Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Айвенго

Ісак, гірко застогнавши, погодився з цим.

Він вирушив у дорогу в супроводі двох довгов'язих лісників, які взялися провести його через ліс.

Чорний Лицар, який увесь час дуже зацікавлено слідкував за всіма подіями, у свою чергу почав прощатися з розбійниками. Він не міг не висловити свого подиву з приводу того ладу, який він бачив у середовищі людей, які стоять поза законом.

— Так, сер лицар, — відповів йомен, — буває, що й погане дерево дає гарні плоди, а погані часи породжують не лише зло. Серед людей, які опинилися поза законом, поза сумнівом, є й такі, які шкодують, що обставини змусили їх взятися до такого ремесла.

— І цілком імовірно, — запитав лицар, — що я тепер розмовляю з одним із них?

— Сер лицар, — відповів розбійник, — у кожного з нас свій секрет. Надаю вам право судити про мене як вам заманеться. Я не прошу вас відкрити мені свою таємницю, не ображайтеся, коли і я вам своєї не відкрию.

— Пробач мене, відважний йомене, — сказав лицар, — твій докір справедливий. Але може статися, що ми ще зустрінемося й тоді не критимемося один від одного. А тепер, сподіваюся, ми розійдемося друзями?

— Ось вам моя рука на знак дружби, — відповів Локслі, — і я насмілюся сказати, що це рука чесного англійця, хоча зараз я й розбійник.

— А ось тобі моя рука, — мовив лицар, — і знай, що я вважаю за честь потиснути твою руку. Тому що хто чинить добро, маючи необмежену можливість чинити зло, той гідний похвали не лише за вчинене добро, але й за все те зло, якого він не вчинив. До побачення, хоробрий розбійнику!

Так розійшлися ці славні бойові товариші. Лицар Пут і Кайданів Лазурових сів на свого кремезного бойового коня й поїхав через ліс.



Розділ XXXIV

Король Йоанн

Ось що тобі повідаю, мій друже:

Він — наче змій у мене на шляху,

І де нога моя би не ступила –

Він там. Тепер мене ти розумієш?

В. Шекспір, «Король Йоанн»


ринц Джон давав у Йоркському замку великий бенкет і запросив на нього тих шляхтичів і церковників, із чиєю допомогою сподівався заволодіти престолом свого брата. Вальдемар Фіцурс, його хитрий і спритний помічник, таємно керував зібранням, намагаючись підняти присутніх на відкритий виступ. Проте справа затримувалася через відсутність декількох головних змовників. Задля успішного виконання такого задуму не можна було обійтися без суворої наполегливості й запеклої хоробрості барона Фрон де Бефа, без відваги й запалу Моріса де Брасі, а також бойового досвіду Бріана де Буа-Гільбера.

Принц Джон і його фаворит-порадник нишком проклинали їхню безрозсудну поведінку, але не зважувалися діяти без них. Єврей Ісак також кудись зник, а з ним зникла й надія на чималу суму грошей, яку принц хотів позичити в місцевих євреїв за його посередництва. У таку критичну хвилину брак коштів міг стати фатальним.

Уранці наступного дня після падіння замку Торкілстон у Йорку почали поширюватися чутки, нібито де Брасі, Буа-Гільбера та їхнього союзника Фрон де Бефа чи то було взято в полон, чи то вбито. Фіцурс сам повідомив принцові ці чутки, додавши, що вважає їх дуже правдоподібними, позаяк загін лицарів, з яким вони збиралися напасти на Седрика та його супутників, був зовсім невеличким.

Іншим разом принц визнав би таке насилля дуже потішним, але цього разу такий учинок затримував виконання його власних задумів, а тому він почав проклинати його учасників. Він гаряче торочив про дотримання законів, про порушення порядку й недоторканності приватної власності, ніби його вустами промовляв сам король Альфред.

— Свавільні грабіжники! — репетував принц. — Якщо я коли-небудь стану англійським королем, я вішатиму таких неслухів на підйомних мостах їхніх власних замків!

— Але для того, щоб стати англійським королем, — холоднокровно мовив присяжний радник принца, — необхідно, щоб ваша світлість не лише терпляче зносила свавілля цих грабіжників, але й стала їхнім удаваним захисником, незважаючи на те, що вони раз у раз порушують закони, які ви маєте намір охороняти з таким похвальним сумлінням. Що там казати, велика була б для нас вигода, якби неотесані сакси здійснили наміри вашої світлості й перетворили підйомні мости феодальних замків на шибениці! А цей Седрик — саме така людина, якій це може спасти на думку. Вашій світлості добре відомо, що для нас було б небезпечно розпочинати виступ, не маючи у своїх рядах барона Фрон де Бефа, де Брасі й тамплієра, а з іншого боку, ми зайшли задалеко, щоб відступати.

Попередня
-= 127 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 319.


Останній коментар

правда про Киев 18:58:06

Скажем, наконец, всю правду о Киеве, без купюр. Киеву остаётся гордиться разве что древними кньзьями да уцелевшими памятниками. А по степени издевательства над городом и его жителями мало кто может потягаться с нынешним мэром и ОПГ «Киевсовет». К большому сожалению, за последние десятилетия эта некогда прекрасная столица превратилась в город с двойным дном, двойной моралью и двойной жизнью. При всей внешней красоте архитектуры, которую ставит себе в заслугу каждый очередной мэр, та же самая каждая очередная мэрия, как правило, становится рассадником зла. Тут и нанесение прямого ущерба городу в виде уничтожения и уродования тех самых архитектурных достопримечательностей, в угоду «забудовныкам», большинство из которых вполне заслуживают звания ЗЛОбудовныков. За взятки получат разрешение строить что угодно и где угодно, с нарушением всех норм, правил и законов, и глубоко наплевав на мнение горожан. Когда-то Киев считался самой зелёной столицей Европы, сейчас деревья стремительно вырубают,


Додік228 13.11.2019

Інтереееесно .Не прекрасно ну і не говно!!


Анастейша 21.10.2019

А чего Саша?


Додати коментар