знайди книгу для душі...
звідкись здалеку долинає хрипкий гавкіт, гарчання гризуться собак.
Голос Солдата. Але, але! Чого стали, собачі доньки! Довезете - кісточок
дам. Та не гризіться ви! Цить, ока-янние!
Голос Професора. Швидше б! Холодно!
Голос Королеви. Жени, що є духу! (Жалобно.) Я зовсім замерзла!
Голос Солдата. Та не тягнуть!
Пасербиця. Королева! І вчитель з нею, і солдатів ... Звідки тільки у них
собаки взялися?
Січень. Стривай, дізнаєшся! А ну, брати, підкиньте в багаття хмизу.
Пообіцяв я солдатові цього відігріти його у нашого багаття.
Пасербиця. Відігрівання, дідусь! Він мені й хмиз зібрати допоміг, і плащ
свій віддав, коли мені холодно було.
Січень (братам). А ви що скажете?
Грудень. Коли поміркуємо - так тому і бути.
Жовтень. Тільки ж солдатів-то не один їде.
Березень (дивлячись крізь гілки). Так, з ним дідок, дівчинка і дві собаки.
Пасербиця. Дідок цей теж добрий, шубку для мене випросив.
Січень. І справді, поважний дідок. Можна його пустити. А з іншими
як же бути? Дівка-то ніби зла.
Пасербиця. Зла-то зла, та, може, злість у неї на морозі вже
вимерзла. Он який у неї голосок жалібний став!
Січень. Ну що ж, подивимось! А щоб дороги вони до нас в другий раз не
знайшли, ми там для них стежку прокладемо, де раніше її ніколи не було, та й
потім не буде!
(Вдаряє палицею.)
Дерева розступаються, і на галявину виїжджають королівські сани. У упряжці
- Дві собаки. Вони гризуться між собою і тягнуть сани в різні боки.
Солдат поганяє їх. Собаки всій звичкою нагадують Старуху і Доньку. Їх
легко впізнати. Вони зупиняються, не добігши до багаття, біля дерев.
Солдат. Ось і багаття. Не обдурив мене той старий. Здоров\'я бажаю всій
чесної компанії! Дозвольте по-грітися?
Січень. Підсідаю та грійся!
Солдат. А, господар, здорово! Веселий у тебе вогник. Тільки дозволь мені і
сідоків моїх до тепла прилаштувати. Наше солдатське правило таке: спочатку
начальство розквартирується, а потім і сам на постій визначайся.
Січень. Ну, якщо у вас таке правило, так за правилом і вступай.
Солдат. Завітайте, ваша величність! (Профессору.) Прошу, ваша
милість!
Королева. Ох, поворухнутися не можу!
Солдат. Нічого, ваша величність, відігріє. Ось я вас зараз на ніжки