Слава ЗСУ!

"Важкий випадок " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 31.01.2023

"Важкий випадок"

Ця історія сталася в липні 2022 року.

Одного липневого дня до КНП «Миколаївського Обласного Клінічного Госпіталю Ветеранів Війни» Миколаївської Обласної Ради волонтери привезли пораненого у важких боях під Снігурівкою 25-ти річного військового ЗСУ. Його завезли на каталці в приймальне відділення і втомлений від безперервних, багаточасових операцій лікар-хірург подивившись досвідченим оком на важкість отриманих поранень, байдуже махнув рукою і наказав негайно везти пораненого молодого бійця в операційну для проведення термінової ампутації розтрощеної правої нижньої кінцівки. Але тут сталося несподіване. Поранений військовий до того нерухомо лежачий на каталці із заплющеними очима, раптово відкрив очі, швидко вихопив з кобури пістолет і направив його прямо в обличчя лікаря-хірурга. Тільки-но спробуй сволота ампутувати мені праву ногу грізно прошепотів він крізь зуби і я тебе прямо тут і застрелю. Заспокойтеся будь-ласка хворий заметушилися навколо нього перелякані медсестри. Але, ж у вас важке осколкове поранення, розірвані судини і кістка розтрошена в декількох місцях намагався вмовити військового на ампутацію правої нижньої кінцівки приголомшений лікар-хірург. Я що не зрозуміло висловився? Вам хірургам, аби тільки було менше проблем на вашу голову. Лікуйте мене нормально, так як треба, щоб повністю зберегти мені праву ногу грізно прошепотів військовий лікарю-хірургу. Ну, гаразд, але це займе багато часу і зусиль і я не гарантую вам 100% ефективності отриманого результату відповів йому затинаючись лікар-хірург. Військовий опустив руку з пістолетом униз на каталку і втомлено закрив очі. Одна із медсестр забрала в нього зброю та особисті речі на зберігання.

Пораненого військового відвезли до операційної де негайно прооперували його праву ногу і скріпили розтрошену кістку титановою пластиною у кількох місцях. Лікар-хірург прийняв особисту участь в проведенні цієї складної операції і потім весь час особисто доглядав за пацієнтом. Кожного дня він приходив до пацієнта у палату і цікавився станом здоров'я хворого. З часом вони подружилися. Через кілька тижнів військовий зміг самостійно ходити по приміщенню госпіталю з милицями. Коли настав час виписки з лікарні лікар-хірург прийшов до військового в палату щоб попрощатися. Що ви тепер будете робити із цікавістю спитав у військового лікар-хірург. Спершу поїду до себе у село провідаю своїх родичів, бо давно їх не бачив, а потім можливо знов поїду на фронт воювати з рашистами відповів йому військовий. Дякую Вам лікарю за збережену праву ногу сказав військовий. Нема за що, це взагалі-то моя робота відповів йому лікар-хірург. Щасти вам сказав йому лікар-хірург. Лікар-хірург простяг йому праву руку і військовий у відповідь міцно потиснув її.

Потиснувши на прощання один одному руки військовий на милицях із рюкзаком на плечах вийшов з палати і пішов по коридору госпіталю до виходу на вулицю. Лікар-хірург подивився йому вслід, а потім пішов готуватися до наступної, складної операції.

Кінець

Ваш коментар буде першим!