Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Божественна комедія

112] «Любов, що думці промовля моїй», -

113] Він заспівав так ніжно, що я слухав,

114] І ніжність слух навік скоряла мій.

115] У вчителя мого, у мене й духів -

116] В усіх захоплені були серця,

117] Закриті для душевних інших рухів.

118] Ми тихо йшли і слухали співця,

119] Але старий урвав ходу нескору,

120] Гукнувши: «Чи таке вам до лиця?

121] Не гайтесь лаштуватися на гору!

122] Щоб швидше Бог, безпам'ятні раби,

123] Проник до вас, зніміть із себе кору!»

124] Немов на зерно й кукіль голуби

125] Мовчущим табунцем собі злітають

126] Без звичної пихатої хвальби,

127] Та розлітаються, все покидають,

128] Коли б їх настрахать хто-небудь зміг,

129] Бо важчі їх турботи обсідають, -

130] Отак і душі враз, не зчувши ніг,

131] На берег кинулись, забувши й співи,

132] Мов той, хто заблудився без доріг.

133] І наш був крок також не менш квапливий.

ПІСНЯ ТРЕТЯ

1] Коли переполох, для душ нежданий,

2] По всій рівнині розпорошив тих,

3] Що йшли на шпиль, для розуму жаданий,

4] Я притуливсь до друга днів моїх -

5] Без нього що робив би я з судьбою?

6] І як би вийшов з мандрувань тяжких? -

7] І вчув, що він обурений собою,

8] Святе сумління - як найтонший слух!

9] Вина й мала стає йому тяжкою.

10] Коли ж нарешті він притишив рух,

11] Поважність звичну повернувши крокам,

12] То мій розгублений спочатку дух

13] Згадав мету, що втратив ненароком,

14] І от я очі звів на дивогляд -

15] Він в небо муром зводився широким.

16] Проміння, червоніючи позад,

17] Переді мною зникло на стежинці,

18] Як перед найгустішою з завад.

19] І, боячись лишитись наодинці,

20] Я озирнувсь, - аж по землі крутій

21] Лежала лиш переді мною тінь ця.

22] Мій захисник сказав: «Кинь, сину мій!

23] Чого це обдивлятись закортіло?

24] Чи я не тут? Чи не вожай я твій?

25] Де нині вечір, мир знайшло там тіло,

26] Що відкидало тінь мою хоч де

27] Й не в Бріндізі - в Неаполі спочило,

28] І от від мене тінь вже не впаде.

29] Хай вигляд хмар тебе сильніш вражає:

30] На промінь промінь тіні не кладе.

31] І хоч небесна сила полишає

32] У тілі біль і студінь навісну,

33] Та саме як - розкрити не бажає.

34] Закрито й іншу людям таїну -

35] Збагнуть її лиш дурня вабить мрія! -

36] Як три особи містять суть одну.

37] Тому й лишайся, людський роде, з quia!

38] Якби ти міг здійснить свої ждання,

39] То понести не мусила б Марія.

40] Ти бачив тих, що ждали навмання,

41] Але натомість, волею Закона,

42] Засуджені на вічне незнання.

43] Кажу про Арістотеля, Платона

44] І багатьох ще». Тиша залягла,

45] Й чоло поникле вкрила дум запона.

46] Нарешті стежка до гори звела.

47] Перемогти ці урвища могучі

48] Нога найдужча, певне б, не змогла.

49] З Турбії стежка в Лерічі по кручі

50] Здалася б і широка, і пряма

51] Проти цієї кам'яної кучі.

52] «Шукать дороги тут, либонь, дарма, -

53] Учитель вимовив, - яка б до стелі

54] Тих довела, у кого крил нема».

55] І от коли він в думи невеселі

56] Заглибився, понуривши чоло,

57] Я ж озирався навкруги на скелі, -

58] Побачив я ізліва, як ішло

59] До нас багато духів так повільно,

60] Що руху вздріти око не змогло.

61] Я мовив: «Вчителю, поглянь-но пильно -

62] Он рада йде; то може б, ти спитав,

63] Коли стежок не знаєш безпомильно».

64] Поет зирнув і лагідніш сказав:

65] «Ходім до них, бо їхні кроки важчі.

66] Ти, сину, сумніви свої зостав».

67] Були вони далеко: мовив краще -

68] Коли ми кроків з тисячу пройшли,

69] Лишалась відстань, як кидок із пращі.

70] Та ось вони спинились край скали,

71] Мов ті, що стали раптом у ваганні

72] І зовсім розгубилися були.

73] «О ви, померлі в добрім сподіванні! -

74] Віргілій вигукнув. - Хай мир благий,

75] Яким усі ви марите в єднанні,

76] На гору шлях підкаже до снаги,

77] Бо зволікання гірше, ніж удари,

78] Для тих, що час їм надто дорогий».

79] Як перша із овець іде з кошари,

80] Позаду ж всі - за одною одна

81] Із простої й сумирної отари,

82] Те саме й інші роблять, що вона, -

83] На спини лізли б, якби та спинялась,

84] Хоч їм причина зовсім не ясна, -

85] Так перша з душ до нас тут приєдналась -

Попередня
-= 48 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!