Слава ЗСУ!

- А на наступний ранок ви випадково не бачили - була на простирадлах кров?

- Простирадла нам не показували, ваша величність.

Шкода, подумала Серсея. Втім, відсутність крові сама по собі мало що значить. З селянських дівок в шлюбну ніч, наскільки вона чула, так і б'є, але до благородних дівиць на зразок Маргері Тірел це правило навряд чи доречно. Дочка лорда, згідно прислів'ю, розлучається з дівуванням в сідлі, а не на шлюбному ложі, Маргері ж їздить верхи з тих пір, як навчилася ходити.

- Судячи з ваших розповідей, у маленької королеви багато залицяльників серед наших домашніх лицарів. Брати Редвин, сір Таллад... хто там ще?

- Сір Ламберт, - знизала плечима леді Меррівезер, - дурило з пов'язкою на здоровому оці. Байард Норкросс. Кертензи Грінхілом. Брати Вудрайт, іноді Портифер, іноді Люкантин. Великий мейстер Піцель теж частенько заходить.

- Піцель? - Невже цей старий черв'як забуває лева заради троянди? Не довелося б йому пошкодувати про це. - Продовжуйте, прошу вас.

- Ще літнієць в плащі з пір'я - як це я забула про таку дивовижну істоту? Її кузини теж оточені кавалерами. Елінор, хоча й заручена з молодим Амброзією, любить пофліртувати, а Мегга змінює своїх залицяльників кожного тижня. Навіть з малим кухарем примудрилася поцілуватися. Подейкують про її шлюб з братом леді Бульвер, але якщо б їй надали вибирати самій, вона швидше за все зупинилася б на Марці Маллендорі.

- Лицар метелик, що втратив руку на Чорноводній? - засміялася Серсея. - Що їй пуття в каліці?

- Мегга знаходить, що він дуже милий. Просила Маргері знайти для нього мавпочку.

- Мавпочку... - Що на це можна сказати? Горобці! Мавпи! Ніби вся країна позбулася розуму. - А що наш бравий сір Лорас - часто він відвідує свою сестру?

- Частіше, ніж всі інші. - Таєна злегка насупилася. - Щоранку і щовечора, якщо служба дозволяє. Брат так відданий Маргері, що ділить з нею все... - мирійка замовкла, немов уражена ножем, і тут же заусміхалася. - Що за гидка думка прийшла мені в голову, ваша величність.

- Тримайте її при собі. Цей пагорб просто кишить горобцями, а їх грішні думки, як відомо, призводять в жах.

- Як і вода з милом, якщо вірити чуткам.

- Може, ревні молитви відбивають у них нюх. Треба б запитати у його святості.

Носилки похитувалися, ворушачи червоними шовковими завісками.

- Ортон каже, що у верховного септона немає імені, - сказала леді Таєна. - Невже правда? У Мирі імена є у всіх.

- Раніше було, - махнула рукою королева. - Всіх септонів, навіть благородного походження, кличуть тільки по імені, коли вони приносять обітницю. Але коли один з них стає верховним, він відмовляється навіть від нього. Будучи представником богів на землі, він не потребує більше в людскому імені.

- Як же ви відрізняєте одного верховного септона від іншого?

- З працею. У побуті йдеться «товстун», «той, що був перед товстуном», «старий, який помер увісні». Іменами теж користуються, але святіших осіб це призводить до гніву. Вони не люблять, коли їм нагадують, що на світ вони народилися як прості смертні.

- Мій лорд чоловік запевняє, що цей новий народився з брудною облямівкою під нігтями.

- Мене це не здивувало. Зазвичай Праведні обирають одного із своїх, але винятки теж бувають. - Про це Серсеї з притаманною йому занудливістю повідав великий мейстер Піцель. - При королі Бейєлорі Благословенному верховним септоном обрали простого каменяра. Бейєлор, побачивши, як майстерно він обробляє каміння, оголосив його втіленням самого Коваля. Байдуже, що бог у плоті був неграмотним і не міг запам'ятати навіть самої простої молитви. - За чутками, новоявленого Коваля отруїв королівський правиця, щоб позбавити країну від конфузу. - Після його смерті, знову таки за наполяганням Бейєлора, вибрали восьмирічного хлопчика, нібито чудотворця - але навіть його цілющі рученята не врятували короля, заморившого себе голодом під час посту.

- Моєму синочку скоро сім, - хіхікнула леді Таєна. - Чому не верховний септон?

- Він так любить молитися?

- Ігри з мечем йому подобаються більше.

- Як і личить хлопцеві. Ну а всіх сімох богів він може назвати?

- Думаю, так.

- Я візьму це до уваги. - Знайшлося б чимало хлопчаків, більш гідних кришталевої корони, ніж цей нещасний, на якого Праведні вирішили її покласти. Ось що виходить, якщо дати волю дурням і боягузам. Наступного разу Серсея сама вибере їм ватажка - і якщо новий верховний септон буде дратувати її, як і раніше, чекати доведеться недовго. Серсея Ланістер в таких справах не поступиться жодному Правиці.