Слава ЗСУ!

Нум навперейми, щоб, бува, не втік!

Мефістофель

(рушає знов)

Вперед! Бо ще мене зашпорта В тенета сумніву цілком;

Кий чорт хотів би буть за чорта,

Коли б не малося відьом!

Ламії

(знадливо)

Задрібцюймо круг героя,

Може, в серці спалахне в нім Почування до котрої.

Мефістофель

Та при світлі цім непевнім Всі ви ніби непогані,

Не завдам нікому гани.

Емпу за

От і я! В веселім крузі Дайте місце і Емпузі.

Л а м і ї

Вона в гурті у зайвину,

Женім причепу навісну.

Е м п у з а

(до Мефістофеля)

Братусю, я ж твоя кузина,

Емпу за б то, нога ослина,

А в тебе кінський, бач, копит; Привіт, ріднесенький, привіт!

Мефістофель

В новім шукаючи одради, Забивсь я з Гарцу до Еллади,

І тут усім я сват чи брат,

Уже я й родичам не рад.

Емпу за На все я вдана, швидко дію,

В сто видів обертаться вмію; Сьогодні в постаті осла Я на поклін тобі прийшла.

Мефістофель

Я постеріг, що в цій країні Шанують страх зв’язки родинні; Та ще я з розуму не сплив,

Щоб родичатись до ослів.

Ламії Та кинь ту капосну бридуху, Вона краси не терпить духу;

Де що хороше й гоже є,

Вона одразу зіпсує!

Мефістофель

Та й ви, красуні чулі й милі, Сказати правду, підозрілі:

Од ваших ладних щічок-роз Боюся я метаморфоз.

JI амії

Чи так, чи ні, ти спробуй щастя. Багато ж нас, то, може, вдасться Впіймать найкращу... Та скорій! Розтеревенився ти хтиво, Розхвастався — велике диво — Жених підтоптаний, старий! Ввійшов у круг — погратись можна; Дійде черга — скинь маску кожна І суть свою, як є, відкрий.

Мефістофель Уже я вибрав. Ось найлучча...

(Хапає одну).

Ой лишенько! Яка худюча!

(Хапає іншу).

А це? Огидниця якась!

Л а м і ї Тобі, паскудо, кращих зась!

Мефістофель

Чи до малої піддобриться?

З рук вислизла, мов ящуриця, Коса-змія, хоч ізневірсь...

Хай краще вже оця довганя... Гай-гай! Даремні намагання!

Та це ж шишкоголовий тирс!

Хіба підлізти до товстулі Та з нею десь піти на гулі —

Хоч тут невдача не спітка!