знайди книгу для душі...
- У вас зухвалий язик, сір. Ви змушуєте мене забуватися крім волі.
- Це добре. - Він припав губами до її руки. - Кохана моя королева.
- Ви злий. Лицарі так не надходять. - Його рука гладила її груди крізь шовкову тканину сукні. - Досить.
- Ні. Я хочу вас.
- Я вже була вашою.
- Лише один раз. - Він грубо стис їй груди, і їй пригадався Роберт.
- Одна славна ніч для одного славного лицаря. Ви вчинили мені послугу, я вас винагородила. - Пальці Серсеї перемістилися до завязків його бриджів, де відчувалася тверда плоть. - Той кінь, на якому ви скакали вчора у дворі, у вас новий?
- Чорний жеребець? Так. Подарунок від брата Осфрида. Я назвав його Полуночником.
- Прекрасний бойовий кінь, але для розваг краще підходить жвава молода кобилка. - Її пальці легенько стиснулися. - Скажіть правду - ви знаходите маленьку королеву красивою?
Сір Осні насторожено відсторонився.
- Мабуть, так - для дівчини. Мені більше подобаються зрілі жінки.
- Можна мати і ту, і іншу, - прошепотіла вона. - Зірвіть для мене цю троянду, і я в боргу не залишуся.
- Трояндочку... мова ж про Маргері? - Серсея відчула, що запалу у нього поменшало. - Але вона дружина короля. Один королівський лицар вже позбувся голови за те, що спав з дружиною короля, вірно?
- Це було давно. - Той лицар спав з коханкою, а не з дружиною, і голова як раз лишилася при ньому. Все інше Ейєгон звелів відрубати йому на очах у жінки. Не треба, утім, щоб Осні замислювався над цією старою історією. - І Томен - не Ейєгон Недостойний. Він робить те, що наказує йому мати, я ж хочу, щоб голови позбулася Маргері, а не ви.
Лицар пороздумав.
- А заодно і невинності?
- І її теж, якщо допустити, що вона невинна. - Серсея знову провела пальцями по шрамами у нього на обличчі. - Чи ви побоюєтеся, що Маргері не піддасться вашим... чарам?
- Я їй подобаюся, - образився лицар. - Її кузини вічно жартують над моїм носом, але в останній раз Маргері веліла Меггі замовкнути і сказала, що обличчя в мене красиве.
- Ось бачите.
- Бачу, - з сумнівом підтвердив Осні, - але що буде зі мною після того, як...
- Як ви зробите те, що задумали? - з колючою посмішкою підказала Серсея. - Зв'язок з королевою - це державна зрада. Томену, хочеш не хочеш, доведеться послати вас на Стіну.
- На Стіну? - сторопів лицар.
Вона насилу втрималася від сміху. Ні, це зайве. Чоловіки не люблять, коли над ними сміються.
- Чорний плащ дуже піде до ваших очей. І волосся теж.
- Зі Стіни люди не повертаються.
- Ви повернетеся, але спочатку вб'єте там одного хлопчика.
- Якого хлопчиська?
- Байстрюка, який змовився зі Станнісом. Він зовсім молодий і зелений, а з вами буде сотня людей.
Вона відчувала, що Осні боїться, але гордість не дозволяла йому зізнатися в цьому. Чоловіки всі однакові.
- Я вбив вже стільки хлопчаків, що і рахунок втратив, - заявив він. - Коли він помре, я отримаю помилування від короля?
- Помилування і лордство в додачу. - Якщо побратими Сноу перш тебе не повісять. - У королеви повинен бути принц-консорт, який не знає страху.
- Лорд Кеттлблек? - Повільна посмішка поповзла по обличчю Осні, і шрами налилися червоним. - Гарно звучить. Такий сякий лорд...
- ...гідний розділити ложе з королевою.
- Дуже вже там холодно, на Стіні, - спохмурнів він.
- Зате у мене тепло. - Серсея обвила його шию руками. - Переспи з дівчиною, убий хлопця, і я буду твоєю. Сподіваюся, у тебе вистачить мужності?
Осні, зачекавши не більше миті, кивнув.
- Я ваш.
- Так, сір, ви мій. - Вона поцілувала його, давши відчути свого язика, і відсахнулася. - На сьогодні досить. Інше почекає. Будеш мріяти про мене вночі?
- Так, - хрипко відповів він.
- А коли ляжеш у постіль з нашою дівою Маргері - будеш?
- Буду, - пообіцяв Осні.
- От і добре.
Він пішов, і вона покликала Джаселину. Поки та розчісувала їй волосся, Серсея скинула туфлі і потяглася, як кішка. Я народжена для всього цього , думалося їй. Витонченість задуму, ось що найголовніше. Навіть Мейс Тірел не посміє заступитися за свою донечку, якщо її застануть з таким, як Кеттлблек, і ні Станіс Баратеон, ні Джон Сноу не здивуються тому, що Осні після цього відправили на Стіну. Серсея подбає про те, щоб зраду розкрив сір Осмунд, щоб відданість двох інших братів Кеттлблек не ставили під сумнів. Якщо б батько бачив її зараз, він не поспішав би так видавати її заміж знову. Шкода, що йому це недоступно. Всі померли - він, Роберт, Джон Аррен, Нед Старк, Ренлі Баратеон. Один Тіріон залишився, але і він не протягне довго.