітника служби безпеки компанії ТОВ "Іпсилонбуд" Євгена Леонідовича за підозрою у організації замовного вбивства батька Ліди Миколи Івановича по вказівці його померлого компаньйона Віктора Петровича і він зізнався у скоєнні цього злочину, а також у організації вбивства кілера Сергія щоб приховати сліди злочину . Суд визнав Євгена Леонідовича винним у організації замовного вбивства батька Ліди Миколи Івановича та його кілера Сергія та засудив до довічного позбавлення волі у колонії суворого режиму. Через півроку Ліда через суд повернула матері Марині Іванівні успадкований нею від покійного чоловіка пакет акцій який її змусив обманом продати компаньйон її чоловіка Віктор Петрович визнавши цю угоду шахрайською.

                       Кінець

Ваш коментар буде першим!