Слава ЗСУ!

- А Горменд де? - запитав Горольд побачивши нового гостя.

- Він повернеться пішки. Відішли своїх жінок, мілорд, і мейстера теж. - Ейєрон не любив мейстерів. Їх ворони - творіння Штормового Бога, а їх лікарськам мистецтвам він перестав довіряти після випадку з Уррі. Ні один справжній чоловік не вибере кріпацьке життя і не одягне на себе ланцюг служителя.

- Гізелла, Гвін, залиште нас, - наказав Гудбразер. - Ти теж, Грен. Мейстер Маренмур залишиться тут.

- Нехай він теж піде, - наполягав Ейєрон.

- Це мій будинок, Мокроголовий, і не тобі в ньому розпоряджатися. Мейстер залишиться.

Він живе дуже далеко від моря, подумав Ейєрон.

- Тоді піду я, - сказав він і пішов геть. Очерет на підлозі шурхотів під потрісканими підошвами його босих чорних ніг. Як видно, він даремно пройшов весь цей шлях.

Він вже майже добрався до дверей, коли мейстер відкашлявся і сказав:

- На Морському Троні сидить Еурон Вороняче Око. Мокроголовий, охоплений раптовим холодом, обернувся.

Вороняче Око зараз повинен бути за півсвіту звідси. Бейлон відіслав його геть два роки тому і поклявся, що не буде жити, якщо повернеться.

- Говори, - хрипко промовив жрець.

- Він прибув у Лордпорт на інший день після смерті короля і зажадав собі замок і корону як старший з братів Бейлона, - заговорив Горольд. - Тепер він розсилає воронів, скликаючи капітанів і лордів з усіх островів на Пайк. Вони повинні схилити перед ним коліна і присягнути йому як своєму королю.

- Ні, - не замислюючись над своїми словами, заперечив Ейєрон. - Тільки благочестива людина може сидіти на Морському Троні. Вороняче Око не поклоняється нічому, крім своєї гордині.

- Ти був нещодавно на Пайку і бачився з королем, - зауважив Гудбразер. - Говорив він тобі що-небудь про порядок престолонаслідування?

Так, говорив. Вони вели цю розмову в Морській вежі. Вітер вив за вікнами, хвилі плескалися внизу. Бейлон в розпачі понурив голову, почувши від Ейєрона розповідь про свого останнього живого сина. «Вовки зробили його слабким, як я й боявся, - сказав король. - Молю бога, щоб його вбили і він не стояв більше на шляху у Аші». На цей рахунок Бейлон був сліпий: він бачив себе у своїй буйній, впертій дочці і вірив, що вона стане його спадкоємицею. Він помилявся, і Ейєрон намагався переконати його. «Жодна жінка, навіть така, як Наша, не буде правити Залізними Людьми», - заявив він, але Бейлон був глухий до того, чого не бажав чути.

Не встиг Ейєрон відповісти Гудбразеру, мейстер знову заговорив:

- Морський Трон по праву належить Теону - або Аші, якщо принц помер. Такий закон.

- Закон зелених земель, - презирливо кинув Ейєрон. - Що він для нас? Ми Залізні Люди, сини моря, обранці Потонулого Бога. Жодна жінка і жоден нечестивець не можуть бути нашими правителями.

- Ну а Віктаріон? - запитав Горольд. - Він командує Залізним Флотом. Чи буде він претендувати на трон, Мокроголовий?

- Еурон старший... - почав було мейстер, але Ейєрон втихомирив його одним поглядом. В рибальських селах і в панських замках від погляду Мокроголового дівчата падали в непритомність, а діти з вереському кидалися до матерів - що вже говорити про раба з ланцюгом на шиї.

- Еурон старший, зате Віктаріон набожніший, - сказав жрець.

- Значить, між ними буде війна? - запитав мейстер.

- Залізні Люди не повинні проливати кров Залізних Людей.

- Гідне переконання, Мокроголовий, - втрутився Гудбразер, - але твій брат не поділяє його. Він втопив Сейвина Ботльова за слова про те, що трон по праву належить Теону.

- Якщо його втопили, крові не пролилося, - зауважив Ейєрон. Лорд і мейстер перезирнулися.

- Мені потрібно відправити на Пайк відповідь, і скоро, - сказав Гудбразер. - Дай мені пораду, Мокроголовий: визнавати нового короля чи ні?

Я бачив шторм , і його ім'я - Еурон Вороняче Око , подумав Ейєрон, запустивши пальці в бороду.

- Не відповідай поки нічого. Мені треба помолитися.

- Скільки б ви не молилися, закон від цього не зміниться, - наполягав мейстер. - Законний спадкоємець - Теон, а слідом за ним йде Аша.

- Мовчати! - заревів Ейєрон. - Занадто довго на островах слухали бекання ланцюгових мейстерів про зелені землі і тамтешні закони. Пора нам знову прислухатися до моря. Пора прислухатися до голосу бога. - Його власний голос у димному залі гримів так владно, що ні Горольд, ні його мейстер не наважилися заперечити. Потонувший Бог зі мною , подумав Ейєрон. Він вказує шлях.

Гудбразер запропонував йому заночувати в замку, але той відмовився. Він рідко спав у замках, тим більше так далеко від моря.