Слава ЗСУ!

"Сумна вампірша " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 05.05.2022

"Сумна вампірша"

        На пероні залізничного вокзалу Києва на лавці сиділа сумна молоденька дівчина 17-ти років. Поруч із нею стояли дві важкі валізи з речами. Поїзди кожні 40 хвилин, то прибували, то їхали зі станції і натовпи людей проходили повз неї поспішаючи кудись із заклопотаними обличчями у своїх справах. Один хлопець 28-ми років на ім'я Віктор приїхав на залізничний вокзал аби зустріти свого приятеля з Полтави та побачивши її зупинився щоб запитати у дівчини чим їй допомогти бо вже дуже сумний вигляд був у неї. Дівчина чим я можу вам допомогти зупинившись поруч запитав у неї Віктор. Я приїхала із села "Мала Вільшанка" Білоцерківського району подавати документи на навчання до Національного педагогічного університету ім М.П. Драгоманова навчатися на психолога, а в мене тут на залізничному вокзалі вкрали сумку і там разом із грошима лежав мій паспорт. Мені потрібно їхати подавати документи на вступ до ВНЗ, а в мене немає паспорта і навіть грошей, щоб викликати таксі і ще я тут вперше в Києві і нікого тут не знаю відповіла йому дівчина. А як вас звуть запитав у неї розчулений Віктор. Мене звуть Оксана відповіла йому дівчина. Приємно з вами познайомитись Оксана відповів їй Віктор. Оксана дуже сподобалася Вікторові, і йому захотілося їй допомогти. Я постараюся вам допомогти, чим зможу відповів Оксані Віктор. Я вам зараз викличу таксі та поїду разом з вами щоб допомогти подати до поліції заяву про викрадений паспорт сказав їй Віктор. Віктор рішуче взяв її важкі валізи і пішов з ними до головного виходу з залізничного вокзалу, а Оксана неквапливо пішла слідом за ним. Віктор поставив валізи на асфальт біля головного входу з залізничного вокзалу та витер піт з чола. Важкі у вас валізи заявив їй Віктор. Що у вас там таке важке напихано запитав Віктор. Одяг, взуття, книги для навчання відповіла Оксана. Як же ви самі їх несли ці валізи запитав у неї Віктор. Я їх не піднімала, а так котила на коліщатках по асфальту відповіла йому Оксана. Віктор по телефону викликав таксі "Uber" для Оксани яке прибуло через 15 хвилин. Віктор завантаживши в багажник таксі "Uber" сірого кольору Skoda Rapid дві валізи Оксани поїхав разом з нею до поліції, щоб допомогти їй написати заяву на відновлення вкраденого паспорта. У відділенні поліції була черга з п'ятнадцяти осіб, які з 9-ої години ранку сиділи на стільцях у коридорі, щоб потрапити на особистий прийом до співробітника поліції та вирішити свої питання. Віктор подивився на свій наручний годинник. Зараз 12-а година дня сказав Віктор. Це буде не так швидко як хотілося б бо ці люди які прийшли сюди перед нами сидять у черзі майже з самого ранку сказав Оксані Віктор. Віктор зайняв для Оксани місце в черзі і сказав їй, що повинен ненадовго відлучитися, щоб поїхати на залізничний вокзал і зустріти свого приятеля Ігоря, поїзд якого з Полтави через годину мав прибути до Києва. Будь-ласка, Віктор не залишайте мене тут саму, я вперше в Києві і не знаю як і на ім'я кого писати заяву про викрадений паспорт попросила його Оксана. Віктор стояв і вагався тому, що йому хотілося одночасно і допомогти беззахисній дівчині вирішити її проблему і зустріти свого приятеля Ігоря на залізничному вокзалі. Оксана дивилася на нього благаюче і виглядала при цьому дуже безпорадною і розгубленою і Вікторові стало її щиро шкода. Прийнявши нарешті рішення, Віктор вирішив не їхати на залізничний вокзал зустрічати свого приятеля Ігоря, а залишитися і допомогти бідній дівчині написати заяву про викрадений паспорт. З рештою я можу Ігореві зателефонувати, пояснити ситуацію і вибачиться перед ним, що не зможу його зустріти на залізничному вокзалі і Ігор як справжній друг та чоловік мене зрозуміє подумав Віктор. Віктор з Оксаною до третьої години дня просиділи в черзі в очікуванні особистого прийому і поки сиділи в черзі продумали та написали текст заяви про викрадений паспорт Оксани. Але потім коли дійшла нарешті їхня черга особистого прийому співробітником поліції, то з'ясувалося що лише однієї написаної Оксаною заяви про викрадений паспорт замало. Співробітник поліції окрім заяви про викрадення паспорта зажадав від Оксани: дві фотографії на паспорт розміром 3,5 * 4,5 см, свідоцтво про народження; довідку з Жеку про реєстрацію (прописку); квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від сплати. А де я зараз у чужому місті візьму своє свідоцтво про народження та довідку з Жеку про реєстрацію (прописку) запитала у співробітника поліції Оксана. Можете поки що прийняти мою заяву про викрадений паспорт, а ці відсутні документи я вам потім іншим разом донесу запитала у співробітника поліції Оксана. Дівчина, я не маю права так чинити, я маю чіткі посадові інструкції що приймати документи до розгляду я маю право тільки якщо вони подані в повній комплектності відповів їй співробітник поліції. Що ж мені робити, почала нервово заламувати свої руки і закочувати до верху очі Оксана. Моя вам порада поверніться до себе додому, знайдіть свідоцтво про народження, візьміть довідку з Жеку про реєстрацію (прописку) і за місцем проживання подайте заяву про викрадений паспорт відповів Оксані співробітник поліції. Але я їхала сюди вступати до ВНЗ вчиться відповіла йому Оксана. Без паспорта від вас ніхто жодних документів на вступ до ВНЗ не прийме. Там скрізь треба писати заяву і залишати ксерокс паспорта і вказувати в анкеті свої паспортні дані відповів їй співробітник поліції. Що ж мені робити засмутилася Оксана. Я ж вам дівчина кажу їхати назад додому та за місцем проживання відновлювати викрадений паспорт і там у паспортному столі вам мають видати тимчасовий документ замість паспорта відповів Оксані співробітник поліції. А як же мені подати документи на вступ до ВНЗ запитала в нього Оксана. Подайте документи на вступ до ВНЗ через електронний особистий кабінет абітурієнта  зараз це модно, а потім при позитивному рішенні про зарахування до ВНЗ привезете необхідні паперові копії документів відповів їй співробітник поліції. Увійдіть у моє становище у мене дуже сувора мати і жорстокий батько і якщо я повернуся назад додому не подавши документи на вступ до ВНЗ та ще й втративши паспорт вони мені влаштують вдома гарну прочуханку відповіла йому Оксана. Я вам дівчина щиро співчуваю, але правила є правилами і їх необхідно виконувати відповів їй співробітник поліції. Оксана підвелася зі стільця і ​​розсердившись почала голосно звинувачувати співробітника поліції в черствості та бюрократизмі. Ви влаштували тут бюрократію, сидите тут і чіпляєтеся до людей по дрібницях за кожну паршиву довідку стала кричала вона на співробітника поліції. Дівчина, заспокойтесь будь-ласка спробував її урезонити співробітник поліції. Не я вигадав ці правила я тільки стежу за їх виконанням спокійно відповів Оксані співробітник поліції. Але Оксана почала ображати співробітника поліції називаючи його ослом, ідіотом, кретином, олухом царя небесного. Якщо ви не перестанете мене ображати, я вас прямо зараз у кабінеті заарештую за образу поліцейського на службі пригрозив їй співробітник поліції. Що ви стоїте і навіть не захищаєте мене від цього хаму обурено звернулася Оксана до зніяковілого Віктора. Ви не маєте рації відповів їй Віктор. Значить ви вважаєте що цей дурень правильно поводиться з беззахисною дівчиною як розлючена фурія накинулася Оксана на Віктора. Але ж ви перші почали його ображати, а співробітник поліції лише робить свою справу обережно відповів їй Віктор. Ви його захищайте із чоловічої солідарності і це означає що ви такий же як і цей співробітник поліції грубий і неотесаний мужлан відповіла йому Оксана і узявши свої дві валізи різко розвернулася та пішла геть. Вибачте її будь-ласка це все нерви відповів співробітнику поліції Віктор. Віктор вибіг з відділення поліції надвір і побіг наздоганяти Оксану. Що це було таке там у відділенні поліції запитав він у Оксани схопивши її за руку і різко розгорнувши її обличчям до себе. Чого ти прагнула домогтися влаштувавши скандал у відділенні поліції? Він цілком міг тебе заарештувати і посадити в "мавпинятник" сказав Віктор. А ти цілком міг би мене захистити перед цим хамом як справжній чоловік відповіла йому Оксана. То що я по- твоєму повинен був битися з ним запитав у неї Віктор. Оксана нічого йому не відповіла і з силою висмикнувши свою руку з його руки швидко пішла вулицею. Віктор наздогнав її знов і запитав у неї куди ти до біса йдеш у тебе грошей немає навіть на квиток назад додому. Якось сама впораюся різко відповіла йому на ходу не зупиняючись Оксана. Стривай, на ось візьми гроші на квиток на потяг сказав Віктор. Віктор вийняв свій гаманець, дістав і простяг Оксані гроші. Оксана на мить зупинилася, позволікала трохи ніби роздумуючи брати від Віктора гроші чи не брати, а потім різко висмикнула їх у нього з руки. Я беру їх тільки тому, що мені дуже потрібні гроші сказала йому Оксана і круто розвернувшись не сказавши Віктору ні спасибі ні до побачення пішла по вулиці котячи свої дві валізи на коліщатках. Віктор дуже змучений від "специфічного" спілкування з Оксаною тупо дивився їй услід на те як вона йде по вулиці віддаляючись від нього все далі і далі котячи свої валізи на коліщатках і відчував розбитість і втому таку, яку відчував би він самотужки розвантаживши вагон мішків цементу. Із заціпеніння Віктора вивів телефонний дзвінок його приятеля Ігоря. Привіт, Вітю, ти чому мене не зустрів на залізничному вокзалі в Києві я так довго на тебе там чекав, а ти так і не прийшов мене зустріти і навіть не подзвонив мені заздалегідь попередити що не прийдеш, щоб я тебе даремно не чекав на пероні з образою в голосі запитав у Віктора його приятель Ігор. Вибач Ігоре, мені було трохи не до того відповів йому Віктор. А чим же ти був так сильно зайнятий що не зміг знайти час щоб поїхати та зустріти на залізничному вокзалі свого давнього приятеля який приїхав з іншого міста запитав у Віктора Ігор. Віктор глибоко зітхнув і розповів Ігореві свою історію знайомства з Оксаною. То це ж справжня "енергетична вампірша" відповів йому Ігор. "Енергетична вампірша" перепитав у Ігоря Віктора. Так, є такі люди, які "живляться чужою біологічною енергією" відповів йому Ігор. Вони вміло "входять до вас у довіру" і паразитуючи на вас і викликаючи до себе "почуття жалю" крадуть вашу "життєву енергію" поступово знесилюючи вас сказав Ігор Віктору. Знаєш, я дуже радий, що ти з нею розсварився і вона від тебе пішла сказав йому Ігор. Я тебе чудово розумію і з однієї сторони безмежно радію що нарешті звільнився від "необхідності" допомагати Оксані, проте з іншої сторони я все одно чомусь із незрозумілої мені причини почуваюсь таким винним перед нею відповів йому Віктор. А ось цього не треба робити, ти їй нічого не винен, ти добрий і з дитинства звик усім допомагати і скинь із себе нарешті важкий тягар відповідальності за чуже життя відповів йому Ігор. Мені так погано і сумно, що я їй не допоміг сказав йому Віктор. Ти намагався їй допомогти і навіть дав їй грошей на зворотний квиток додому і досить скиглити з цього приводу різко відповів Ігор Віктору. Краще прямо зараз приїжджай до мене в мій готельний номер, я скину тобі точну адресу, назву готелю в якому я зупинився і номер мого готельного номера в смс-ці на телефон, у мене є гарний коньяк, який я привіз з Полтави, замовимо їжу з готельного ресторану і накриємо удвох стіл у номері, посидимо з тобою, трохи вип'ємо та розслабимося сказав Віктору Ігор. Віктор трохи подумав над пропозицією Ігоря та таки прийняв його пропозицію приїхати до нього у гості до готелю.

 Кінець

Ваш коментар буде першим!