Слава ЗСУ!

- Треба бути божевільними, щоб напасти на такий сильний загін, як наш.

- Чи голодними. - Не знаючи чисельності цих розбійників, Джеймі мав намір прийняти всі можливі заходи безпеки. - Траншеї і кілки, - повторив він, спрямувавши Славного до воріт. Його супроводжували сір Дермот з королівськими левом і оленем і сер Хьюго Відні з білим штандартом Королівської Гвардії. Рудому Роннету Джеймі доручив доставити Вилиса Мандерлі в Дівочий Ставок, щоб прибрати його з очей геть.

Піа їхала з зброєносцями, на мерині, якого знайшов для неї Пек.

- Точно іграшковий, - почув Джеймі її слова. Само собою - вона виросла в Харренхоллі, і всі інші замки повинні здаватися їй маленькими, крім хіба Скелі.

Джосмин Пекльдон дотримувався тієї ж думки.

- Ти по Харренхоллу не суди, - говорив він дівчині. - Чорний Харрен надто вже розмахнувся. - Піа слухала його, як п'ятирічна дівчинка на уроці у своїй септі. Така вона і є - п'ятирічна дівчинка в тілі дорослої жінки, замучена, залякана. Пек, однак, небайдужий до неї - хлопець, мабуть, жінок поки що не знав, а Піа все ще непогана собою, коли тримає рот закритим. Якщо він з нею переспить, шкоди нікому не буде - з її, звичайно, згоди.

Один з людей Гори спробував взяти її силою ще в Харренхоллі і був щиро здивований, коли Джеймі наказав Ілину Пейну відрубати йому голову. «Та я її й раніше мав сто разів, - твердив він, коли його ставили на коліна. - Сто разів, мілорд, і всі інші теж». Сір Ілин підніс його голову Піа, і вона посміхнулася крізь пеньки вибитих зубів.

Даррі під час війни кілька разів переходив з рук у руки, горів і був неодноразово розграбований, але Лансель, як видно, часу не втрачав. На ворота навісили новенькі, ще сирі дубові стулки, саджені сталевими заклепками. Згорілу стайню відбудували, сходи до замку замінили, як і віконниці багатьох вікон. На каменях після пожежі залишилися чорні плями, але в цьому доводилося покладатися на дощі і на час.

На внутрішніх стінах несли варту арбалетники - одні в левових шоломах і червоних плащах, інші в сіро-блакитних кольорах будинку Фреїв. З-під копит Славного кинулися врозтіч кури, замекали вівці. Селяни проводжали Джеймі похмурими поглядами - озброєні селяни, відзначив про себе він. Одні з кілками, інші з серпами, треті з добре загостреними мотиками. Сокири теж зустрічалися, і Джеймі кинулися в очі бородані з червоними семиконечними зірками на лахмітті. І тут горобці. Звідки тільки вони беруться?

Дядька Кивана не було видно, Ланселя теж. Назустріч їм вийшов тільки мейстер в сірій мантії, ляскаючій по кістлявим ногам.

- Лорд командувач, ваш... нежданий приїзд робить честь Даррі. Вибачте, що ми так погано до нього підготувалися, - ми думали, що ви прямуєте в Ріверран...

- Даррі мені по дорозі, - збрехав Джеймі. Ріверран почекає. Може, до його прибуття облога вже завершиться, і йому не доведеться піднімати зброю проти будинку Таллі.

Він спішився і передав Славного конюху.

- Мій дядьку тут? - Імені він не назвав. У нього залишився лише один дядько, останній із синів Титоса Ланістера.

- Ні, мілорд. Сір Киван покинув нас відразу ж після весілля. - Мейстер потріпав ланцюг на шиї, ніби він душив його. - Лорд Лансель, я знаю, буде радий бачити вас... і всіх ваших доблесних лицарів. Однак Даррі, як це не гірко, не в силах прогодувати таке велике воїнство.

- Провізія у нас своя. Ваше ім'я?

- Мейстер Оттомор, з дозволу вашої милості. Леді Амарея зараз готує бенкет в вашу честь і тому всупереч своєму бажанню не могла вийти до вас особисто. Вона висловлює надію, що ви і ваші капітани ввечері розділять з нами трапезу.

- Ми з радістю віддамо належне гарячим стравам після холодної і сирої погоди останніх днів. - Джеймі окинув поглядом подвір'я, багате бородатими горобцями. Занадто багато їх тут, як, втім, і Фреїв. - Де я можу знайти Твердокамінного?

- Ми отримали донесення про розбійників за Тризубом, і сір Харвін поїхав туди з п'ятьма лицарями і двадцятьма лучниками.

- А що лорд Лансель?

- Його милість молиться і наказав нам ніколи не турбувати його в такі години.

Він добре порозумівся б з Боніфером.

- Відмінно. - З кузеном він ще встигне наговоритися. - Покажіть мені мої кімнати й накажіть налити ванну.

- Ми розмістимо вашу милість в Будинку Орача, якщо це не суперечить вашим бажанням. Прошу за мною.

- Я знаю дорогу. - Джеймі вже двічі гостював у цьому замку разом з Серсеєю - один раз під час подорожі короля Роберта в Вінтерфелл, інший - на зворотному шляху в Королівську Гавань. Замок, невеликий для садиби лорда, був все ж більше готелю, а біля річки були хороші мисливські угіддя. Роберт Баратеон не соромився користуватися гостинністю своїх підданих.