Слава ЗСУ!

Скажеш, тут стоїть одвіку,

Але ми — наочні свідки,

Як вона постала й звідки.

Ще скаляться скрізь скали на горі,

А вже рости взялися чагарі,

Та сфінкс на те байдужливо погляне, З святого місця зроду він не встане.

Грифи

Злота стяжки, злота кришки Крізь щілини аж жахтять.

Ви, мурашки-чіпконіжки,

Скарб той мусите дістать.

Хор мурашок

Аби де велети Воздвигли гору,

Ви її встелете,

Мурашки, скоро В кожній тут щілочці Скарбу багато,

В кожній тут жилочці Набгом набгато.

Пильно обнишпормо В кожнім куточку,

Золота вишпурмо Всяк по шматочку.

Щоб не партолити, Працюймо дружно:

Берімо золото,

Землі не рушмо!

Грифи

Аби хто золото знайшов,—

Під наші пазури на схов!

Із-під таких кріпких замків Іще не крадено скарбів.

П ігмеї

Ось і ми тут опинились,

Як — незчулися й сами;

Не питай, відкіль прибились, Раз уже на місці ми!

Для веселої оселі Кожен шмат землі згодивсь, Показалась щілка в скелі — Гульк! — і карлик уродивсь. Карлик з карлицею в парі Дбало в’ють собі кубло І живуть, не знавши свари...

Чи і в раї так було!

Кращого й шукати годі,

Вже не підем відціля.

І на заході, й на сході Щедра мати всім земля.

Дактилі

Усе пішло від неї,

Як вивела пігмеї,

Вона й найменших сплодить І рівню їм находить.

Старші над пігмеями В зручному місці Ставом ставаймо І без користі Часу не гаймо:

Поки спокійно,

Кузню збудуймо Будуть же війни,— Зброї накуймо!

Рийтесь, мурашки,

Щирі комашки,

Щоб нам дістали Різні метали!

А ви, дактилі,

Малі та смілі,

В купу складайте Дрова і гілля,

Жар розгнітайте,

Паліть вугілля!

Генералісимус Стріли і луки Швидко у руки! Плавають озером Селезні козирем,

Дзьоб підіймають,

Часом помають Гордо крилом...

Всіх їх побийте,

В пера повийте Кожен шолом!

Мурашки й дактилі Гноблять нас хижо, Мучать тирани,

Наше залізо —