Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > "Уявна зрада" остаточний виправлений варіант
""Уявна зрада" остаточний виправлений варіант " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 01.04.2022
"Уявна зрада"Це була звичайна субота кінця вересня і весь день зранку лив дощ.
Олександр Петрович спав у ліжку весь ранок, бо ввечері йому треба буде йти працювати в нічну зміну. Графік роботи в Олександра Петровича був доба-три, тобто три доби вдома і одна доба на роботі. Олександр Петрович працював електриком у РЕМ і дуже любив свою роботу тому що під час нічних чергувань міг спілкуватися з людьми, пити каву та травити байки про життя. Сьогодні вранці дружина Олександра Петровича Віра Іванівна ефектна сорокадворічна жінка та його сімнадцятирічна донька Віка поїхали автобусом до міста пройтися магазинами та зробити шопінг як вони говорили. Тому Олександр Петрович залишився вдома один, але незважаючи на це дбайлива дружина Віра Іванівна залишила йому на столі сніданок прикритий тарілкою, а на холодильнику висіла записка написана рукою дружини, що в холодильнику є борщ, який можна підігріти на плиті та з'їсти на обід. Дружина Віра Іванівна та дочка Віка поїхали до міста і до обіду навряд чи повернуться. Тому Олександр Петрович із чистою совістю міг проспати до 11 години дня, не боячись, що його сон хтось потривожить. Несподіваний гучний дзвінок у вхідні двері будинку вирвав Олександра Петровича із солодких обіймів сну. Не піду вирішив Олександр Петрович нехай собі дзвонять вирішив він. Коли небудь набридне дзвонити і непроханий гість піде звідси. Але той хто дзвонив у дверний дзвінок, все дзвонив і не збирався нікуди йти. Олександр Петрович уже не спав, але з упертості не хотів підходити до вхідних дверей і впускати непроханого гостя до будинку. Невже не можна зрозуміти що якщо господар не відчиняє двері, то або його немає вдома, або він чимось важливим зайнятий і не хоче відкривати розмірковував Олександр Петрович лежачи в ліжку. Після п'ятнадцятого дзвінка в двері терпець Олександра Петровича урвався ну все зараз встану відчиню двері і наб'ю морду тому хто дзвонить ким би він не був. Олександр Петрович підвівся з ліжка, пригладив рукою волосся що стирчало після сну на всі боки, потім одягнув темні джинси і білу сорочку, що лежали на стільці біля ліжка і сунувши свої великі ноги в розношені домашні тапки, пішов до вхідних дверей по шляху протираючи рукою заспані очі. Олександр Петрович відчиняючи вхідні двері будинку вже уявив собі в думці картину як щосили вмаже нахабі в ніс і спустить з ганку будинку. Але на обличчі Олександра Петровича відбилося щире здивування коли відкривши вхідні двері будинку він виявив симпатичну, молоденьку дівчину віку приблизно сімнадцяти - вісімнадцяти років і одягнену в білу блузку і короткі сині джинсові шорти, які підкреслювали її довгі ноги . Хто ця дівчина і як вона змогла пройти по брудній розмитій дощем ґрунтовій сільській дорозі на таких туфлях не забруднивши їх брудом подумав раптом Олександр Петрович стоячи у дверях будинку і мовчки дивлячись на дівчину, що стоїть на ганку під навісом. Наче вгадавши його думки дівчина посміхнулася і показала пакет, який вона тримала в руці. Там у пакеті у мене змінне взуття. Від автобусної зупинки я йшла в кросівках, а потім, стоячи перед вашим ганком, одягла туфлі на шпильках. Я люблю носити туфлі на шпильках це візуально подовжує ноги сказала дівчина. Моїм батькам начхати які речі я ношу вони дають мені повну свободу дій сказала дівчина. Зрозуміло сказав Олександр Петрович. Мене звуть Олена сказала дівчина, я близька подруга вашої дочки Віки ми з нею навчаємось в одному класі. Я прийшла до неї попросити у неї зошит із домашнім завданням з математики сказала Олена. А-а-а протягнув Олександр Петрович. Мені Віка про вас дуже багато розповідала сказав Олександр Петрович Олені. Хоча насправді Олександр Петрович був не в курсі того, з ким саме дружить у школі його дочка Віка. Треба розпитати Віку про її шкільних друзів подумав Олександр Петрович, адже я нічого не знаю про особисте життя своєї дочки. Моєї дочки Віки зараз немає вдома сказав Олександр Петрович Олені стоячи у дверях будинку. Можна увійти в будинок і почекати Віку, або мені прийти іншим разом запитала Олександра Петровича Олена уважно дивлячись на нього своїми великими зеленими очима. Олена зробила крок вперед до Олександра Петровича і він інстинктивно відступив назад зберігаючи дистанцію між собою і дівчиною раптом відчувши різкий запах парфумів від дівчини Олени, з фруктовими нотками малини. Олександру Петровичу стало незручно і він після коротких секундних вагань відійшов убік від вхідних дверей і зробив запрошуючий жест рукою Олені увійти. Олена плавно увійшла в будинок і озирнулася і Олександру Петровичу раптом стало незручно перед однокласницею доньки Оленою, що він сам запросив її в будинок і ні чим не частує, і запропонував їй пройти на кухню і випити кави з маффінами. Олександр Петрович поставив на плиту кипіти чайник і дістав із буфета дві маленькі філіжанки для кави з нового сервізу. Взагалі-то цим кавовим сервізом дружина Олександра Петровича користуватися не дозволяла тому що це був "святковий сервіз для особливих випадків", а так вся сім'я пила каву з великих щербатих чашок так навіть зручніше. Але не можу ж я запропонувати цій дівчині Олені велику щербату чашку з яких ми зазвичай п'ємо каву вранці. Адже це негарно і що тоді вона подумає про нашу сім'ю, що ми не знаємо етикету і хороших манер подумав Олександр Петрович. Тому нічого страшного, що я взяв "святковий сервіз для особливих випадків", сьогодні саме такий особливий випадок подумав Олександр Петрович. Олександр Петрович поклав у кожну маленьку філіжанку по ложці розчинної кави і додав дві ложки цукру в кожну чашку. Олександр Петрович взяв у руку гарячий чайник, збираючись налити окріп у чашки, але тут він згадав, що забув запитати, чи любить Олена каву з молоком чи без, і він уже поклав цукор у її чашечку, а раптом вона п'є каву несолодку. Без молока і дуже солодку ніби вгадавши його думки сказала Олена. Люблю темну та солодку каву без домішок сказала Олена. Олександр Петрович розлив окріп по філіжанках і по всій кухні поширився приємний кавовий аромат. Олександр Петрович поліз у холодильник і дістав звідти маффіни у тарілці. Взагалі то маффіни були спечені дружиною Олександра Петровича Вірою Іванівною для сім'ї на обід, але якщо в будинок приходять гості за правилами гостинності їх треба чимось пригощати? Маффіни з родзинками та лісовими горіхами були дуже смачними разом із міцною кавою та настрій у Олександра Петровича помітно покращився. Він із задоволенням глянув на Олену, що сиділа навпроти нього за столом і пила гарячу каву з маленької кавової чашечки відкушуючи маленькі шматочки маффіна, потім кинув швидкий погляд на її довгі ноги під столом заплетені нога за ногу і так само швидко і сором'язливо відвернув очі. Та що ж це відбувається зі мною сьогодні подумав Олександр Петрович. Чого це я так витріщився на ноги цієї дівчинки. Вона мені в дочки годиться за віком. Вона подруга моєї дочки Віки. Крім того, я люблю свою дружину Віру Іванівну і не збираюся їй ні з ким зраджувати подумав Олександр Петрович. Олександр Петрович не кривив душею, він справді дуже любив свою дружину Віру Іванівну майже так само сильно, як у перші роки після весілля. За сімнадцять років шлюбу любов Олександра Петровича пройшла низку метаморфоз від палкої спалюючої душу і серце пристрасті до умиротвореного спокою і відчуття блаженства знаходиться поруч із коханою людиною просто тримаючи її за руку, а не лише займаючись сексом у спальні. За довгі роки шлюбу Олександр Петрович зрозумів що не менше задоволення ніж секс з дружиною два рази на тиждень йому приносить задоволення від почуття взаємної довіри і вірної дружби між ним і дружиною, від спільності інтересів і розуміння один одного без слів. Олександр Петрович насилу повернувся від думок про дружину Віру Іванівну до Олени, що сиділа перед ним за кухонним столом. Він глянув на мокре чорне волосся Олени, в якому як діаманти на сонці виблискували маленькі краплинки дощу. Можна скористатися вашою ванною, щоб висушити волосся феном запитала його Олена. Можна повагавшись трохи відповів їй Олександр Петрович. Ванна кімната знаходиться поруч із туалетом далі коридором за рогом сказав Олені Олександр Петрович. Олена встала зі стільця і пройшла повз Олександра Петровича. Коли вона проходила повз Олександра Петровича його знову обдало хвилею фруктового аромату в якому лідирував аромат малини від її парфумів. Які міцні парфуми подумав Олександр Петрович і цей настирливий запах малини як від фруктового йогурту, ось моя дружина ніколи б не купила таких різких парфумів. Дружина Віра Іванівна була жінка зі смаком і віддавала перевагу французьким парфумам від Герлен з тонким ароматом конвалії. Та яке мені діло до парфумів цієї дівчинки і до неї самої розсердився на самого себе Олександр Петрович. Він допив каву, поставив чашку на стіл і подивився на порожню тарілку з-під маффінів. Маффіни всі з'їли шкода дружина з дочкою напевно образяться адже вони їх дуже люблять подумав Олександр Петрович. Раптом Олександр Петрович зрозумів, що Олена давно вже півгодини як не виходить з ванної. Хіба можна так довго сушити вологе волосся? Олександр Петрович підвівся і пішов перевірити як там Олена. Двері у ванну кімнату виявилися замкненими зсередини на клямку і чутно було плескіт води у ванній і тихий спів Олени. Олена відкрийте мені покликав її Олександр Петрович. Ви сказали мені що підете у ванну тільки щоб просушити феном вологе від дощу волосся, я думав це займе п'ять ну десять хвилин, але ви вже сидите у ванній півгодини і не виходите, та й навіщось воду в душі включили сказав Олександр Петрович Олені стоячи під дверима ванної кімнати. У відповідь він почув тільки шум води з душу і тихий безладний спів Олени. Олена ми так із вами не домовлялися. Ви що там купатися надумали у моїй ванній кімнаті? Олена, якщо ви зараз мені не відкриєте, я зараз виламаю двері у ванну закричав Олександр Петрович Олені. Він думав розбігтися щоб висадити двері ванної плечем, але в цей момент двері у ванну відчинилися і на порозі ванної з'явилася усміхнена до вух Олена одягнена в рожевий лазневий халат з рушником на мокрій голові. Що ви там так довго робили накинувся на Олену Олександр Петрович. Я думав ви тільки волосся феном посушите закричав на Олену Олександр Петрович. Я теж спочатку так думала сміючись сказала Олена. Але потім я побачила у вашій ванній на поличці шафи чудовий гель для душу з гранатом і мені так захотілося його спробувати і я не змогла встояти перед спокусою роздягнутися до нага намилиться цим гелем з ароматом зерен граната і прийняти гарячий душ відповіла Олена Олександру Петровичу. А де ваш верхній одяг і де ви взяли улюблений халат моєї дружини закричав Олександр Петрович на Олену. Мій верхній одяг лежить у вашій з дружиною спальні на вашому ліжку. У вас там таке м'яке ліжко, так приємно стрибнути з розбігу на нього ногами і полежати на ньому, до речі там у шафі у вашій спальні я знайшла цей чудовий рожевий халат розсміялася Олена в обличчя Олександру Петровичу. Олександр Петрович задихнувся від обурення. Тобто ви ходили до нашої спальні, лежали на нашому ліжку, рилися в речах моєї дружини без дозволу розсердився Олександр Петрович. Ви якийсь нудний їй Богу Олександр Петрович сказала сміючись Олена. Зате ви стали якоюсь підозріло веселою відповів їй Олександр Петрович. Олександр Петрович грубо схопив Олену за руку та побачив у неї сліди уколів у вену. Ви наркоманка спитав Олену Олександр Петрович. А ви це не схвалюєте із викликом відповіла Олена Олександру Петровичу. Не читатиму вам мораль. Це ваш особистий вибір, якщо ви при цьому не псуєте життя оточуючим вас людям відповів їй Олександр Петрович. Я лікувалась від наркоманії в реабілітаційному центрі. Я стала наркоманкою коли від мене пішов мій хлопець сказала Олена. В мене був нервовий зрив я стала колотися наркотиками і тоді я навіть попала до психлікарні, підлікувалась трохи і мене випустили. Ви ж бачите що я трохи дивна сказала Олена. А от залежність від наркотиків мені не вдалося повністю подолати. Мені треба посушити вологе волосся феном сказала Олена Олександру Петровичу. Спочатку переодягніться у свій верхній одяг, а потім посушіть волосся феном. З вами не сумуватимеш, у вас сім п'ятниць на тиждень сказав Олександр Петрович Олені. Ідіть за мною сказав Олені Олександр Петрович. Переодягатиметеся під моїм наглядом. Я вас саму тепер жодної хвилини не залишу. Хто знає, що вам на думку ще прийде, сказав Олені Олександр Петрович. Олена пішла слідом за Олександром Петровичем у подружню спальню Олександра Петровича та Віри Іванівни і стала переодягатися у свій верхній одяг. Олександр Петрович щоб не підглядати як Олена знімає лазневий халат тактовно вийшов і став під дверима спальні в очікуванні коли Олена повністю одягнена вийде з їх із дружиною спальні. Він сильно нервувався з абсолютно незрозумілої йому причини як злодій, який вкрав з кишені перехожого гаманець. Я боюся, що станеться щось погане подумав Олександр Петрович. Ну скоро ви
там запитав він Олену стоячи біля дверей спальні і не наважуючись зазирнути що робить Олена з побоювання побачити її голою. Зараз, зараз виходжу почув зі спальні Олександр Петрович веселий голос Олени. Ви це мені вже говорили п'ять хвилин тому. Ну скільки можна одягати одні шорти та блузку? Ви що їх вишиваєте чи що обурився Олександр Петрович повільністю Олени. Якщо ви протягом хвилини звідси не вийдете, то я зараз увійду і виведу вас за руку силою і мені буде зовсім не важливо, гола ви будете або одягнена сказав Олександр Петрович Олені. У цей момент у вхідні двері будинку подзвонили. Це повернулися моя дружина Віра Іванівна та дочка Віка з міста похолодів від жаху Олександр Петрович. Все я готова і зараз виходжу з кімнати почув Олександр Петрович голос Олени. Не виходь будь- ласка закричав Олені Олександр Петрович. Але чому ви самі сказали щоб я виходила якнайшвидше запитала його Олена. Там у вхідні двері будинку дзвонять мої дружина та дочка відповів Олені Олександр Петрович. Я вас зараз зачиню в спальні не на ключ, а просто двері до спальні прикрию, а ви Олена тихо там посидите сказав Олександр Петрович. Потім я впущу в будинок свою дружину і дочку і поведу їх на кухню, посаджу до столу спиною до коридору і буду там їх відволікати розмовами, а ви в цей час вийдете тихенько зі спальні, як мишка прошмигнете коридором до вхідних дверей, тихо відкриєте вхідні двері і вийдете на вулицю сказав Олександр Петрович Олені. Вам усе зрозуміло спитав Олену Олександр Петрович. Так, зрозуміло відповіла Олена Олександру Петровичу. Дивіться не підведіть мене сказав Олені Олександр Петрович. Олександр Петрович кинувся відчиняти вхідні двері будинку. Чому ти не чув, як ми тобі дзвонимо, стала докоряти Олександру Петровичу дружина Віра Іванівна. Ми вже п'ять хвилин стоїмо під дверима і дзвонимо, а ти не відчиняєш сказала дружина Олександру Петровичу. Я спав дуже міцно і не почув твого дзвінка збрехав дружині Олександр Петрович.
Знаєш якби я тебе погано знала, то я вирішила що ти ховаєш удома коханку пожартувала Віра Іванівна над Олександром Петровичем. Ну що ти люба говориш яка коханка? Ти єдине кохання на все життя посміхнувся Олександр Петрович дружині. Ви напевно втомилися з дороги проходьте на кухню сказав дружині та дочці Олександр Петрович. Віра Іванівна зняла взуття і зібралася йти в спальню, щоб переодягатися в домашній одяг. Ні, ні не треба заходити до нашої спальні став відмовляти дружину Олександр Петрович загородивши дружині дорогу. Чому щиро здивувалася дружина Віра Іванівна? У мене там для вас підготовлений сюрприз і я не хочу, щоб ви бачили його раніше часу збрехав дружині та дочці Олександр Петрович. Тому проходьте на кухню і сідайте до столу пити каву сказав Олександр Петрович. Тато ти якийсь дивний сказала дочка Віка. У якому сенсі спитав Віку Олександр Петрович. Ну якийсь збуджений і скуйовджений відповіла Віка Олександру Петровичу. Гаразд, ми з дочкою пройдемо на кухню пити каву, сказала Віра Іванівна. Твій батько Віка, напевно, хоче зберегти інтригу і представити нам свій сюрприз в урочистій обстановці. Віка разом із матір'ю пройшли до столу і Олександр Петрович посадив їх на стільці спиною до коридору. Він поставив чайник грітися на плиту, дістав великі щербаті чашки для кави для дружини та дочки, насипав у них по ложці розчинної кави і додав дві ложки цукру в кожну чашку. Роблячи це Олександр Петрович, кидав швидкі погляди за спини дружини і дочки в коридор. Олександр Петрович побачив як коридором крадеться Олена. Вона була повністю одягнена у верхній одяг у якому прийшла, а на голові у неї був лазневий рушник яким вона обмотала вологе волосся. Олена якраз кралася повз кухню до вхідних дверей, щоб відкрити замок і вийти на вулицю. І як за законом підлості паркет під нею рипнув у той момент коли Олена вже була майже біля вхідних дверей. На скрип паркету обернулася дочка Віка та дружина Віра Іванівна. Вони дивилися на Олену не вірячи своїм очам. Олена зблідла побачивши Віку. Олена що ти тут робиш отямилася дочка Олександра Петровича Віка. А на що це схоже зло посміхнулася Віці Олена. Ти мене в школі поза очі обзиваєш повією, хлопця мого вкрала, я через це отримала нервовий зрив та місяц пролежала у психлікарні, підсіла на наркотики і що ти мені накажеш робити? Проковтнути образу і пробачити тебе запитала Віку Олена. Я спокусила твого батька щоб помститися тобі Віка за те, що ти вкрала у мене хлопця Максима. Ну як Вікуся тобі моя помста усміхнулася Олена. Віка кинулася до Олени бажаючи зірвати з її голови лазневий рушник і вчепиться їй у волосся, але Олена виявилася швидшою і відчинивши вхідні двері будинку вискочила з рушником на голові на вулицю. Дружина Віра Іванівна з осудом в очах дивилася на свого чоловіка. У тебе щось було з цією дівчиною спитала вона свого чоловіка Олександра Петровича. Та ні що ти таке кажеш злякався Олександр Петрович. А чому ти тоді не відчиняв нам дверей? Чому ти ховав її від нас у нашій спальні? Я все поясню виправдовувався Олександр Петрович перед дружиною Вірою Іванівною. Я вранці спав один вдома і тут дзвінок у двері, я відчиняю двері там ця дівчина стоїть мокра під дощем і каже, що вона Олена подруга нашої дочки Віки і просить пустити її в будинок сказав Олександр Петрович дружині. І ти звичайно пустив її в будинок із сарказмом у голосі запитала дружина Віра Іванівна. Так зізнався Олександр Петрович. А чому в неї на голові наш лазневий рушник? Ця дівчина трохи дивна і дивно поводиться став пояснювати дружині Олександр Петрович. Олена попросилася у нашу ванну висушити феном волосся після дощу. Я дозволив їй. Я не думав що вона стане купатися в нашій ванній і візьме твій лазневий халат і оберне голову рушником банним сказав Олександр Петрович. Як ти дозволив цій дівчині вдягати мій лазневий халат жахнулася дружина. Я не знав, що вона піде в нашу спальню і знайде цей лазневий халат, там у твоїй шафі відповів Олександр Петрович дружині. Ти дозволяв їй ходити до спальні і ритися в моїй шафі обурилася дружина. Я не знав цього. Я сидів на кухні і пив каву. Я думав Олена сушить волосся феном у ванній, а не лазить у твоїй шафі у спальні відповів Олександр Петрович дружині. Я тобі не вірю заявила Віра Іванівна дивлячись у вічі чоловікові. Ти мені брешеш намагаючись вивернутися. Так, хіба я колись за 17 років тобі хоч раз збрехав здивувався Олександр Петрович. Я не знаю, я вже не впевнена в тобі, як була впевнена раніше. Думаю ми з тобою повинні місяць пожити порізно щоб усе обміркувати, як нам бути далі сказала Віра Іванівна своєму чоловікові Олександру Петровичу. Олександр Петрович пішов у спальню і став збирати валізу з речами. Він поспіхом поклав у велику валізу дві пари сорочок, дві пари штанів, куртку, четверо пар шкарпеток, кілька пар нижньої білизни, бритву, крем для гоління. Зачинив чемодан. Виходячи зі спальні Олександр Петрович озирнувся на дружину Віру Іванівну та дочку Віку шукаючи підтримки від дружини чи дочки та прохань залишитися, але побачив лише засмучені обличчя та сжаті губи, що говорили що дружина та дочка у своїй образі згуртувалися проти нього. Олександр Петрович пройшов коридором до вхідних дверей і, відкривши їх, зупинився на порозі будинку. Я поживу місяць у друга з роботи на дачі, сказав Олександр Петрович. Як безглуздо думав Олександр Петрович йдучи дорогою геть від свого будинку я розповідав дружині правду, а вона вважала що я їй нахабно брешу в очі і що в мене щось було з цією дивною дівчиною. А найцікавіше, що я навіть не намагався зрадити дружині з цією Оленою і вигнаний з будинку дружиною абсолютно незаслужено за уявну подружню зраду.
Кінець
Підтримати автора: