Слава ЗСУ!

- Іменем Альфароза! - здійняв руки Ян Бездєховський. - Іменем Бедрімубала! Per signum Domini Tau! Хто ти? Говори! Де істина?

- Відділяй землю від вогню, - майже негайно відповів голос Самсона. - З великою дбайливістю відділяй те, що тонке, від того, що щільне. І Потенція здійметься з землі до неба, після чого знову на землю опуститься і візьме в себе сили всіх істот вищих і нижчих. Тоді посядеш славу світу цього. І всяка темрява тебе

полишить.

- Вазотас, Замарат, Катіпа! - закричав Бездєховський. - Астросхіо, Абедумабал, Асат! Говори! Закликаю тебе говорити!

Довгий час панувала тиша, яку порушувало тільки потріскуванням свічок.

- Completum est... - прозвучав нарешті спокійний голос Самсона. - Completum est quod dixi de Operatione Solis [9].

* * *

Не допомогли ні заклинання, ні імена Бога, не допоміг ні Астросхіо, ні Абедумабал. Не допомогли ритуальні жести, які виконувалися над Самсоном за допомогою athame й arctrave. Не допомогли ароматні суфумігації. Не допомогло aspergillum з вербени, барвінку, шавлії, м’яти і розмарину. Безсилим виявився як “Більший”, так і “Менший ключ Соломона”, не найкращим чином показали себе й “Enchiridrion” та “Grand Grimoire”. Магія ледве не розвалила будинку, але Самсон не озвався більше жодним словом.

Чарівники “Архангела” вдавали, ніби їх не обходить фіаско, казали, що це нічого, перша чарка колом, і що ще буде видно. Ян Бездєховський, якому робити добру міну було найважче, здобувся тільки на те, щоби пригадати кілька подібних випадків заміни особистості - йшлося, зокрема, про казус Поппо фон Остерни, великого магістра Ордену Хрестоносців. Запахло песимізмом, бо в тому випадку всі старання прусських чародіїв ні до чого не привели - Поппо фон Остерна до кінця свого життя, до самої смерті в 1256 році був “інакшим” - про що, зрештою, ніхто не шкодував, оскільки справжній Поппо був страшенним негідником.

Теггендорф не втрачав надії, infortunium90 він приписував звичайному невезінню, посилався на Алькінді і невтомно розводився про шайтанів, гулів, джинів, та іфритів. Фраундіншт й Едлінгер Брем звинувачували dies egiptiaci, нещасливі єгипетські дні, до таких, на їхню думку, належала та пам’ятна п’ятниця тридцять першого серпня 1425 року, день екзорцизмів у шльонському монастирі бенедиктинців. Погана “єгипетська” аура, казали вони, спотворила тоді екзорцизм та його наслідки, через це справа стала вкрай нетиповою і повернути її назад буде важко. Телесма, своєю чергою, вважав, що нічого не можна досягти без талісманів, і обіцяв виготовити відповідні талісмани. Радім Тврдік, перш ніж його зацитькали, бурмотів щось про големів і шемів.

Щепан з Драготуш натомість розкритикував in toto91 прийняту магами стратегію і тактику. Помилка, стверджував він, полягала не стільки в методі, бо він вторинний, скільки в меті, яку вони перед собою поставили. Приймаючи простий і незаперечний засновок, що особистість і дух Самсона Медка були невідомою силою трансплантовані в тіло придуркуватого силача, зусилля слід спрямовувати в напрямку обернення процесу, іншими словами, - до того, щоб виявити діючий фактор, оскільки nihil fit sine causa92. Виявивши цю causa efficiens93, вдасться, можливо, зробити оборотним і процес. А що роблять маги “Архангела”? Зосереджуються на спробах розвіяти таємницю, розкрити секрет, що його сам Самсон цілком виразно не хоче або не може виявити. Намагаючись дізнатися, ким - або чим - є Самсон, чарівники прагнуть заспокоїти власну цікавість і марнославство, поводяться як лікарі, які діагностують і досліджують загадкову хворобу заради самого пізнання, без тіні жалю і співчуття до людини, якої ця хвороба торкнулася.