Слава ЗСУ!

"Заробіток на крові " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 12.07.2023

"Заробіток на крові"

  Одного літнього і спекотного ранку відома журналістка та телеведуча Олена Курбанова як завжди перед роботою пила каву в одному з кафе Києва і випадково краєм вуха почула гучну розмову двох молодих "чоловіків", які сиділи за сусіднім столиком праворуч від неї та пили холодне пиво з келихів.

Зацікавившись змістом їхньої розмови, вона повернула голову і почала уважно розглядати "чоловіків", що сиділи за сусіднім столиком, праворуч від неї, пили холодне пиво з келихів та гучно розмовляли між собою.

—Скільки Ігорю, усе це гівно продовжуватиметься в Україні запитав відпиваючи пиво з келиха 35-річний чоловік у зелених шортах та чорній футболці поло на ім'я Віктор у свого співрозмовника на ім'я Ігор.

—Я чесно кажучи не знаю Вікторе, відповів йому його співрозмовник Ігор— 41-річний чоловік у синіх джинсах та білій сорочці на випуск.

—Це все жахливо Ігорю, сказав Віктор відпиваючи пиво з келиха.

—Так, я з тобою повністю згоден відповів йому Ігор відпиваючи пиво з келиха.

—Я вже не пам'ятаю Ігорю, коли ми востаннє ховали на цвинтарі "цивільних" сказав йому Віктор, відпиваючи пиво з келиха.

—Так, ховаємо самих лише військових по п'ятдесят чоловік на день, відповів йому Ігор, відпиваючи пиво з келиха.

—Як цвинтар розрісся сказав Віктор відпиваючи пиво з келиха.

—Так, скоро не буде місця для доріжок між могилами, відповів йому Ігор, відпиваючи пиво з келиха.

—Мабуть, скоро доведеться адміністрації розширювати межі цвинтаря сказав Ігор, відпиваючи пиво з келиха.

—Так, напевно, доведеться відповів йому Віктор відпиваючи пиво з келиха.

—Я не можу вже бачити на похованнях цих нещасних солдатських вдів з червоними від сліз очима, що мов дикі собаки виють від горя над могилами своїх чоловіків, з їхніми рухливими мов дикі мавпочки у зоопарку маленькими і невихованими дітьми сказав з лютою ненавистю Віктор відпиваючи пиво з келиха.

—Чому це друже, запитав у нього здивувавшись Ігор відпиваючи пиво з келиха.

—Вони такі убогі й нещасні й хочуть, щоб їх усі навколо пожаліли... відповів йому з роздратуванням Віктор, відпиваючи пиво з келиха.

—Вони ховають своїх чоловіків у дешевих трунах за які платить держава, не замовляють пишних поховань та дорогих гранітних пам'ятників своїм померлим чоловікам сказав з роздратуванням Віктор, відпиваючи пиво з келиха.

—Бо солдатські вдови бідні і не мають грошей на пишні похорони для своїх померлих чоловіків, відповів йому спокійним голосом Ігор, відпиваючи пиво з келиха.

— А мені треба якось свою сім'ю годувати і кредит за нову машину чимось платити сказав різким тоном Віктор, відпиваючи пиво з келиха.

—Чому ми ховаємо одних бідних, запитав у Ігоря різким тоном Віктор, відпиваючи пиво з келиха.

—Бо багаті не йдуть воювати і помирати за Україну, відповів йому спокійним голосом Ігор відпиваючи пиво з келиха.

—Через засилля бідних клієнтів я не можу ніяк заплатити кредит банку за нову машину, поскаржився Віктор Ігорю відпиваючи пиво з келиха.

—Я тобі Вікторе, щиро співчуваю відповів йому спокійним голосом Ігор поплескавши друга по правій руці.

—Мені б хотілося Ігорю, мати хоча б пару багатих клієнтів, щоб я міг нарешті заплатити банку той клятий кредит за машину який зашморгом висить на моїй шиї, а не ховати одну міську бідноту сказав Віктор, відпиваючи пиво з келиха.

—Багаті люди стежать за своїм здоров'ям і тому живуть довго, а якщо раптом і вмирають, то їх ховають на Байковому цвинтарі, а наш цвинтар призначений переважно для поховання міської бідноти, відповів йому Ігор, відпиваючи пиво з келиха.

—Якщо ми ховатимемо лише бідних, то так я ніколи не розрахуюся з банком по кредиту за нову машину сказав Віктор.

—Що поробиш? Зараз така складна ситуація в Україні і ця війна може затягнутися на довгі роки відповів йому Ігор.

—Що за бісове, злиденне і несправедливе життя сказав йому з роздратуванням Віктор залпом допиваючи пиво і ставлячи порожній келих на столик.

—Життя, воно таке яке є відповів йому по філософськи Ігор відпиваючи пиво з келиха.

Журналістка і телеведуча Олена Курбанова обурившись змістом їхньої розмови хотіла негайно встати з-за свого столику і підійшовши до них запитати у "чоловіків" прямо у лоба : "чому вони так відверто і люто ненавидять бідних солдатських вдів з маленькими дітьми чиї чоловіки зараз помирають за Україну і завдяки яким ці молоді"чоловіки" мають можливість сидіти з ранку в кафе і неквапливо пити з келихів холодне пиво скаржачись на нещасне життя та низькі заробітки, а не лежати в окопі під Бахмутом під російськими снарядами, що свисчать у них над головою". Журналістку та телеведучу Олену Курбанову так і підмивало запитати у них прямо у лоба: "чому вони сильні, здорові та молоді "чоловіки" призовного віку ховаються в тилу, а не їдуть на фронт воювати з ворогом за майбутнє України?" Обурена і червона від гніву вона встала з-за столика допивши свою каву і поклавши на столик чайові для офіціанта вже прямувала до чоловіків, що сиділи за сусіднім столиком справа від неї, але в останній момент передумала і пройшла повз них до виходу з кафе зміривши їх обох наостанок своїм холодним і зневажливим поглядом.

—Яка буде користь "метати бісер перед свинями" і закликати до їх совісті і честі?

—Ці пустоголові і нікчемні "чоловіки" нічого і не зрозуміють з того, що я їм в серцях скажу подумала вона виходячи з кафе.

Журналістка та телеведуча Олена Курбанова сіла у свою машину, завела двигун та поїхала до себе на роботу вести ранковий ефір в студії "Прямого" з черговим запрошеним гостем.

Кінець

Ваш коментар буде першим!