Слава ЗСУ!

"Смс-ка у смартфоні " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 02.07.2023

"Смс-ка у смартфоні"

 Якось увечері 35-річна Ірина Володимирівна знайшла смс-ку від коханки у смартфоні свого 43-річного чоловіка Дмитра Петровича, поки він після роботи купався в душі.

Це трапилося випадково, просто на його смартфон прийшло повідомлення з характерним гучним звуком і Ірині Володимирівні стало цікаво хто ж це пише смс-ки її чоловікові увечері після роботи.

Трохи помучившись від докорів сумління Ірина Володимирівна взяла смартфон свого чоловіка, що лежав на ліжку і розблокувавши смартфон (бо пароль чоловіка від смартфону вона прекрасно знала), прочитала його інтимне листування з якоюсь 25-річною молодою колегою з роботи Лідією Миколаївною, яка називала її чоловіка "чарівний Містер посмішка".

—Судячи з дат відправлення смс-ок листування це тривало вже близько місяця.

—В останній смс-ці молода коханка запитувала її чоловіка про те чи підуть вони завтра після роботи вечеряти до ресторану "Mushlya".

—Ах, ти ж наволоч на роботі собі молоду коханку завів дуже розсердилася Ірина Володимирівна на свого чоловіка Дмитра Петровича.

—Сонечко, принеси мені будь-ласка мій синій лазневий халат, а то я здається забув його в спальні на спинці стільця коли йшов у ванну купатися пролунав з ванної гучний голос її чоловіка.

—Вже йду коханий відгукнулася на його голос Ірина Володимирівна.

Вона підійшла до дверей ванної і постукала в двері.

—Заходь, Сонечко, двері ванної відчинені відгукнувся з ванної її чоловік Дмитро Петрович.

Ірина Володимирівна увійшла до задушливої ванної зі смартфоном чоловіка в руці.

—Сонечко, ти принесла мій синій лазневий халат запитав у неї через фіранку Дмитро Петрович простягаючи руку за халатом.

—Так, коханий ось він відповіла йому Ірина Володимирівна і поклала йому в руку його смартфон.

—Що це запитав у неї з подивом Дмитро Петрович беручи в руку свій смартфон.

—Це ж не мій лазневий халат!

—Так, це не твій лазневий халат, а твій смартфон.

—Навіщо ти принесла у ванну мій смартфон?

—Щоб ти прочитав смс-ку від своєї коханки.

—Від якої коханки?

—У мене немає жодної коханки!

—У тебе є молода коханка і ти з нею маєш таємний зв'язок вже місяць.

—В останній смс-ці вона запитує в тебе чи підете ви завтра після роботи вечеряти до ресторану "Mushlya".

Через фіранку з'явився мокрий Дмитро Петрович, пов'язаний нижче пояса рушником. По його голому мускулистому торсу униз струмками стікала вода витікаючи у зливний отвір у ванній.

У руці він тримав свій мокрий смартфон.

—Я не розумію Сонечко, про що ти говориш?

—Яка смс-ка?

—Яка коханка?

—Який ти в мене нетямущий коханий.

—Твоя коханка з роботи на ім'я Лідія Миколаївна, яка називає тебе "чарівний Містер Посмішка".

—Так, у мене справді є колега по роботі Лідія Миколаївна з якою у мене суто ділові відносини, але ці відносини обмежуються лише роботою і вона мені жодних смс-ок додому не пише і до ресторану мене не запрошує.

—А це тоді що таке у твоєму смартфоні?

—Де?

—Там смс-ка від твоєї коханки Лідії Миколаївни.

—Та, немає там Сонечко, ніякої смс-ки.

—На ось сама подивися.

Із цими словами Дмитро Петрович простяг свій смартфон дружині Ірині Володимирівні.

Вона взяла смартфон і побачила, що смс-ки від коханки більше немає.

—Ти переконалася, що ніякої смс-ки немає спокійним голосом запитав Дмитро Петрович у своєї дружини Ірини Володимирівни.

—Ти її щойно сам власноруч стер зі смартфону вигукнула вона.

—Сонечко, тобі просто здалося що вона там була миролюбно відповів їй Дмитро Петрович.

—Я не дурепа заплакала від образи, що її нахабно обманюють Ірина Володимирівна.

—А я і не кажу що ти дурепа.

—Ти Сонечко, просто втомилася за день і тобі здалося що ти бачила у мене в смартфоні якусь смс-ку нібито від моєї коханки якої у мене немає і ніколи не було.

Він виглядав при цьому абсолютно спокійним і говорив так переконливо дивлячись їй прямо у вічі, не червоніючи від сорому і не відводячи погляду, що Ірина Володимирівна вже сама почала сумніватися в тому чи була насправді смс-ка від коханки чи ні.

Відчувши, що його дружина вагається Дмитро Петрович широко посміхнувся їй і сказав: "Сонечко, я кохаю тільки тебе і ніякі інші жінки мене взагалі не цікавлять".

—Вибач мене за те, що я подумала на тебе погано сказала йому Ірина Володимирівна.

—Та, добре тобі проїхали.

—Я ж розумію Сонечко, як сильно ти мене кохаєш.

—А зараз будь-ласка Сонечко, принеси мені зі спальні мій синій лазневий халат попросив ласково у дружини Дмитро Петрович.

—Добре коханий, відповіла йому Ірина Володимирівна.

Вона пішла до спальні і через дві хвилини повернулася до ванної з синім лазневим халатом у руках.

—Ось коханий тримай.

—Дякую тобі Сонечко, сказав їй Дмитро Петрович цілуючи її в губи.

Він перевдягся в синій лазневий халат, одягнув на ноги домашні капці і вийшов з ванної.

Після цього Дмитро Петрович зайшов до їхньої спальні і знявши з себе синій лазневий халат ліг у ліжко під ковдру поруч з дружиною.

—Може, займемося коханням запропонувала йому Ірина Володимирівна.

—Ой, Сонечко не сьогодні.

—У мене сьогодні був важкий день на роботі. Ти навіть собі не уявляєш. Здача річного звіту, прискіпливі перевірки, а ось завтра ввечері після роботи я буду повністю весь у твоєму розпорядженні відповів їй Дмитро Петрович, вимикаючи світло нічника біля ліжка і повертаючись на правий бік.

—Ну гаразд розчаровано сказала йому  Ірина Володимирівна.

—На добраніч коханий сказала йому ласкаво Ірина Володимирівна погладивши його по руці.

—На добраніч Сонечко, відповів їй невиразно Дмитро Петрович і відразу ж голосно захропів.

Кінець

Ваш коментар буде першим!