Слава ЗСУ!

Професор. Адже до палацу ще дуже далеко, а мороз, вибачте,

січневий, суворий. Не доїхати мені, та й ви без шубки замерзнете!

Королева. Як же я її просити буду? Я ще нікого ніколи ні про що не

просила. А раптом вона скаже - ні?

Січень. А чому б - ні? Може, вона й згоди-ся. Сани у неї

просторі - на всіх місця вистачить.

Королева (опустивши голову). Не в тому річ!

Січень. А в чому ж?

Королева (насупившись). Та я з неї шубку зняла, втопити її хотіла,

колечко се в ополонку кинула! Та й не вмію я просити, мене цьому не вчили. Я

вмію тільки наказувати. Адже я королева!

Січень. Он воно що! А ми й не знали.

Лютий. Ти нас в очі не бачила, і нам невідомо, хто ти така і

звідки завітала ... Королева, кажеш? Пшь ти! А це хто, вчитель твій,

чи що?

Королева. Так, вчитель.

Лютий (Професору). Що ж ви її такого простого справі не вивчили?

Наказувати вміє, а просити не вміє! Де ж це чувано?

Професор. Її величність навчалися тільки тому, чому їм завгодно було

вчитися.

Королева. Ну, вже якщо на те пішло, так за сьогод-еяшній день я багато чому

навчилася! Більше дізналася, ніж у вас за три роки! (Іде до пасербиці.)

Слухай-но, люба, підвези нас, будь ласка, у своїх санях. Я тебе за це

по-королівськи нагороджу!

Пасербиця. Спасибі, ваша величність. Не треба мені ваших подарунків.

Королева. Ось бачите - не хоче! Я ж казала!

Лютий. Ти, видно, не так просиш.

Королева. А як же треба просити? (Профессору.) Хіба я не так сказала?

Професор. Ні, ваша величність, з точки зору граматики ви сказали

абсолютно правильно.

Солдат. Вже ви мене вибачте, ваша величність. Я людина невчений -

солдатів, у граматиках мало тямлю. А дозвольте мені на цей раз повчити вас.

Королева. Ну, говори.

Солдат. Ви б, ваша величність, не обіцяли їй більше ніяких нагород, -

досить вже було обіцяно. А сказали б просто: \"Підвіз, зроби милість!\"

Ви ж не візника, ваша величність, наймаєте!

Королева. Здається, я зрозуміла ... Підвези нас, пожежо-луйста! Ми дуже

замерзли!

Пасербиця. Чому ж не підвезти? Звичайно, під-везу. І шубу я вам

зараз дам, і вчителю своєму, і солдату. У мене в скрині їх многоБеріте,