Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Божественна комедія

119] Не старший з тим ім'ям, того ж я дому.

120] Тут очищаюсь, бо в рідні кохавсь».

121] «О, - мовив я, - у вас я в краї тому

122] Не був, але чи хтось в Європі є,

123] Хто б не чував про землю ту відому?

124] Про вас чужинець навіть дізнає,

125] Бо чутка скрізь, незмильна, як присяга,

126] Хвалу князям, хвалу й землі дає.

127] Клянусь - хай знайдеться дійти відвага! -

128] Що внуки гідно зберігають честь,

129] Яку вам добули грошва та шпага.

130] У них, з природи й звички, вартість єсть,

131] І хай лихий глава весь світ спокусить,

132] Та їх не зманить на стежки нашесть».

133] І він: «Іди, й семи разів не мусить

134] Лягати сонце в постіль ту ж таки,

135] Яку Баран з зірних копит не струсить, -

136] Для наших вух приємні ці гадки

137] У голові твоїй прип'ято буде

138] Цвяхами, кращими за всі чутки,

139] Як вирок долі чинності не збуде».

ПІСНЯ ДЕВ'ЯТА

1] По обрію, мов із морського лона,

2] Біліючи на східному шпилі,

3] Зійшла кохана ветхого Тіфона.

4] Гра самоцвітів на її чолі

5] Холодної тварини вид створила,

6] В якої хвіст, як вістря у стрілі.

7] Там ніч два кроки вгору вже зробила,

8] Де п'ять вели розмови кругові,

9] І мусила на третім скласти крила,

10] Коли знемігсь я, мов усі живі,

11] Бо врешті надійшла хвилина рання,

12] І задрімав, схилившись на траві.

13] В годину, недалеку до світання,

14] Коли сумує ластівка в піснях,

15] На згадку, мабуть, першого страждання;

16] Коли наш розум робить вільний змах,

17] Земні турботи кинувши, зринає

18] В божественних перепочити снах, -

19] Мені приснилось, що орел ширяє

20] На дужих крилах в пір'ї золотім

21] І, цілячись на землю, небо крає.

22] Приснилося, що був я в місці тім,

23] Де Ганімед своїх покинув рідних,

24] Занесений у понадхмарний дім.

25] Гадав я: «В небесах, для себе гідних,

26] Орел шукає цілі для погонь,

27] Не полюбляючи низин огидних».

28] Приснилось, що на нашу оболонь

29] Він блискавкою впав мене забрати

30] І злинути в негаснучий огонь.

31] А там приснилось, стали ми палати, -

32] Уявний пломінь був такий страшний.

33] Що зміг моє сновиддя перервати.

34] Так, певно, затремтів Ахілл грізний,

35] Побачивши навколо край далекий.

36] Коли вві сні попав до чужини,

37] Бо мати мріяла, щоб небезпеки

38] Син, схований на Скіросі, уник,

39] Але ж і там знайшли героя греки, -

40] Як я здригнувсь, і сон мій геть утік,

41] І зблідли в мене щоки, як в людини,

42] В якої холод враз торкнувся щік.

43] Зі мною був лиш провідник єдиний,

44] Внизу десь бігли хвилі голубі.

45] І сонце небом зо дві йшло години.

46] «Не бійся і не піддавайсь журбі, -

47] Учитель мовив, - ми якраз де треба,

48] І сміливості дух плекай в собі.

49] Чистилище перед очима в тебе,

50] Поглянь - оце навкруг його стіна,

51] А там он, у проломі, вхід до неба.

52] На моріжку, де зелень запашна,

53] Уранці, як тебе лишила дія

54] І ти заснув, з'явилася жона

55] Прекрасна й дивна. «Я Лючія, -

56] Сказала, - взяти велено мені

57] Того, над ким панує сонна мрія».

58] Сорделло й інші тіні визначні

59] Зостались, а тебе вона забрала

60] На руки й вийшла, я ж - услід ясній.

61] Сюди принісши, тут тебе поклала,

62] Вказавши гарними очима вхід,

63] І водночас із сном твоїм пропала».

64] Мов той, хто, збувшись сумнівів та бід,

65] Міняє страх на впевненість і спокій,

66] Коли йому відкрився правди слід, -

67] Так я змінився в радості глибокій.

68] Вожай, уздрівши це, пішов вперед,

69] Пішов і я з ним по горі високій.

70] Читачу, бачиш, як підніс я лет,

71] Тож не дивуйся на мистецтво вище.

72] З яким про свій писатиму предмет.

73] На місце в мурі вийшли ми найнижче,

74] Де в ньому був, здавалося, пролом,

75] І вздрів стіну я, підійшовши ближче,

76] Із замкненим воротами жерлом,

77] Три східці різнобарвні й мовчазного

78] Воротаря з осяяним чолом.

79] Не зводив я очей з лиця ясного,

80] Яке таким світилося вогнем,

81] Що я не стерпів погляду жахного.

82] Сидів він із оголеним мечем,

83] Що так іскрився відблисками сталі,

84] Аж я не міг до нього стать лицем.

85] «Відповідайте і не руште далі, -

Попередня
-= 56 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!