Слава ЗСУ!

"Злочин і милосердя " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 05.06.2022

"Злочин і милосердя"

       Ця кримінальна історія сталася в Ірані у 2004 році. З метою збереження конфіденційності імена героїв оповідання змінені автором. 22-річна студентка Аділя Баргуті навчалася на інженерному факультеті в одному з університетів Тегерана та підробляла у лабораторії. Вона була дуже гарною і до її будинку постійно приходили молоді люди – причому як студенти, так і викладачі університету – і просили її руки. Коли одного разу в неї вдома пролунав телефонний дзвінок від Фаріди матері Маджіда Акіфа з пропозицією про весілля, Аділя навіть не знала, про кого йдеться. Мій син Маджід Акіф дуже вас Аділя любить і пропонує вам вийти за нього заміж сказала Аділі Фаріда. Вибачте мене, але я не знаю ніякого Маджіда Акіфа і не маю наміру поки виходити заміж за кого б там не було, я хочу вчитися далі і працювати і в моїх найближчих планах немає створення сім'ї та народження дітей відповіла Фаріді Аділя. Подумайте Аділя над пропозицією мого сина про весілля відповіла їй Фаріда і кинула телефонну слухавку. Через два дні після отримання відмови Маджід, який, як з'ясувалося, навчався в тому ж університеті, спіймав Аділу в коридорі під час перерви між лекціями та влаштував їй бурхливу сцену із з'ясуванням стосунків. Аділя виходь за мене заміж вимагав він кричачи так голосно що всі люди, що йшли коридором, оберталися на них. Виходь за мене заміж Аділя, хочеш я стану перед тобою на коліна і буду при всіх просити твоєї руки кричав їй Маджід. Маджід опустився на одне коліно перед нею і вийняв з кишені куртки маленьку оксамитову коробочку. О, ні простогнала Аділя. Аділя, я роблю тобі пропозицію вийти за мене заміж і на знак серйозності своїх намірів дарую тобі обручку яку носила ще моя бабуся сказав їй Маджід. Встаньте будь-ласка з колін і не влаштовуйте тут цирк відповіла йому Аділя. Навколо них уже почав збиратися натовп зацікавлених студентів та викладачів університету бажаючих подивитися на безкоштовну "виставу". Аділя я буду тобі вірним другом і люблячим чоловіком і в нас буде багато красивих дітей кричав їй Маджід. Але я не кохаю вас, а навіть якби й кохала, то я поки що не готова до заміжжя та створення сім'ї, я хочу спершу закінчити свою освіту і зробити кар'єру відповіла йому Аділя. Я дозволяю тобі закінчити освіту і займатися кар'єрою тільки виходь за мене заміж кричав їй Маджід. Скажи мені, будь-ласка "так" кричав їй Маджид. "Ні" відповіла йому Аділя. "Ні" перепитав Маджид. Я не кохаю вас Маджід і не хочу виходити за вас заміж відповіла йому Аділя. А що я для тебе не досить гарний, розумний, багатий ревниво запитав у неї Маджід. Не в цьому справа я поки що не готова виходити заміж ні за кого відповіла йому Аділя. Я хочу поки що навчатися за фахом і зробити кар'єру і створення сім'ї для мене зараз не в найближчих планах відповіла йому Аділя. Юначе, дівчина не хоче виходити за вас заміж дайте їй спокій і не принижуйте себе подібними проханнями сказав з натовпу якийсь чоловічий голос Маджіду. Маджід піднявся з колін і сховав коробочку з обручкою в кишеню куртки. В очах у нього стояли сльози. Ти будеш моєю чи нічиєю відповів їй Маджід. Маджід різко розвернувся і пройшов через натовп людей, які тут же розступалися перед ним, бачачи його рішучий і злий вираз обличчя. Аділя глибоко зітхнувши пішла на лекцію до аудиторії. Через день після цього випадку в університеті додому Аділі зателефонувала Фаріда мати Маджіда Акіфа і сказала їй що "її син Маджід справжній чоловік, тому він доб'ється її навіть проти її волі". Потім наступного дня додому Аділі зателефонував сам Маджід і сказав що "вб'є її, якщо вона не погодиться вийти за нього заміж". "Я поставлю хрест на твоєму житті і зроблю все для того, щоб ніхто і ніколи не захотів на тобі одружитися" сказав Аділі Маджід. Аділя кинула слухавку телефону. Подумавши трохи Аділя звернулася до поліції, проте, оскільки на той момент фізичної шкоди їй завдано не було, влада відмовилася щось робити. Протягом кількох днів після звернення дівчини до поліції Маджід та його матер Фаріда тероризували Аділу змушуючи дати свою згоду на шлюб з Маджідом. Щоб не здригатися щоразу від телефонного дзвінка Аділя відключила телефонний шнур від розетки. Двома днями пізніше дорогою з роботи вона помітила, що хтось йде за нею слідом. Вона сповільнила крок, щоб дати чоловікові обігнати себе і зрозуміла, що це Маджід. Він був п'яний і при ходьбі хитався з боку в бік як очерет на вітру. У руці Маджід ніс чорний поліетиленовий пакет і очі в нього горіли злісним вогнем, а його рот кривила божевільна посмішка. Аділя прискорила крок і перейшла на біг. Маджід теж прискорив свій крок наздоганяючи її. Аділя забігла на автобусну зупинку щоб бути в оточенні людей сподіваючись що Маджід не ризикне вбити її у присутності інших людей. Маджід теж зайшов за нею на автобусну зупинку. Ти при всіх в університеті мені відмовила красуня Аділя, а я тобі тоді в університеті сказав, що ти будеш або моя або нічия підходячи до неї сказав їй Маджід. Ви п'яні і не розумієте, що ви говорите відповіла йому Аділя. Аділя стала відходити від нього ховаючись за спини інших людей, але Маджід невблаганно наближався до неї, проштовхуючись через натовп людей на автобусній зупинці. Аділя від долі не втечеш сказав їй він. Маджід підняв голову вгору і дико розреготався." Подивися Аділя що ти зі мною зробила через тебе я втратив сон і апетит, я не ходжу на заняття в університет і веду себе як останній дурень бігаю за тобою, дзвоню тобі по телефону в будь-який час дня та ночі і вимолюю твоє кохання яке ти не хочеш мені подарувати" сказав їй Маджід. "Я обіцяв тобі, що поставлю хрест на твоєму подальшому житті і я це зроблю" сказав їй він. "Я зроблю тебе такою страшною відьмою, що ніхто ніколи не захоче одружитися з тобою" сказав їй Маджід. З цими словами Маджід різко наблизившись до Аділи вийняв із чорного поліетиленового пакета скляну пляшку з темного скла і швидко відгвинтивши кришку плеснув вміст пляшки їй в обличчя. Спочатку Аділя подумала, що рідина, якою Маджід плеснув їй в обличчя, це звичайна гаряча вода. Але коли вона відчула печіння на шкірі обличчя, то зрозуміла, що це кислота. Обличчя її ніби обпалили вогнем, шкіра на обличчі пішла червоними пухирями і почала злазити. Від болю Аділя знепритомніла. Маджіда схопили пасажири на автобусній зупинці і побивши передали до рук поліції, що приїхала разом з машиною швидкої допомоги яку викликав один із пасажирів свідків злочину. Коли Аділу привезли до лікарні, зір на ліве око вже був безповоротно втрачений. Аділя боялася доторкнутися до свого обличчя, але розуміла, що вона немає ні носа, ні губ. Мати Аділи заборонила їй оглядати себе в дзеркало. Але вже через тиждень вона й не змогла б зробити це: праве око теж осліпло. Завдяки підтримці тодішнього президента Ірану Мохаммада Хатамі Аділя змогла поїхати до Барселони на операцію з відновлення зору у правому оці. Але вже 2005-го, коли на президентських виборах переміг Махмуд Ахмадінежад, фінансування її лікування припинилося, і вона залишилася в Іспанії сама і без грошей. Єдиним виходом для Аділи став притулок для безпритульних. Там Аділя підхопила очну інфекцію, яка вразила її єдине око.Через гостру інфекцію Аділі довелося видалити друге око. Втрата єдиного ока, а разом з ним і надії на відновлення зору, змінило її ставлення до людини, яка стала причиною її страждань. Поки боротьба за зір тривала, Аділя рідко думала про помсту. Тепер же їй захотілося будь-що довести справу до обвинувального вироку. За допомогою свого колишнього роботодавця в 2007 році Аділя повернулася до Ірану і домоглася порушення справи з вимогою вироку "око за око", що дає юридичне право заподіяти кривднику таку саму шкоду, яку було завдано потерпілому. Відповідно до законів шаріату, іранський суд засудив злочинця Маджіда Акіфа до осліплення шляхом закапування йому в кожне око по 5 крапель сірчаної кислоти, тюремного ув'язнення та виплати компенсації, однак виносити першу частину вироку іранська влада не поспішала. "Повісити його буде простіше ніж осліпити" сказав тоді Аділі іранський суддя Абдаллах Мораді при винесенні судового вироку. У результаті після майже трьох років очікування осліплення Маджіда було призначено на 14 травня 2011 року. Цього дня Аділя прийшла до будівлі в'язниці, де сидів її кривдник. Однак і цього разу виконання вироку було відкладено: тюремне керівництво пояснило це тим, що їм не вдалося знайти лікаря для того, щоб осліпити засудженого. Маджіф Акіф досі сидить у в'язниці і чекає на виконання судового вироку. Проти засліплення Маджіда Акіфа виступають іранські правозахисники, зокрема заступник директора регіонального відділення організації "Міжнародна амністія" Хасіба Хадж Сахрау назвав "осліплення людини жорстоким та нелюдським поводженням із злочинцем". Мати Маджіфа Акіфа Фаріда стала щодня дзвонити по телефону Аділі і благати її бути милосердною, пощадити і пробачити її сина Маджіфа. А Аділя отримавши фінансування від однієї з американських благодійних організацій повернулася до Барселони на лікування з пластичної хірургії. Вона вже перенесла з десяток пластичних операцій по відновленню м'яких тканин обличчя. "Якщо я пробачу його, то не отримаю замість нічого, - відповіла вона матері Маджіда Акіфа Фаріді. - А якщо його позбавлять зору, то, принаймні, таким як він стане зрозуміло, що за злочином завжди слідує покарання".

                         Кінець

Ваш коментар буде першим!