Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Бійцівський клуб

У першій бійці хлоп захопив мене повним нельсоном і стусонув в обличчя, бив у щоку, вбивав діру в щоці в бетонну підлогу, доки зуби не хряснули всередину й не вп\'ялися скалками і корінням мені в язика.

Тепер я пригадую Патрика Меддена мертвим на підлозі, тендітну фігурку його дружини, таку собі маленьку дівчинку з шиньйоном. Вона гиготіла й намагалася влити шампанське між мертвих губ свого чоловіка.

Дружина сказала, що штучна кров була надто, надто червоною. Місіс Патрік Медден вмочила два пальці в кров, що витікала з її чоловіка, і засунула пальці собі до рота.

Зуби вп’ялися мені в язика, смакую кров.

Місіс Патрік Медден смакувала кров.

Пам’ятаю, як був там, надворі вечірки із розігруванням убивства, із космічними мавпочками, що охоронцями стояли навколо мене. Марла у своїй сукні з мальованими чорними трояндами спостерігала з іншого боку зали.

Друга бійка, хлопець чавить мене коліном між лопаток. Заламує руки мені за спиною і вганяє грудну клітку в бетонну підлогу. Ключиця — я чув, як вона хруснула з одного боку.

Розтрощити толоком еллінський мармур і підтертися «Моною Лізою».

Місіс Патрік Медден тримала скривавлені пальці піднятими, кров лилася щілинами між її зубів і стікала додолу з пальців, по зап’ястю через діамантовий браслет до ліктя, де і скрапувала.

Бійка номер три. Я прокидаюся — і час третьої бійки. У бійцівському клубі більше немає імен.

Ти — не твоє ім’я.

Ти — не твоя сім’я.

Номер три, схоже, знає, що мені потрібно, і затискає мою голову в задушливій темряві. Це сонний захват, який лишає стільки повітря, скільки достатньо, щоби бути при тямі. Номер три тримає мою голову на згині, мов немовля чи футбольний м’яч, і кулачить моє обличчя молотом свого кулака.

Доки зуби не проривають крізь губи.

Доки діра в моїй щоці не доходить до кутика рота і вони не об’єднуються в пошматованому вишкірі від носа до вуха.

Номер три періщить, доки не збиває кулаки в кров.

Доки я не починаю плакати.

Усі, кого ти любиш, полишать тебе чи помруть.

Усе, що ти створиш, буде знищене.

Усе, чим ти пишався, завершить своє існування на звалищі.

Я Озімандіас, цар царів[39].

Ще удар — і мої зуби перекушують мого язика. Його половинка падає на підлогу й відлітає вбік.

Маленька фігурка місіс Патрік Медден, що присіла на коліна біля тіла свого чоловіка, багатії, люди, яких вони звуть друзями, стовбичать п’яні навколо неї й іржуть.

Дружина сказала: «Патріку?»

Калюжа крові розпливається й розширюється, доки не доповзає до її спідниці.

Вона каже: «Патріку, досить, перестань бути мертвим».

Кров підіймається її спідницею, — капілярний ефект, — нитка за ниткою видирається її спідницею.

Навколо мене кричать люди з проекту «Каліцтво».

Тоді місіс Патрік Медден кричить.

І в підвалі бару «Агшогу» Тайлер Дерден падає на підлогу теплою масою. Тайлер Дерден Великий, той, хто на одну мить був досконалим і хто сказав, що мить — найбільше, на що можна чекати від довершеності.

Попередня
-= 88 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 1.


Останній коментар

  14.02.2014

Знову ж таки "4".


Додати коментар