Слава ЗСУ!

Королева краще сприйняла б це повчання, якщо б не знала, що у Рейнарда є близькі душі в кожному будинку на Шовковій вулиці. Він, безумовно, зробив висновок, що повторювати маячню його горобецьства краще, ніж шкребти підлогу.

- Я не просила вас читати проповідь мені, - сказала Серсея. - Власники публічних будинків скаржаться, і скарги їх справедливі.

- Навіщо праведникам слухати промови грішників?

- Ці грішники поповнюють нашу казну, - навпростець заявила королева. - Їх мідяки допомагають мені виплачувати платню золотим плащам і будувати галеї для захисту наших берегів. Доводиться думати і про торгівлю. Якщо в Королівській Гавані не стане борделів, торгові судна підуть у Синій Діл і Чаяче місто. Його святість обіцяв мені навести порядок на вулицях - але без вуличних дівок це нездійсненно. Простолюдини, якщо позбавити їх доступних жінок, звернуться до насильства. Тому нехай його святість відтепер молиться в септі, яка для того і існує.

Далі вона очікувала почути доповідь лорда Джайлса, але замість нього з'явився великий мейстер Піцель з звісткою, що Росбі дуже слабкий і не може піднятися з ліжка.

- Боюся, як це ні сумно, що лорд Джайлс скоро приєднається до своїх благородних предків. Нехай розсудить його Батько по справедливості.

У разі смерті Росбі Мейс Тірел з маленькою королевою знову спробують нав'язати Серсеї Огрядного Гарта.

- Лорд Джайлс кашляє вже дуже давно, але вмирати ніколи і не думав, - нарекла вона. - Він прокашляв половину царювання Роберта і все правління Джофрі. Якщо він зібрався нарешті померти, то лише тому, що його смерть комусь бажана.

- Але хто ж може хотіти смерті лорда Джайлса, ваша величність? - недовірливо заморгав Піцель.

- Його спадкоємець, може бути. - Чи маленька королева. - Жінка, якою він знехтував колись. - Маргері, Мейс і Королева Шипів, чому б і ні? Джайлс їм заважає. - Старий ворог. Новий ворог. Ви.

- Ваша величність зволить жартувати, - зблід поважний старець. - Я дав його милості проносне, пустив йому кров, лікував його примочками і цілющою парою... лорд Джайлс відчуває деяке полегшення, вдихаючи її, а «солодкий сон» пом'якшує напади кашлю, але з кров'ю у нього тепер виходять також частки легенів...

- Досить. Повертайтеся до хворого і скажіть, що я не давала йому дозволу вмирати.

- Як накаже ваша величність, - манірно вклонився Піцель.

Так воно і тривало - прохання за проханням, один нудніше іншого. Ввечері, вечеряючи без затій разом з сином, королева сказала йому:

- Коли будеш молитися перед сном, Томен, подякуй Батьку з Матір'ю за те, що ти ще не вийшов з дитячого віку. Бути королем - тяжка праця. Ти сам побачиш, як мало в цьому приємного. Вони налетять на тебе, як вороння, намагаючись урвати для себе по шматку твоєї плоті.

- Так, матінко, - з сумом відповів хлопчик. Зрозуміло, що маленька королева вже розповіла йому про сіра Лораса. Сір Осмунд сказав Серсеї, що Томен плакав. Нічого. Він зовсім ще дитя - до віку Джофрі він і думати забуде про Лораса. - Тільки я не боюся їх. Я хотів би кожен день приймати прохачів разом з вами і слухати. Маргері говорить...

- ...занадто багато, - перебила його Серсея. - Я б охоче вкоротила їй язичок.

- Не кажіть так! - закричав раптом Томен, весь почервонівши. - Ви не смієте її чіпати. Я король, а не ви.

- Що ти сказав? - не вірячи своїм вухам, промовила Серсея.

- Те, що я король. Я вирішую, кому відрізати язика, а не ви. Я не дозволю вам зачепити Маргері. Я забороняю.

Серсея за вухо потягла волаючого Томена до дверей, де стояв на сторожі сір Борос Блаунт.

- Сір Борос, його величність забувається. Прошу проводити його в спальню і викличте до нього Пейта. Я хочу, щоб цього разу Томен власноруч висік цього хлопчика. До крові. Буде його величність відмовлятися або мовить хоч слово проти, покличте Квиберна і накажіть йому відрізати Пейту язика, щоб його величність дізнався ціну зухвалості.

- Як вам буде завгодно, - нерішуче поглядаючи на короля, відповів сір Борос. - Прошу вас, ваша величність, ходімо зі мною.

Коли настала ніч, Джаселина розвела вогонь у вогнищі, а Доркас запалила свічки. Відкривши вікно, щоб подихати повітрям, Серсея побачила, що хмари набігли знову і приховали зірки.

- Як темно, ваша величність, - промовила Доркас.

Так, темно... але все ж не так, як у Дівочому Склепі, або на Драконі Камені, де лежить обпалений, поранений Лорас, або в темницях під замком. При чому тут темниці? Вона дала собі слово більше не думати про Фалісу. Поєдинок, подумати тільки! Фаліса сама винна - нічого було виходити заміж за такого бовдура. З Стокворта сповістили, що леді Танда померла від запалення у грудях, наступившого за переломом стегна. Тепер леді Стокворт - недоумкувата Лолліс, а Брон її лорд. Танда мертва, Джайлс вмирає - добре хоч, Сновида здоровий, інакше при дворі дурнів б зовсім не стало. Королева усміхнулася, схиливши голову на подушку. Поцілувавши Маргері в щоку, вона відчула смак її сліз.