Слава ЗСУ!

5. Холодної тварини вид - тої пори року світанок починався в сузір'ї Скорпіона.

7. Ніч два кроки вгору вже зробила - тобто минуло дві нічні години.

8. Де п'ять... - тобто Данте, Віргілій, Сорделло, Ніно Вісконті і Коррадо Маласпіна.

10. Коли знемігсь я, мов усі живі. - Данте втомився, але Віргілій та інші тіні не знають втоми.

14. Коли сумує ластівка - нещасна царівна Філомела, обернена на ластівку. Фракійський цар Терей силою оволодів Філомелою, сестрою своєї дружини Прокни, а щоб вона не могла розповісти про його злочин, відрізав їй язика. Філомела виткала на убранні кілька слів, з яких Прокна дізналася про все. Щоб помститись, сестри вбили Ітіса, сина царя, і його м'ясом нагодували Терея. Коли він погнався за ними з сокирою, боги обернули Філомелу на ластівку, Прокну - на солов'я, а Терея - на одуда (Метам. VI).

23. Де Ганімед... - на горі їді Фрігійській, де Юпітер, обернувшись на орла, викрав юнака Ганімеда, щоб зробити його своїм виночерпієм (ант. міф.).

ЗО. Негаснучий огонь - сфера вогню; тоді вважали, що вона лежить між сферою повітря і небом Місяця.

34-39. Так, певно, затремтів Ахілл... - На початку Троянської війни богиня Фетіда, Ахіллова мати, бажаючи врятувати сина від неминучої смерті, взяла його від вихователя Хірона і перенесла сонним на острів Скірос, але Одіссей і Діомед знайшли його і там.

55. Лючія - християнська свята, алегорично - «просвіщаюча благодать» (лат. lux - світло).

112. «Глаголь» - назва церковнослов'янської літери «г» (початок слова «гріх»). Ангел позначає на чолі Данте емблеми семи смертних гріхів, від яких поет має очиститися в міру сходження на гору Чистилища.

136-138. Тарпейська брама в римському Капітали, де містилася державна скарбниця. У добу падіння Римської республіки охоронцем скарбниці був прихильник республіканської партії Люцій Цецілій Метелл, якого Цезар усунув і арештував, захопивши державні скарби.

ПІСНЯ ДЕСЯТА

Чистилище. - Перше коло. - Пихаті. - Приклади смирення 20. Досягли ми площини... - тобто першого кола Чистилища, де

спокутується гріх пихи.

32. Поліклет (друга половина V сторіччя до н. є.) - старогрецький скульптор і теоретик мистецтва, автор так званого «канону», тобто вчення про ідеальні співвідношення частин людського тіла і про його пропорції.

34-45. Перший барельєф зображує євангельську легенду про благо-

віщення, коли до діви Марії з'явився ангел і провістив, що вона стане

матір'ю Ісуса Христа, і діва слухняно і з смиренням прийняла цю вість.

55-56. Натяк на біблійний міф про Озу, який нагло вмер, коли

хотів торкнутися ковчега.

65-69. Другий барельєф змальовує смирення біблійного царя Давида, чоловіка Мелхоли, під час перевезення ковчега.

73-93. Третій барельєф відтворює легенду про те, як імператор Траян смиренно вислухав докори вдови і вчинив правий суд.

75. За середньовічною легендою, папа Григорій виблагав у Бога спасіння для душі прославленого своєю справедливістю й добротою римського імператора Траяна (75-117). Траян був визволений з Пекла, жив удруге, як християнин і досяг райського блаженства. Душі навіть найви-датніших своїми чеснотами нехристиян мусили перебувати, за уявленнями Данте і його сучасників, у першому колі Пекла. 94. Для кого не існує новини - тобто для бога. 125. Метелик ангельський - людська душа.

ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА

Перше коло. - Пихаті. - Молитва. - Одерізі д 'Агобйо 59-72. Омберто Альдобрандеско, граф Сантафйоре, забитий 1259 року, коли сьєнці, не стерпівши його кривд і насильств, взяли в облогу його замок Кампаньятіко.

64. Спільна мати - земля.

74-103. Одерізі з Агобйо (пом. 1299) - глава урбінської школи мініатюристів; про нього, як і про далі згадуваних художників Франка, Чімабуе, Джотто - див.: В. Н. Лазар є в, «Происхождение итальянского Возрождения», М., Изд-ю AH CCCP, І, 1956, II, 1959, за покажчиками імен.

81. «Освітлювання в книзі» - так за тих часів називалося мистецтво оздоблювання книг (тоді, звичайно, ще рукописних) малюнками, що пояснювали, «проливали світло», «освітлювали» текст (термін походить від латинських слів {«lumen», «lustro», що означають «світло», звідси й сучасні «ілюстрація», «ілюмінація», тобто розфарбування умовних позначок на планах, картах тощо).

83. Франко з Болоньї - мініатюрист, сучасник Данте.

94-96. Чімабуе (бл. 1240 - бл. 1302) - славетний флорентійський живописець.

95. Джотто (1266 або 1276-1337) - великий флорентійський художник, засновник реалістичного напряму в мистецтві Відродження, друг Данте.

97. Цей Гвідо... злото... - Гвідо Кавальканті (бл. 1259-1300), філософ і поет, друг Данте, один з найвидатніших представників «dolce stil nuovo».