Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Доктор Сон

Вона простягнула руки. Сарі поспішливо подріботіла до неї і поклала голову Розі на груди.

— Пес неї я хосю помелти.

— Ні, рибонько, я так не думаю. — Роза затянула це крихітне створіння до ліжка і міцно обняла. Там не було нічого, крім дрібного кістяка, що тримався купи дещицею м’яса. — Розкажи мені, чого ти насправді хочеш.

Під сплутаним чубчиком спалахнула пара диких очей:

— Помспти.

Роза поцілувала одну щоку, потім іншу, потім тонкі, сухі губи. Трохи відсторонившись, вона сказала:

— Так, і ти її матимеш. Відкрий свого рота, Сарі.

Сарі слухняно виконала прохання. Їхні губи знову злилися. Роза Циліндр, все ще переповнена духом, дихнула в горло Сарі.


15

Стіни Кончеттиного кабінету були заліплені нотатками, фрагментами віршів і листами, на які вже ніколи не буде відповідей. Ден набрав на клавіатурі чотирилітерний пароль, запустив «Фаєрфокс» і погуглив посилання на кемпінг «Пролісок». У них був власний веб-сайт, не сказати, щоб вельми інформативний, напевне тому, що володарі не надто переймалися приваблюванням візітерів; це місце було простим базовим табором. Але там малися фотографії території, і їх Ден вивчав із зачаруванням, яке зазвичай виявляють люди до недавно віднайдених старих сімейних альбомів.

«Оверлук» давно зник, але він упізнав рельєф. Одного разу, якраз перед першим із тих сніговіїв, які заблокували їх там на всю зиму, він, його мати і батько стояли разом на широкому передньому ґанку готелю (який здавався ще ширшим без усіх тих садових крісел-гойдалок і решти плетених меблів, прибраних на склад) і дивилися на довгий, гладенький схил передньої галявини. На її підніжжі, куди часто колись приходили погратися антилопа й олень, тепер стояла довга буколічна будівля з назвою «Оверлук Лодж». Тут, повідомляв підпис, гості можуть обідати, грати в бінго, а ввечері в п’ятницю і суботу танцювати під живу музику. У неділю там же відбувалися церковні служби, які позмінно відправлялися висвяченими чоловічими й жіночими кадрами з Сайдвіндера.

«Поки не повалив сніг, мій батько косив цей моріжок і підстригав топіарій, який там колись ріс. І ще казав, що свого часу багатьом леді був підстригав їхні топіарії. Я не розумів цього жарту, але мама зазвичай з нього сміялася».

«Ще той жарт», — промовив Ден стиха.

Він побачив ряди сяючих вузлів забезпечення автодомів, сучасні люкс-класу прилади, що подають газ і електрику. Там стояли будівлі з чоловічими і жіночими душовими, достатньо великі, щоб обслужити такі придорожні мега-парковки, як «Маленька Америка» чи «На захід від кордону»[382] в Педро. Там були ігрові майданчики для дрібної малечі. (Ден загадався, чи бачили іноді діти, які там гралися, такі тривожні речі, які якось побачив Денні «Док» Торренс на ігровому маданчику «Оверлука»). Там було поле для софтболу, майданчик для шафлборда[383], пара тенісних кортів і навіть бочче[384].

«А втім, роуку нема — цього нема. Більше нема».

На половині схилу — де колись купчилася конгрегація живоплотних тварин «Оверлука» — тягнувся ряд чистих, білих супутникових тарелів. На гребені пагорба, де колись стояв сам готель, містилася дерев’яна платформа, вгору до якої вела довга низка сходів. Це місце (тепер у володіннні й управлінні штату Колорадо) було підписано як «Дах Світу». Гостей кемпінгу «Пролісок» запрошували безкоштовно відвідати його або прогулятися гірськими стежками поза ним. «Стежки рекомендовано тільки більш досвідченим пішим туристам, — попереджав підпис, — але «Дах Світу» доступний кожному. Панорами звідтіля відкриваються напрочуд живописні!»

Ден щодо цього не сумнівався. Звісно, вони живописні, коли дивишся з Обідньої і Бальної зали «Оверлука»… поки безперервний гірський снігопад не позасипав вікна. На захід височіли найвищі піки Скелястих гір, немов стріли, вгризаючись у небеса. На схід відкривався простір, видимий аж до Боулдера. Та, чорти забирай, аж до Денвера й Арвади[385], якщо повітря не було надто забрудненим.

Штат забрав собі це місце, і Дена це не здивувало. Кому б схотілося там будуватися? Земля там була геть зіпсована, і він сумнівався, що треба обов’язково бути телепатом, щоби це відчути. Але Правдиві підібралися якомога ближче, і Ден мав здогад, що їхні мандрівні гості — ті, що нормальні, — рідко поверталися туди з другим візитом або рекомендували цей «Пролісок» своїм друзям. «Зловредне місце мусить притягувати зловредних створінь», — казав Джон. Якщо так, має бути коректним і протилежне: воно мусить відлякувати добрих створінь.


  382 «Little America» — чотири мотелі для водіїв-далекобійників на заході США з найбільшими в світі автозаправками; «South of the Border» — відпочинкова зона на кордоні штатів Північна і Південна Кароліна, на трасі № 95, з мотелем, парком атракціонів, ресторанами, крамницями тощо, символом якої є фігурка мексиканського «бандідо» Педро.

  383 Shuffleboard — гра, в якій по розміченому полю спеціальними лопатками штовхають шайби.

  384 Bocce («куля», італ.) — різновид надвірного боулінгу.

  385 Arvada — засноване 1859 р. місто в штаті Колорадо.

Попередня
-= 185 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!