Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
- Це ще дитина. Вона має не більш як чотирнадцять літ…
- Я повторюю, це був би політичний зв'язок… Чисто формальний…
- Якби так було, Золотоволоса Дервля зосталась би при дворі. Знайда з Цинтри політично і формально сиділа б на троні поряд з Емгиром… Але вечором Емгир би давав їй погратись тіарою і коронними клейнодами, а сам би йшов до спальні Дервлі… Принаймні, до того часу, коли шмаркачка досягла б віку, у якому безпечно народжувати.
- Гамм… Так… Щось у цьому є. Як звати ту… принцесу?
- Ксерелла, чи якось так.
- Анітрохи, неправда. Зветься… Зирілла. Так, напевно Зирілла.
- Варварське ім’я.
- На Бога, тихше…
- І більше поваги. Ви поводитесь як шмаркачі!
- Стежте за словами! Вважайте, щоб я не сприйняв їх за образу!
- Якщо ви жадаєте сатисфакції, знаєте, де мене шукати, маркграфе!
- Тиша! Спокій! Імператор…
Герольд не мусів навмисно силуватись. Вистачило одного удару жезла в підлогу, щоб удекоровані чорними беретами голови аристократів і лицарів схилились ніби колосся під ударом повітря. У тронній залі запанувала тиша, така, що герольд теж не мусів надмірно напружуватись.
- Емгир вар Емрейс, Дейтвен Аддан ин Карн аеп Монрудд!
Біле Полум’я, що Танцює на Курганах Ворогів увійшов до зали. Промарширував повз ряди шляхти своїм звийчаним швидким кроком, енергійно махаючи правою рукою. Його чорний одяг нічим не відрізнявся від вбрання дворян, якщо не рахувати відсутності жабо. Темне волосся імператора, як зазвичай не причесане, утримував у порядку вузький золотий обруч, на шиї поблискував імператорський альшбанд.
Емгир досить недбало всівся на троні на підвищенні, впер лікті на поруччя, а підборіддя на долоні. Він не закинув ноги на друге поруччя трону, що значило, що церемоніал далі не обов’язковий. Жодна зі схилених голів не піднялась навіть на дюйм.
Імператор голосно кашлянув, не змінюючи постави. Дворяни зітхнули і випростались. Геральд знову вдарив жезлом у підлогу.
- Цирілла Фіона Елен Ріаннон, королева Цинтри, княгиня Бругге, і герцогиня Соддену, дідичка[36]Ініс Ард Скелліге та Інніс Ан Скелліге, сюзеренка Аттре і Абб Ярра!
Всі очі звернулись до дверей, у яких стояла висока і сповнена гідності Стелла Конгреве, графиня Ліддерталь. І поряд з графинею стояла володарка всіх згаданих за мить до того вражаючих титулів. Струнка, світловолоса, незвично білда, злегка згорблена, у довгій блакитній сукенці. У сукенці, у якій явно почувалась незручно і погано.
Емгир Дейтвейн випростався на троні, а дворяни одразу зігнулись в поклонах. Стелла Конгреве трохи пхнула світловолосу дівчину, обидві дефілювали вздовж шеренги аристократів, що вклонялись, представників перших родів Нільфгаарду. Дівчина крокувала негнучко і невпевнено. Спіткнеться, подумала графиня.
Цирілла Фіона Елен Ріаннон спіткнулась.
Недоладна і худорлява, подумала графиня, наближаючись до трону. Незграбна, а до того всього не спритна. Але я зроблю з неї красуню. Я зроблю з неї королеву, Емгире, так як і наказав.
Біле Полум’я Нільфгаарду придивлявся на неї з висоти свого трону. Як завжди, він мав злегка примружені очі, а на його губах танцювала тінь глузливої посмішки.
Королева Цинтри спіткнулась вдруге. Імператор впер лікоть на поручень трону, торкнувся долонею щоки. Усміхнулась. Стелла Конгреве була вже настільки близько, щоб побачити ту усмішку. Вона омертвіла від страху. Щось не так, подумала нажахано, щось не так. Полетять голови. О Великі Сонця, полетять голови…
Вона отямилась, вклонилась, змушуючи до поклону й дівчину.
Емгир вар Емрейс не встав з трону. Але злегка нахилив голову. Дворяни затамували дихання.
- Королево – промовив Емгир. Дівчина зсутулилась. Імператор не дивився на неї. Він дивився на згромаджену у залі шляхту.
- Королево – повторив. – Я щасливий, що можу привітати вас у моєму палаці і у моїй державі. Я ручаюся словом імператора, що близький день, коли всі належні титули повернуться до вас разом з землями, які є вашими за правом успадкування, які легально і незаперечно вам належать. Узурпатори, які панують у вашому маєтку, розпочали війну зі мною. Вони атакували мене, проголошуючи при цьому, що захищають твої права і справедливість. Тоді нехай весь світ знає, що ви до мене, а не до них, звернулись за допомогою. Хай весь довідається, що ви отримуєте в моїй державі належну сюзеренці і власниці королівського імені честь, в той час коли серед моїх ворогів були тільки вигнанцем. Хай весь світ знає, що у моїй державі ви у безпеці, в той час коли мої вороги не тільки відмовляли вам у короні, але й намагались важити на ваше життя.
